Твір-мініатюра на тему: “Співає вечір колискову”

“Таке казкове вечірнє небо,

Розкішне й мрійно-загадкове!

Побіля ставу дрімають верби,

На небі місяць, як підкова…”.

На притихлі міські вулиці швидко опустилася рання осіння темрява. Подекуди засвітилися ліхтарі, яки вихвачують у коло світу людей, що поспішають з роботи додому. З другої зміни повертаються школярі. А когось з дітей батьки ведуть з танців, гуртків і спортивних секцій, щоб не йшли одні у вечірній темряві.

Повільно насувається непогода. Небо вкривається хмарами які видно навіть ввечері, зриваються перші

краплі дощу. Я теж нещодавно повернувся додому. В кімнатах зовсім темно, бо дома ще нікого немає. Я заварюю собі чай, вмикаю комп’ютер, усаджуюся в зручне крісло і перевіряю поштові повідомлення.

Батьків ще немає з роботи. Застрягла десь після університету і сестра. Напевно, сидить у гостях у якоїсь подружки. Адже сьогодні погода зовсім не для гуляння на свіжому повітрі. Потрібно б зайнятися уроками, але дуже не хочеться. Хочеться відволіктися від похмурого осіннього вечора і знайти цікаву домашню розвагу.

Але ось усі вдома, уся родина в зборі. На вулиці поодинокі краплі перетворилися у справжній дощ, затяжний

і тужливий. Він буде стукати по вікнах навіть тоді, як я уляжуся спати. А зараз у відблисках світу з вікон нашої квартири видно, як розгойдуються назад-вперед мокрі оголені гілки дерев. Рідкісні перехожі з парасольками і в плащах перебігають вулицю. Вони поспішають швидше потрапити до теплої домівки а бо куди-небудь ще, де можна сховатися від дощу.

Тепло і затишно і у нас вдома, в усіх кімнатах горить яскраве світло. З кухні вже доносяться запахи смачної вечері – її готують мама з сестрою. Скоро мене та батько покличуть до смачного вечірнього столу.

Ми всі разом вечеряємо, потім сестра збирає сумку на завтрашні лекції, а мама залишається поратися на кухні. Батько усаджується перед телевізором з чашкою кави. Я недовго розмовляю з мамою та татом і йду робити уроки мене не відволікають ні розмови, ні телевізор. Навпаки, мені дуже подобається, коли вся моя родина вдома. Ніхто мені не заважаю і я швидко справляюся з домашнім завданням. Ще деякий час я проводжу з рідними і відправляюся спати. Ну душі у мене тепло і приємно, бо мені дуже радісно, що осінній вечір я провів зі своєю родиною, зі своїми близькими. А потім –

“Чарівні звуки лунають ніжно –

Співає вечір колискову,

І сон крадеться до мене в ліжко –

В його міцних обіймах знову…”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Твір-мініатюра на тему: “Співає вечір колискову”

Categories: Твори на вільні теми

Links