Тема сім’ї в одному з добутків росіянці літератури
Тема сім’ї в одному з добутків російської літератури. Роман Лева Толстого ” Війна й мир” один із кращих добутків російської літератури XIX сторіччя. Цей добуток з’явився, за словами відомих письменників і критиків, найбільшим романом у світі. Товстої писав: “В “Війні й світі” любив я думка народну, а в “Ганні Корениной” – думка сімейну”. Але це не виходить, що “думка сімейна” не є присутнім в “Війні й світі”. Взагалі “Війна й мир” багато в чому сімейний роман
Головна ж думка думка про світ. Мир –
У постійному розвитку спостерігаємо ми не тільки героїв роману, але й самі сім’ї, відносини усередині них. Характеристика головних героїв через їхні сім’ї – один з основних прийомів характеристики в Толстого. Ростови створюють тло для Наташи. Андрій Болконский це проникливо вловлює, відзначаючи, що Ростови не зовсім розуміють, яке скарб Наташа, але “становлять найкраще тло
Але, звичайно, певні внутрішні переклики між їхніми характерами є. Сам же головним є те, що князівна Мэри й князь Андрій сперечаються по дуже важливих питаннях – про світ, про прощення, про релігію – і в цьому змісті виявляють різні аспекти авторської позиції. Іноді створюється враження, що спілкування із сестрою є для князя Андрія, так само як і бесіди з Пьером, необхідним духовним підживленням на його не легкому шляху до істини. Батько князя Андрія служить тлом і поясненням характеру сина й дочки, але функція цього образа цим не вичерпується
На відміну від Ростових, він відіграє важливу роль у сюжеті й цікавий сам по собі як персонаж. Безумно люблячи дочку, він все життя мучить її своїми непомірними вимогами до її утворення, силі характеру, талантам. Дочка його, звичайно, на голову вище навколишніх, але йому цього все мало. Ставлячись до сина з деякою холодністю, він бачить у ньому великої людини, але робить всі, щоб розбити, скалічити його життя. Батько Андрія зіграв немаловажну роль у трагічній долі сина
Він фатальним образом зруйнував відносини князя спочатку з Лізою, а потім з Наташей. Батьки Ростови, навпаки, надходять розсудливо, віддаючись волі Божої, і навіть їхньої спроби перешкодити шлюбу Миколи із Сонею виявляються щастям для Миколи, саме завдяки опору матері отложившего одруження на Соні й так що щасливо повстречали потім свою теперішню любов. У князя Андрія й князівни Мэри матері ні, і їхній батько, можливо, у під свідомості що намагається компенсувати цю втрату для своїх дітей активним втручанням у їхнє життя, приносить їм страждання своєї сверхтребовательностью.
Можливо також, що, на відміну від Ростових, що ніколи не помышляли ні про яку державну діяльність, старий князь Болконский, генерал, що займав видне місце при дворі, що брав участь у великій політиці й дипломатії, всі свої не розтрачені на цьому поприщі сили переніс на виховання дітей, коли був відсторонений від справ у результаті його опали, що осягла. Не тільки фамільні риси характеру, але й фамільні риси зовнішності характеризують улюблених героїв Толстого. Наташа схожа на матір і зовні, і по характері. Будучи замужем, вона проявляє хазяйновитість і турботу про чоловіка й дітей
Але є в ній і риси батька: доброта, бажання об’єднати й ощасливити всіх, широта натури. Недарма в сім’ї Наташа – улюблениця батька. Всіх Болконских характеризує особлива талановитість, незвичайність
Брат і сестра Болконские успадкували пристрасність і глибину натури батька, але без його владності й нетерплячості. Вони проникливі, вони розуміють людей, як і батько, але не для того, щоб їх нехтувати, а для того, щоб співчувати. Мені здається, що, показавши в романі відношення людей усередині сім’ї, Толстой хотів сказати цим дуже багато чого. По-перше, сім’я дуже сильно впливає на духовний розвиток людини. На прикладі сім’ї Б. ми бачимо, як з покоління в покоління в цій сім’ї передаються всі кращі якості людини
По-друге, якби не було таких сімей, як Ростови й Болконские, те важко було б Росії перемогти в цій війні, тому що в таких людей була єдино важлива мета – урятувати Росію. Болконские й Ростови – це люди, якими повинна пишатися Росія. У своєму безсмертному добутку Л. Н. Толстой зобразив не тільки безліч героїв, але й різні сім’ї. Для Толстого сім’я – не тільки основа суспільства, але й основа всього світобудови