“Тихий Дон” – роман про долі народу в переломну епоху
У час смути й розпусти Не засудите, брати, брата. М. Шолохов першим розповів миру про життя й уклад донських козаків, показавши широку картину козачого морального миру не тільки в мирний час, але й у переломну епоху пошуків нової правди, побудови нового життя. Алл С о ч. Р В “Тихий Дон” не зрячи називають романом-епопеєю: події, розгорнуті в ньому, широкомасштабны, у добутку діють більше шістисот персонажів, які допомагають нам глибше зрозуміти й вірніше оцінити складний образ людини з народу, що болісно ится своє місце в революції. Прагнення
У болісних пошуках правди, нескінченних метаннях з табору в табір, сумнівах і тривогах від усвідомлення власних помилок і з’являється перед нами головний герой добутку – Григорій Мелехов. Він так чи інакше пов’язаний з кожним із численних персонажів роману, навіть із тими, з ким у
Носіям різних “правд” складно прийти до єдиної думки – і звідси метання-, шукання, сумніву Мелехова. Григорій ніколи не шукав вигоди тільки для себе, він прагнув знайти правду, що могла б задовольнити всіх козаків. Трудівник по натурі, нескінченно люблячий свій хутір, козацьке життя, Григорій прагнув на щастя – такому, якої він його розумів: “… хотілося забирати худобину, метати сіно, дихати зів’ялим заходом буркуну…
Миру й тиші…” Але в суворий час, коли зштовхнулися інтереси простого трудівника й власництва, неможливо жити як і раніше. Потрібно зайняти місце в рядах однієї із двох сил, що повстали один на одного, що прагнуть до перемоги за всяку ціну: ціною людських жертв, понівечення доль, нещадний одномірності сприйняття реальності. Це-Те й відштовхує Мелехова в боротьбі – жорстокість і кро-вавость. Григорію складно прийняти за істину, що людське життя – це лише засіб досягнення мети, який би справедливої ця мета не була
Історичні події в романі М. Шолохова “Тихий Дон” показані не самі по собі, а в їхньому переломленні в долях окремих людей і цілих родин: Мелехових, Коршуновых, Астаховых, Листницких і т. д. Герої роману – люди різного статку й життєвих позицій, але найчастіше вони малоосвічені. Їх “шлях шукань” – це життєвий шлях, вони на собі перевіряють правильність зробленого вибору, розплачуючись за помилки покаліченими долями або навіть життям. Таким чином, М. Шолохову вдалося не тільки дати об’єктивну картину історичних подій, але й розкрити їхні корінні причини, показати залежність историческо го процесу не від волі окремих великих особистостей, а від загального стану духу народних мас