Твір Місце ратним подвигам було завжди (“Слово о полку Ігоревім” та “Пісня про Роланда”)
Місце ратним подвигам було завжди (“Слово о полку Ігоревім” та “Пісня про Роланда”)
Чи знайдеться у нас в Україні хоча б одна людина, яка не читала “Слово о полку Ігоревім”? Мабуть, ні. Належить ця пам’ятка давньоукраїнській літературі XII ст. “Пісня про Роланда” зображує події VIII ст., але була знайдена теж у XII ст. і належить до французького народного епосу. Перед нами – два факти з історії різних країн. Але вони мають однакову основу. Що ж об’єднує ці дві пам’ятки, шоу них спільного, незважаючи на відстань у часі
Маю глибоке переконання, що подібні пам’ятки в різних народів з’являються не випадково. Здавалося б, несхожі народи, різні історичні події, але все-таки вони в чомусь подібні. У чому? Найперше, подібність їхня в тому, що вони присвячені уславленню ратних подвигів простого воїнства, які захищають свою землю. “Слово…” нам розповідає про Ігорів похід проти половців для захисту Руської землі. “Пісня” розповідає про похід Карла Великого на Іспанію, і народне сказання пов’язало цей похід з патріотичною боротьбою французів (франків) проти нашестя на Європу арабів.
Але найбільш
“Пісня…” теж не оминула подібного факту. Провина Роланда полягала в тому, що він у своєму прагненні до власної слави і у своїй зарозумілості не захотів просити допомоги у Карла Великого, і це призвело до загибелі найкращих його воїнів.
На мою думку, поява таких творів має дві мети. Перша – це прославити мужність воїнів на полі бою, що гинули за рідну землю, незважаючи на пихаті амбіції вельможних ватажків. Бо сила будь-якого війська не стільки у майстерності воєначальника, стільки в особистих якостях воїна, який іде до бою за рідну землю. Друга – це застереження для зарозумілих і славолюбних майбутніх полководців: свою особисту славу ви можете здобувати на змаганнях та турнірах, у турботі про своє воїнство; коли ж мова йде про долю рідного краю; – забудьте про власну славу, почесті, образу і зарозумілість заради спільної мети – захистити рідну землю від нашестя ворога.
Тож і не дивно, що маючи багато спільного в зображенні подій, ці твори схожі у найголовнішому – у прагненні авторів підняти дух простого воїнства, виразити повагу до їхньої мужності і застерегти воєначальників. Такі твори виникають не через бажання описати в художній формі перебіг війни чи якоїсь сутички, а через потребу не повторити минулих помилок заради рідної землі. Вони виникають на потребу часу – нинішнього і майбутнього.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)