Торгівля Новгорода
Багатий був Великий Новгород… Жоден російське місто за старих часів не вів такої великої торгівлі, як Новгород.
Долілиць по Дніпрові новгородські купці постійно їздили в Київ, а з Києва заводили торгівлю й з купцями грецькими. Рано завели новгородци торговельні зносини з північно-східними інородцями фінського плем’я – югрой (за рікою Печорою, у гір Уральських). Привозили їм новгородци залізні вироби: ножі, сокири – і за те брали в них дорогі хутра, які потім продавали купцям західним. Їздили новгородци також у Ськандинавію, і взагалі
Особливо розвилася й процвітала на заході торгівля Новгорода з містом Висби на острові Готланді…У Новгород купців готських приїжджало так багато, що вони завели в Новгороді свій торговельний двір – “готський” і своя церква – “варязьку”.
Пізніше (в XIV столітті) німецькі міста Балтійського моря ськлали торговельний союз. Союз цей називався “Ганза”. Він перебив у Готланду майже всю торгівлю з Новгородом. На чолі цього союзу стояло місто Любек.
Німецькі купці приїжджали в Новгород
Для проведення судів по Неві й Ладожському озеру німецькі купці наймали новгородських лоцманів (провідників). Потім інші лоцмани проводили їхнього суду через волховськие пороги. У Гостинополья на Волхові іноземні товари обкладалися митом.
У Новгороді німецькі купці трималися особняком від новгородцев. У них був свій німецький двір, де вони жили й куди ськладали свої товари…
Тим же водним шляхом їздили за кордон з товарами й самі новгородци. Досить часто відвідували вони Любек, Готланд і прибалтійські міста…
З товарів, які німці привозили в Новгород, перше місце займали сукна різних сортів. Особливо в ході в росіян були червоні сукна. Привозили також німці у великій кількості вино й пиво, металеві речі, шовк, шкіру, пергамент, ськло та інше.
Новгородци же, головним чином, продавали німцям хутра й шкіри. Хутра становили головне багатство Новгорода. Хутра одержував Новгород зі своїх віддалених північних володінь. Крім того, ськуповували німці в Новгороді льон, коноплі й віськ…
Земля новгородська не могла робити хліби в достатній кількості для їжі місцевого населення. Тому Новгород постійно мав потребу в підвозі хліба з інших російських земель. Спочатку хліб у Новгород привозили з півдня, з Київської землі. Потім, особливо коли в XIII столітті Київську Русь розгромили татари й вона запустіла, житницею для Новгорода зробився Суздальсько^-Владимирський край…
Купці новгородські також становили артілі або товариства (братчини)…Кожне товариство перебувало під заступництвом якої-небудь церкви…У товариств були свої виборні старости. Самим більшим і впливовим торговельним товариством було “Іванівське купецтво” – при церкві св. Іоанна Предтечи на Окопах.
(З роботи В. Крилова “Пан Великий Новгород”)
Торгівля Новгорода
Розповіді по російської історії. М., 1995. С. 103-104.