Товстий і тонкий (1883) – Антон ЧЕХОВ 1860-1904
ЛЮДСЬКІ СТОСУНКИ
Антон ЧЕХОВ 1860-1904
Товстий і тонкий (1883)
В оповіданні “Товстий і тонкий” ідеться про двох приятелів, які знали одне одного з дитинства. Однак, як виявляється у творі, час і суспільне середовище внутрішньо змінили їх обох. У маленькому оповіданні А. Чехов зумів розкрити велику проблему – як морально перетворюється людина під впливом зовнішніх обставин. За смішною ситуацією відчувається мудрий погляд автора: а якими ви є, люди?..
На вокзалі Миколаївської залізниці зустрілися два приятелі: один товстий, інший
– Порфирію! – вигукнув товстий, коли побачив тонкого. – Та чи ти це? Дорогенький мій, скільки ж літ і зим!
– На Бога! – дивувався тонкий. – Михасю! Друг дитинства! Звідкіль ти?
Приятелі
– Дорогенький мій! – завів тонкий, як вони поцілувалися. – От так не очікував! Оце так сюрприз! А ну ж глянь на мене гарненько! Такий же красень, як і був! Як був любчик і дженджик – так і є! Господи, ох же ж! Ну, то як ти? Багатий? Жонатий? Я вже одружений, як бачиш… Ось дружина моя, Луїза, уроджена Ванценбах… лютеранка… А це синок мій, Нафанаїл, учень третього класу. Нафаню, це – друг дитинства мого! У гімназії разом училися!
Нафанаїл трохи подумав і зняв картуза.
– У гімназії разом училися! – продовжував тонкий. – Пам’ятаєш, як тебе дражнили? Казали, що ти – Герострат, за те, що казенну книжку папіроскою пропалив, а мене – Ефіальтом, бо ябедити полюбляв. О-хо – хо… Діти ж були! Не бійся, Нафаню!
Ступи до нас ближче… А це жінка моя, уроджена Ванценбах… лютеранка.
Нафанаїл трохи подумав і сховався за батькову спину.
– Ну, друже, як живеш? – спитав товстий, захоплено дивлячись на друга. – Чи служиш де? Чи дослужився?
1 Херес – дороге вино.
2 Флер-д’оранж – одеколон.
– Служу, любий мій! Колезький асесор1 уже другий рік як, і Станіслава2 отримав. Платня поганенька… та Бог із ним! Жона уроки музики дає, я портсигари з дерева приватно роблю. Відмінні портсигари! За руб штуку продаю! Якщо ж хто десять або більше бере, тому, розумієш. поступаюся. Перебиваємося якось… Знаєш, служив у департаменті. а тепер сюди перевели, столоначальником3 у тому ж відомстві… Тут буду служити. Ну, а ти як? Чи не статський радник уже? А?
– Та ні, любий мій, вище бери, – сказав товстий. – Я вже до таємного4 дослужився… Дві зірки маю.
Тонкий раптом зблід, закам’янів, але скоро його обличчя викривило якнайширшою посмішкою в усі боки; здавалося, іскри сипалися з його лиця та очей. Сам він знітився, зібгався, зіщулився… Довге підборіддя його дружини ніби ще подовжилося: Нафанаїл виструнчився й застібнув усі гудзики свого мундиру…
– Я, ваше превосходительство… Дуже приємно-с! Друг, можна сказати, дитинства й ось такий от вельможа-с! Хі-хі.
– Ну, облиш! – наморщився товстий. – До чого тут такий тон? Ми з тобою друзі з дитинства – і до чого тут це чиношанування!
– Милість майте… Що ви… – захихотів тонкий, зіщулюючись ще більше. – Милостива увага вашого превосходительства… нібито як живлюща волога… Це ось, ваше превосходительство, син мій Нафанаїл… дружина Луїза, лютеранка, певним чином…
Товстий хотів був щось заперечити, проте на обличчі в тонкого було написано стільки благоговіння, солодкості й кислої поштивості, що таємного радника знудило. Він одвернувся від тонкого та подав йому на прощання руку.
Тонкий потиснув три пальці, похилився всім тілом і захихотів, ніби китаєць: “Хі-хі-хі”. Дружина посміхнулася. Нафанаїл шаркнув ногою та впустив картуза додолу. Усі троє були приємно ошелешені.
(Переклад Богдана Сторохи)
1 Колезький асесор – молодший чин у царській Росії (14-го класу).
2 Станіслав – тут: орден Станіслава, найнижчий з орденів Російської імперії.
3 Столоначальник – чиновник, начальник “стола”, тобто відділення канцелярії з визначеним колом справ.
4 Таємний – тут: таємний радник, один із найвищих чинів у царській Росії (3-го класу).
Робота з текстом
1. Хто випадково зустрівся на вокзалі? Розкажіть про родинні та дружні зв’язки персонажів.
2. Поясніть, чому автор у назві твору не згадує імен героїв.
3. Знайдіть художні деталі, що засвідчують соціальний і майновий статус персонажів.
4. Виразно прочитайте кульмінаційний момент твору. Визначте в прочитаному фрагменті підтекст.
5. Як змінилася поведінка й мова тонкого, коли він дізнався про те, яку посаду обіймає його колишній приятель? Поясніть зміну цієї поведінки.
6. Які дієслова розкривають зміни у внутрішньому стані персонажа (тонкого)? Прокоментуйте їх.
7. Визначте тему та ідею твору.
Для обговорення
Поясніть останню фразу твору “Усі троє були приємно ошелешені”. Чим вони були ошелешені? У чому полягає “приємність” для кожного з них? Який художній прийом тут використано?
Творче завдання
1. Розкажіть про зустріч героїв від імені кожного з них (за вибором).
2. Перекажіть основні епізоди твору за поданим планом, намалюйте до них малюнки, прокоментуйте їх.
План
1. Зустріч двох приятелів.
2. Спогади про дитинство.
3. Розповідь тонкого про себе.
4. Несподівана новина.
5. Уже не приятелі, а чиновники.
Перевірте себе
1. Що ви дізналися про А. Чехова?
2. Хто є героями його коротких оповідань?
3. Визначте основну ферму розвитку сюжету в коротких оповіданнях письменника й людські вади.
4. Які явища життя отримали критичне висвітлення у творчості А Чехова?
5. Дайте визначення гумору й іронії, наведіть їх приклади з творів митця.
6. Які ідеї приховано в підтексті оповідань А. Чехова?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)