Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Коментар до сюжету про Володимира й Рогнеду

Коментар до сюжету про Володимира й Рогнеду

Для сучасного недосвідченого читача може здатися дивним, що, оголосивши війну київському князеві Ярополку, Володимир раптом задумався про весілля. А справа в тому, що в середньовіччя самий надійний військово-політичний союз завжди здобував форму династичного союзу. Володимирові не стільки потрібна була дружина Рогнеда, що він може бути й в очі ніколи не бачив, ськільки дружини князя Рогволода для війни з Ярополком.

Сюжет цікавий ще й тим, що проливає світло на політичні реалії державного життя Русі того часу. Та частина кривичів, що живе

на ріці Полоте незалежна від давньоруської держави, створеної ніколи Олегом, що об’єднав під своєю владою Київ і Новгород. Рюрик і його рід (Рюриковичи), що сіли в північних кривичів (район Ізборська, Пськова), в ільменських словен і чуді очевидно не мали влади над полочанами. Хоча деякі історики припуськали, що Рогволод міг бути нащадком тих “рюрикових чоловіків”, яких запрошений правитель “саджав по містах” слов’ян. Довести це або спростувати вже не представляється можливим, але ясно одне, що до 980 р. у Полоцьку існує своє “держава” зі своєю місцевою варязькою династією. І це не виключення,
судячи зі згадування літописця, далі на південь від Полоцкой землі якийсь Тури править у Турове. Ім’я “Тур” дуже поширено серед ськандинавів, і можливо, що “наш Тури” теж був варягом, тим більше, що згадають він у контексті розповіді про варяга Рогволоде. Все це вказує на дуже тісні зв’язки Древньої Русі й Ськандинавії Х у.

“Ськандинавським” поводженням віє й від учинку Рогнеди. У Древній Швеції й Норвегії норманнськие жінки змушені були взяти на себе значні функції по веденню господарства й багато майнових справ родини, тому що їхні чоловіки тривалий час перебували в отлучке – у піратських набігах, або військових походах або в заморських торговельних експедиціях. Ця обставина підняла соціальний статус ськандинавських жінок. В VIII-X вв. вони могли нарівні із чоловіками вимагати розлучення, якщо шлюб не тривав довше 7 років. Майно й діти у випадку розлучення ділилися нарівно. У Древній Швеції існували й правила бойового двобою між чоловіком і жінкою. Не дивно тому, що Рогволод запитує дочка щодо її заміжжя, а не вирішує справу сам, як надійшов би слов’янський князь. Рогнеда ж не просто відмовляє Володимирові, а вказує напрямок пошуків їй нареченого. У перекладі на сучасну мову вона радить батькові орієнтуватися на союз із Києвом і київським князем Ярополком, а не на альянс із Новгородом і його “хибким” володарем Володимиром.

Ще одна цікава деталь, що говорить про разноетничеськом ськлад давньоруської еліти, утримується у відмові Рогнеди. Звичай того часу вимагав, щоб дівчина на знак згоди на шлюб роззула свого звуженого. Фраза: “Не хочу разути” – означала відмову дівчини виходити заміж. Отут немає нічого цікавого, а от далі Рогнеда ображає Володимира, називає його “робичичем” – сином рабині. Він для неї “не настояший князівський син”. ПРО “другорядність” Володимира (сина не дружини Святослава, а його “наложниці” Малуши Любечанки, ключниці Ольги) згадував і літописець, коли розповідав про розділ Святославом земель між синами в 970 р.

Нагадаємо, що тоді Святослав посадив старшого сина Ярополка в Києві, а другого сина Олега в древлян. Про Володимира князь Святослав не згадав навіть, коли новгородци стали вимагати собі князя. Святослав звернувся до старших синів з питанням, чи не піде хто з них у Новгород. Ім’я Володимира назвали самі новгородци, підучені новгородським посадником Добриней братом Малуши Любечанки.

Подання літописця про “другорядність” Володимира досить зрозумілий – адже літописець був християнином, для якого всі діти, породжені не законною дружиною, “не законні”. А от для слов’янина сучасника Володимира така позиція неможлива. У східних слов’ян (у відмінності від норманнов) у часи язичества було прийняте багатоженство й всі нащадки в родині мали рівний статус “дітей свого батька”. Слова Рогнеди про “робичиче” свідчать про її “іноземний” (не східнослов’янському) походженні.

