Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Торгівля Новгорода

Торгівля Новгорода

Багатий був Великий Новгород… Жоден російське місто за старих часів не вів такої великої торгівлі, як Новгород.

Долілиць по Дніпрові новгородські купці постійно їздили в Київ, а з Києва заводили торгівлю й з купцями грецькими. Рано завели новгородци торговельні зносини з північно-східними інородцями фінського плем’я – югрой (за рікою Печорою, у гір Уральських). Привозили їм новгородци залізні вироби: ножі, сокири – і за те брали в них дорогі хутра, які потім продавали купцям західним. Їздили новгородци також у Ськандинавію, і взагалі

торгували на узбережжях Балтійського моря. Привозили вони туди товари грецькі й східні.

Особливо розвилася й процвітала на заході торгівля Новгорода з містом Висби на острові Готланді…У Новгород купців готських приїжджало так багато, що вони завели в Новгороді свій торговельний двір – “готський” і своя церква – “варязьку”.

Пізніше (в XIV столітті) німецькі міста Балтійського моря ськлали торговельний союз. Союз цей називався “Ганза”. Він перебив у Готланду майже всю торгівлю з Новгородом. На чолі цього союзу стояло місто Любек.

Німецькі купці приїжджали в Новгород

звичайно два рази в рік: одні взимку – сухим шляхом, інші влітку – водою…

Для проведення судів по Неві й Ладожському озеру німецькі купці наймали новгородських лоцманів (провідників). Потім інші лоцмани проводили їхнього суду через волховськие пороги. У Гостинополья на Волхові іноземні товари обкладалися митом.

У Новгороді німецькі купці трималися особняком від новгородцев. У них був свій німецький двір, де вони жили й куди ськладали свої товари…

Тим же водним шляхом їздили за кордон з товарами й самі новгородци. Досить часто відвідували вони Любек, Готланд і прибалтійські міста…

З товарів, які німці привозили в Новгород, перше місце займали сукна різних сортів. Особливо в ході в росіян були червоні сукна. Привозили також німці у великій кількості вино й пиво, металеві речі, шовк, шкіру, пергамент, ськло та інше.

Новгородци же, головним чином, продавали німцям хутра й шкіри. Хутра становили головне багатство Новгорода. Хутра одержував Новгород зі своїх віддалених північних володінь. Крім того, ськуповували німці в Новгороді льон, коноплі й віськ…

Земля новгородська не могла робити хліби в достатній кількості для їжі місцевого населення. Тому Новгород постійно мав потребу в підвозі хліба з інших російських земель. Спочатку хліб у Новгород привозили з півдня, з Київської землі. Потім, особливо коли в XIII столітті Київську Русь розгромили татари й вона запустіла, житницею для Новгорода зробився Суздальсько^-Владимирський край…

Купці новгородські також становили артілі або товариства (братчини)…Кожне товариство перебувало під заступництвом якої-небудь церкви…У товариств були свої виборні старости. Самим більшим і впливовим торговельним товариством було “Іванівське купецтво” – при церкві св. Іоанна Предтечи на Окопах.

(З роботи В. Крилова “Пан Великий Новгород”)

