Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Тема необоротності часу в лірику Ахматової

Тема необоротності часу в лірику Ахматової

Коли я писала вірші, я жила тими ритмами, які звучали в героїчній історії моєї країни. А. Ахматова Хто, як не поет, почуває швидкоплинність часу? Ганна Андріївна Ахматова своєю чуйною душею й незвичайною інтуїцією відчувала час майже матеріально. Спочатку біг його, плавн і мірний, пізніше сприймається нею як неостановимая лавина, що змітає все на своєму шляху. Що війни, що чуму? – кінець їм видний швидкий. Їм вирок майже вимовлений. Але хто нас захистить від жаху, що Був бігцем часу колись наречений?

Ці вірші написані в останні роки життя,

коли перед мудрим поглядом Ганни Андріївни вставали давно минулі роки, що передчасно загинули рідні й близькі. Вона своїм гарячим чуйним серцем не могла примиритися з настільки фатальною неминучістю. Ні, розумом вона розуміла, але душею прийняти не могла невідворотності цього явища, що поглинає геть усе. У ранній молодості думки про перебіг часу світлі й прекрасні, тому що несуться на легких крилах очікуваного щастя. Я навчилася просто, мудро жити. Дивитися на небо й молитися Богові, И довго перед увечері бродити, Щоб угамувати непотрібну тривогу

Коли шарудять у яру лопухи И никне гроно горобини жовто-червоної.

Складаю я веселі вірші Про життя тлінної, тлінної й прекрасної. Трагічні мотиви з’являються в лірику Ахматової в 1914 році, вслід війні, що гримнула, що відокремила різкою рисою безтурботну молодість від зрілості, що наступила. Відбувається своєрідна переоцінка цінностей, коли на ваги кладе вже людське життя. Думали: злиденні ми, немає в нас нічого, А як стали одного за іншим втрачати, Так, що зробився щодня Поминальним днем,- Почали пісні складати Про велику щедрість божої Так про наше колишнє багатство. Але Ахматова не була б великим поетом, якби жила тільки минулим. Вона сміло ступнула вперед до нового, ще невідомої їй епосі. Ганна Андріївна прекрасно розуміла, що час неостановимо й треба бути з ним нарівні, навіть ледве спереду, якщо ти поет і “володар дум”. Я тільки сіяю

Збирати Прийдуть інші. Що ж! І жниць радісну рать Благослови, про Боже! Неодноразово у віршах Ахматової з’являються годинник – символ часу. Спочатку що безтурботно відраховують золотий час дитинства і юності, потім небагато лиховісні, що змушують завзято думати про тлінність життя, а пізніше – знову лише що равнодушно отстукивают відпущене їй час. Пішла до інших безсоння-доглядальниця, Я не нуджуся над серою золою, И баштових годин крива стрілка Смертельної мені не здається стрілою. Дуже часто в лірику Ахматової звучить мотив ворожіння й передчуття

Вона вірна традиціям російської класики, у якій поет завжди провидить крізь простір і час, почуває те, що приховано від очей звичайної людини. Ця здатність часом лякає Ганну Андріївну, вона не хоче знати, що чекає її, побоюючись, що тяжкі передчуття накличуть лихо на рідні й близькі їй людей. Я загибель накликала милим, И загинули один за іншим. ПРО, горі мені! Ці могили Передвіщені словом моїм. Як ворони кружляються, чуючи Гарячу свіжу кров. Так дикі пісні, радіючи. Моя насилала любов. Лиховісним і застрашливої відчувається час, описане в “Реквіємі”. Безжалісні репресії, неприйняття будь-якого інакомислення, найчастіше вигаданого, характерні для цього періоду. Не обійшло лихо й Ахматову, повною мірою вона вистачила горя, що заповнило всю Росію

Це було, коли посміхався Тільки мертвий, спокою радий, И непотрібним привеском бовтався Біля в’язниць своїх Ленінград. Сімнадцять місяців кричу, Кличу тебе додому, Кидалася в ноги катові, Ти син і жах мій, Усе переплуталося навік, И мені не розібрати Тепер, хто звір, хто людина,