(Т. В. Черникова)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Новгород знаходить незалежність У літо 1136 новгородци призвали пськовичей і ладожан і вирішили на віче вигнати князя свого Всеволода. І посадили його на єписькоп двір з женою й з дітьми й з тещею. І варта стерегла його день і ніч зі зброєю по 30 чоловіків на день. І сидів він 2 місяці, і...
  2. Походження полоцких князів – “Рогволожьих онуків” (історична довідка) Один з героїв описаної вище міжусобної війни – Всеслав доводився своїм супротивникам Ярославичам внучатним племінником. Про Всеслава на Русі ходили цікаві слухи. Говорили, що він волхв і чаклун-перевертень, що може перетворюватися те в птаха, то у вовка. Таким його й згадав у своїй поемі автор “Слова об полицю Игореве”. Батько...
  3. Зміна Е на О після шиплячих та Й, історичний коментар до цього явища У СУМ після шиплячих ж, ч, ш, дж та й можуть чергуватися е з о у різних формах слова чи похідних словах: четвертий//чотири; женити//жонатий, жолудь (желудь), вечором (вечеръмь), його; Зсув артикуляційної бази з переднього ряду до заднього, якщо далі іде історично твердий приголосний. Основним в парі виступає е (укр. чотири,...
  4. Лист Володимира Мономаха Олегу ПРО я, багатостраждальний і сумний!…Послухав я сина свого (Мстислава), написав тобі грамоту: чи приймеш ти її по^-доброму або з наругою, те й інше побачу із твоєї грамоти. Цими адже словами я попередив тебе, чого я чекав від тебе, смиренністю й покаянням бажаючи від Бога відпущення минулих своїх гріхів… Подивися, брат,...
  5. Перша звістка про Моськву В 1147 році. Пішов Юрій (Довгорукий) воювати Новгородську волость і, придя, взяв Новий Торг і всю Мсту. А до Святослава послав Юрій, повелів йому воювати Смоленську волость. І Святослав пішов і захопив голядь нагору по Протве; і дружина Святослава набрала там полонених. І послав до нього Юрій зі словами: “Прийди...
  6. Літописні повідомлення про узяття татарами Володимира У ту ж зиму (1238) виїхав Юрій з Володимира з малою дружиною, поставивши замість себе синів своїх, Всеволода й Мстислава. Юрій поїхав на Волгу із синовцами своїми Волошкою й із Всеволодом і з Володимиром і став на ріці Сіті станом, чекаючи до себе братів своїх Ярослава з полками й Святослава...
  7. Міжусобиця Володимира Мономаха й Олега Святославича Владимир поступився Святополку Изяславичу, як “братові старейшиму” великокнязівський престол у Києві. Надійшов він шляхетно, хоча історики підозрюють у його поводженні й інший мотив: Всеволод і Володимир, фактичний співправитель батька в Києві протягом 15 років, не змогли налагодити ефективну оборону південної Русі від набігів кочівників половців. Тому до моменту смерті батька...
  8. Чи можна виправдати всі вчинки Володимира Дубровського? Чи можна виправдати всі вчинки Володимира Дубровського? Деякі – в жодному разі. Соромно було сидіти на шиї батька, приймати гостей. Соромно було залишатися у гвардії на батьківському утриманні. Цього виправдати не можна, адже Володимиру Андрійовичу, звісно, було відомо про малі батькові статки… Але я повністю виправдовую все, що сталося після...
  9. Образ Володимира Дубровского Читаючи про дозвільний времяпрепровождении юного Володимира в колі своїх друзів, представляєш, забігаючи наперед, цього парубка в недалекому майбутньому отаким самовдоволеним, глухим до чужих лих, а часом і жорстоким паном – подобою Кирилы Петровича Троекурова. Але дуже незабаром починаєш розуміти, що подання ці були помилковими, тому як Володимир Дубровский – теперішній...
  10. Патріотичні мотиви в поезії Володимира Самійленка Сучасник Івана Франка, Лесі Українки, Павла Грабовського, Володимир Самійленко увійшов в українську літературу як усебічно обдарована людина – талановитий лірик, дошкульний сатирик і фейлетоніст, драматург і перекладач. У центрі його інтересів завжди була Україна і її багатостраждальний народ, задля неї він, власне, і жив, тому зневажливо ставився до псевдопатріотичної балаканини...