Торгівля Новгорода

Розповіді по російської історії. М., 1995. С. 103-104.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Підстава Нижнього Новгорода У Городцю (Радилове) великий князь зупинився на якийсь час, імовірно чекаючи муромського війська, що завжди пости припливалоо на човнах по ріці Оці, щоб з’єднатися з військом суздальським. Ськільки часу пробув великий князь у межах Радилова Городка невідомо, – але достеменно відомо, що під час свого перебування тут, він, на устьи...
  2. “Торгівля у Кримському ханстві” До моменту виникнення незалежної держави – Кримського ханства, на його територіях вже склалися і поступово розвивалися торгові шляхи, по яких рухалися з країни в країну товари, приїжджали заморські купці. Торгові шляхи пов’язували десятки держав і народів. Отримала розвиток і грошова система. З перших років утворення Кримського ханства міжнародна торгівля, як...
  3. Новгород знаходить незалежність У літо 1136 новгородци призвали пськовичей і ладожан і вирішили на віче вигнати князя свого Всеволода. І посадили його на єписькоп двір з женою й з дітьми й з тещею. І варта стерегла його день і ніч зі зброєю по 30 чоловіків на день. І сидів він 2 місяці, і...
  4. Садко сперечається з Новгородом, хто богаче У Новгороді любили слухати старовини. Невипадково саме в новгородській землі збереглися оськолки давньоруського епосу, записані вченими збирачами фольклору в XIX столітті. При цьому новгородец пам’ятав не про всіх героїв і богатирів Древньої Русі, а тільки про “своїх”, що мали відношення до Новгорода. Годинниками, напевно, міг новгородец слухати розповідачів казок, які...
  5. Василь Буслаєв Текст адаптований: розбитий на абзаци, у дужках дані пояснення. “У древніх російських віршах з осіб історичних описуваного часу є діючої новгородец Василь Буслаєв. Пісня в деяких рисах вірно зображує старовину новгородську, у деяких старовину загальну росіянку. “У славному Великому Новгороді жив Буслай до дев’яноста років; з Новгородом жив не перечился,...
  6. Держава” Рюрика по Повісті минулих літ У рік 6367 (859). Варяги із заморья взнимали данина із чуді, і зі словен, і з мері, і із всіх кривичів. А хазари брали з галявин, і з жителів півночі, і з вятичей по срібній монеті й по білці від диму. У рік 6370 (862). Вигнали варяг за море, і...
  7. Перша релігійна (язичеська) реформа І став Володимир княжити в Києві один і поставив кумири на пагорбі за теремним двором: дерев’яного Перуна зі срібною головою й золотими вусами, потім Хорса, Дажьбога, Стрибога, Симаргла й Мокошь. І приносили їм жертви, називаючи їхніми богами, і приводили до них синів і дочок, а жертви ці йшли бісам, і...
  8. Н. М. Карамзин про події в Новгороді Незабаром найшовся месник: Ярослав найсильніший із князів питомих, повстав на нелюда; але собственною безрассудною жорстокістю ледь не відняв у себе можливості покарати його. Варяги, покликані Ярославом у Новгород, зухвалі, шалені, щодня ображали мирних громадян і цнотливість дружин їх. Не бачачи захисту від князя упередженого до іноземців, новгородци вийшли з терпіння...
  9. Берестяні грамоти (Історична довідка) Археологи готові молитися на новгородський сирий грунт. Вода в ній заважає доступу кисню до речей, що попали в землю. Не гниють від того закопані дерев’яні, шкіряні та інші органічні предмети. Зберегла новгородська земля шматочки кори берези – бересту, що давньоруські люди, виявляється, використовували як матеріал для листа. Паперу вони не...
  10. Солов’їв С. М. про Олександра Невському й розгромі шведських і німецьких агресорів на Неві й Чудском озері У той час як на сході російські князі примушені були їздити з уклоном до ханів степових варварів, на заході йшла боротьба із сильними ворогами, які почали загрожувати Русі ще раніше татар. Із двох інших сторін нападають на Північно-Західну Русь вороги не менш небезпечні: шведи й Ливонские лицарі. Володимирським князям не...