  11. Біографія Володимира Великого За часів князя Володимира Україна була найсильнішою державою за всі часи свого існування. Як же він зміцнив державу? Насамперед, Володимир об’єднав усі українські землі. Люди жили у спокої, тому що князь зміг домогтися згоди з сусідніми державами: Польщею, Болгарією, Чехією, Грецією. Воював він тільки з печенігами, які час від часу...
  12. Романтична історія любові Володимира й Маші …Владимир Дубровский і Маша Троекурова рано втратилися своїх матерів. Дітьми вони грали разом, і вже тоді Маша обіцяла бути красунею. Володимира віддали виховуватися в Петербург, а Маша росла на очах батька. Зустрілися молоді люди при сумних обставинах. Володимир покинув Петербург і повернувся в маєток батька, коли довідався, що Андрій Гаврилович...
  13. Похід Володимира на Корсунь В 6496 (988) року пішов Володимир з військом на Корсунь, місто грецький, і зачинилися корсуняне. Став Володимир на тій стороні міста в пристані, у відстані польоту стріли від міста, і боролися міцно з міста. Владимир же осадив місто. Люди в місті стали знемагати, і ськазав Володимира городянам: “Якщо не здастеся,...
  14. Числівник. Групи числівників за значенням і будовою. Історичний коментар до творення простих і складених числівників Числівник – це змінна повнозначна самостійна частина мови, що позначає абстрактно-математичну к-сть предметів (точнофіксовану або неозначену) і виражає категоріальне лексичне значення у морфологічній категорії відмінка та частково роду і числа. Ч. – морфологічно своєрідний клас слів. У процесі становлення видідились із складу іменників і прикметників, нейтралізували їхні грам-ні категорії роду...
  15. “Поученіє” Володимира Мономаха – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть “Поученіє” Володимира Мономаха У Лаврентіївському списку “Початкового літопису” вміщена унікальна літературна пам’ятка, відома під назвою “Поученіє” Володимира Мономаха. Володимир Мономах увійшов в історію як один з найвидатніших князів Київської Русі (жив наприкінці XI – на початку XII століття), який завжди виступав проти княжих усобиць і не мирився з порушенням “крестного...
  16. ЧиМожна виправдати всі вчинки Володимира Дубровского? (по повісті А. С. Пушкіна “Дубровский”) (План) Дубровский підпалює садибу батька. (Він не міг упокоритися з тим, що в рідних стінах будуть господарювати чужі люди. Можна зрозуміти дії Дубровского, що не хотів, щоб на наругу недругам дісталося саме для нього святе. Але по його провині у вогні гинуть люди, що нехай навіть викликають ненависть у Володимира і...
  17. Повчання Володимира Мономаха Я худий, дідом своїм Ярославом, благословенним, славним, наречений у хрещенні Василем, росіянином ім’ям Володимир, батьком коханим і матір’ю своею з роду Мономахов… і християнських заради людей, ськільки їх дотримав по милості своєї й по батьківській молитві від всіх лих! Сидячи на санях, помисил я в душі своєї й похвалив бога,...
  18. “Поученіє” Володимира Мономана У Лаврентіївському списку “Початкового літопису” вміщена унікальна літературна пам’ятка, відома під назвою “Поученіє” Володимира Мономаха. Володимир Мономах увійшов в історію як один з найвидатніших князів Київської Русі (жив наприкінці XI – на початку XII ст.), який завжди виступав проти княжих усобиць і не мирився з порушенням “крестного целованія” – мирних...
  19. Творчість Володимира Дрозда Володимир Дрозд – одна з найяскравіших та водночас і дещо суперечливих постатей літературної арени XX сторіччя. З-під його пера виходили різні Твори, різні за жанром і тематикою, різні й за художньою цінністю. Серед них є й “традиційні” для тих часів твори, що зображують картини життя радянського народу. Поверхові схематичні образи,...
  20. Аналіз вірша О. Блоку “Осіння воля” (коментар до вірша) Олександр Блок “знайшов” себе в літературі, створивши цілий ряд чудових добутків про батьківщину. Інтерес до даної теми символізує розквіт, творчу зрілість письменникО. У віршах, присвячених Росії – її складної історії й долі, – виражається те непідроблене почуття вдячності й любові, побожного замилування й захвату, що поет харчує до чого по-справжньому...
Коментар до сюжету про Володимира й Рогнеду
«
»