  11. Логофет ПАХОМИЙ СЕРБ (Логофет) (розум. після 1484) – укладач і редактор ряду житій, похвальних “слів”, служб і канонів, перекладач і переписувач. Між 1429 і 1438 р. у званні ієромонаха він прибув з Афона в Новгород, на початку 40-х рр. переїхав у Троїце-Сергієву лавру й жив після цього головним чином там, хоча...
  12. Коментар до сюжету про Володимира й Рогнеду Для сучасного недосвідченого читача може здатися дивним, що, оголосивши війну київському князеві Ярополку, Володимир раптом задумався про весілля. А справа в тому, що в середньовіччя самий надійний військово-політичний союз завжди здобував форму династичного союзу. Володимирові не стільки потрібна була дружина Рогнеда, що він може бути й в очі ніколи не...
  13. Біографія Добролюбова Миколи Олександровича Добролюбов, Микола Олександрович (1836- 1861 р. г.) Публіцист, літературний критик Біографія Народився 5 лютого 1836 року в Нижньому Новгороді. Батько його був священиком. Добролюбов одержав домашнє утворення, закінчив духовне училище в Новгороді, а потім і семінарію (1848 – 1853 р. г.). Під час навчання Добролюбов захопився вивченням фольклору, склав словник...
  14. Перший митрополит з росіян – Іларіон (1051) Великий Князь провів залишок життя своєї в тиші й у християнському благочесті. Але ця старанна побожність не перешкоджала йому думати про користь державної й у самих церковних справах. Греки, повідомивши нас віру й надсилаючи головних духовних пастирів, сподівалися, може бути, чрез їх привласнити собі й деякій мирській владі над Россиею:...
  15. Похід Олега на південь до Києва У рік 6387 (879) умер Рюрик і передав князювання своє Олегу – родичу своєму. Віддав йому на руки й сина свого Ігоря, тому що був той ще дуже малий. У рік 6390 (882) виступив у похід Олег, взявши із собою багато воїнів: варягів, чудь, словен, міряю, весь, кривичів. Підійшов князь...
  16. Володимиро-Суздальська Русь і Волзька Болгарія Волзька Болгарія лежала нижче за течією Волги при впаданні в неї Ками, у місцевості біля сучасної Казані. Болгари були тюрків по походженню й мусульмани по вірі. Вони далеко перевершували своїх західних сусідів – мордву по ступені розвитку, пристрою й гражданственности. Не ськотарство було тільки заняттям волзьких (камських) болгар, а розвинена...
  17. “Запорізькі козаки – славні лицарі України” Нині в Україні пробують відродити вільний козацький дух. Доба козацтва є чатиною героїчного минулого нашого народу. В козацтві проявився волелюбство наших предків, тому ця частина історії нашого народу заслуговує знати про себе більше. Козаками себе називали вільні люди-втікачі. Свої укріплення козаки будували на дніпровських островах. Вони продавали, купували різні товари:...
  18. Мордовська земля і її сусіди В епоху раннього середньовіччя (друга половина I – початок II тисячоріччя н. е.) Володимиро-Суздальське межиріччя було заселено финно-угорськими племенами мордви й муроми. У заволжя жили черемиси. Від цього часу залишилися многичисленние селища й могильники: Старший Кужендеевський, Погибловський і ін. ДО Х – початку XII вв. у тутешні финно-угорськие землі стали...
  19. Твори з російської мови на тему – Бесіда Чичикова з Маніловим Микола Васильович Гоголь – чудовий російський письменник. Його талант сатирика і викривача кріпосного права досяг вершини в поемі ” Мертві душі “. Письменникові вдалося створити незабутню галерею образів кріпосників: безвідповідальних і облудних, жадібних і безпринципних, нездатних організувати навіть своє життя, але наділених владою над селянами. Бєлінський назвав поему “істинно національним...
  20. Твір Проблема морального обов’язку (в творі Т. Шевченка “І мертвим, і живим…”) Проблема морального обов’язку в творі “І мертвим, і живим…” Т. Шевченка Минають роки, сторіччя; відходить у небуття покоління людей, змінюються звичаї, вірування, погляди, а великі мистецькі надбання залишаються, надовго переживають своїх творців, по-новому розмовляють з кожним новим століттям. Змальовані в них картини життя давно відійшли в минуле, але думки й...
Торгівля Новгорода
«
»