И довго ль страти чекати. Ганна Андріївна Ахматова прийняла, розділила, у міру сил намагаючись облагородити й гуманизировать, свій час. І коли прийшла її черга піти, я впевнена, Земля осиротіла. Чую вічний дзвін, що дзвонить по Ахматовій, викликаючи в пам’яті її прекрасні й трагічні рядки. Ти не вип’єш, тільки пригубиш Цю гіркоту із самого глибу – Цієї нашої розлуки звістка. Не клади мені руки на тім’я – Нехай навік зупиниться час На тобою даних годинниках. Нас несчастие не мине И зозуля не закує В обпалених наших лісах…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Пізня поезія Анни Ахматової – відображення трагедії часу У літературу молода Ахматова увійшла як інтимно-психологічний поет, що може не просто розповісти про найсповідальніше, але й дати можливість читачеві пережити разом із нею ці почуття. Пізня поезія поетеси зберігає цю рису, але наповнюється новим змістом, усвідомленням тісного зв’язку своєї долі з долею народу, своєї відповідальності перед історією і культурою...
  2. Тема Батьківщини і громадянської мужності в поезії А. А. Ахматової Важким, довгим і дуже складним був шлях Анни Ахматової. Він не міг бути легким для великої трагічної поетеси, яка народилася на рубежі, на зламі епох, двох століть, жила в період найтяжчих суспільних потрясінь: революцій, світових війн, репресій. Ахматова пишалася тим, що застала краєчок століття, у котрому жив Пушкін, її поезія...
  3. Розвиток традицій жіночої поезії в лірику Ахматової й Цветаевой Любовний роман, що розгортався в передреволюційних віршах і Ахматовій і Цветаевой, був ширше й многозначительней своїх конкретних ситуацій. У їхні любовні романи входила епоха. У складній музиці ахматовской лірики жила й давала про себе знати особлива, дивна страхаюча дисгармонія. Вона писала згодом, що постійно чула незрозумілий гул, як би якесь...
  4. Тема Батьківщини і громадянської мужності в поезії А. А. Ахматової АННА АХМАТОВА ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АННА АХМАТОВА Тема Батьківщини і громадянської мужності в поезії А. А. Ахматової Важким, довгим і дуже складним був шлях Анни Ахматової. Він не міг бути легким для великої трагічної поетеси, яка народилася на рубежі, на зламі епох, двох століть, жила в період найтяжчих суспільних потрясінь: революцій,...
  5. Як розгортається трагічна тема в поемі А. А. Ахматової “Реквієм”? Сучасники схильні були бачити у віршах Ахматової лише визнання жінки, сповідь люблячого серця. Але вже і тоді багатьох починала бентежити несподівано широка проекція духовного світу, розкривається в цих віршах. Що ж допомогло віршу Ахматової впустити в себе тривоги великого світу? Чому в її любовному романі, переплітаючись з одвічною і традиційною...
  6. Поезія і життя Ганни Ахматової “Інші люди ходять у світі, радіють, падають, забиваються друг об друга, але все це відбувається тут, у середині світового кола, а от Ахматова належить до тих, які дійшли якось до його краю – і що б їм повернутися і піти назад у світ? Але от, вони б’ються, болісно і безнадійно,...
  7. Тема любові в лірику С. Єсеніна й А. Ахматовій Мені здається, творчість кожного поета є суб’єктивним вираженням навколишнього світу. Різні життєві колізії, переломлюючись через призму бачення автора, через якісь особливі, тільки йому одному властиві погляди, відбиваються в його творчості. Поетичний мир – це дзеркало душі автора. Життя – вмістище добра й зла, прекрасного й жахливого И в залежності від...
  8. Біографія Ахматової Ганни Андріївни Народилася під Одесою в сім’ї відставного інженера-механіка. Теперішнє прізвище – Горенко. Через рік сім’я переїхала в Царське Село. В 1905 році мати з дітьми переїжджає в Євпаторію, а потім у Київ. Там майбутня поетеса в 1907 році закінчила гімназію й надійшла на юридичний факультет Вищих жіночих курсів у Києві. 1910...
  9. Відношення Ганни Ахматової до О. С. Пушкіна Доля нагородила Ганну Ахматову щасливим дарунком. Її зовнішній вигляд – “царський профіль” – чітко і красиво виражав особистість. Але Бог обдарив Ахматову не тільки зовнішньою красою, а і щиросердечною. Ганна Ахматова – великий поет і лірик! Ранньої Ахматової не було. Перед читачем з’явився зрілий поет із твердо вибраною позицією. У...
  10. “Аналіз вірша А. Ахматової “Довкола жовтий вечір ліг” Довкола жовтий вечір ліг, Тремтить квітнева прохолода. Ти запізнивсь на стільки літ, Та радість буде там, де згода. Анна Ахматова – абсолютно унікальна поетеса свого часу, вірші якої читали і перечитували, неабияку зовнішність якої порівнювали з античними героями. Вона навіть стала в Оксфорді почесним доктором наук. Її вірші стали предметом...
  11. Життєвий і творчий шлях російської поетеси Анни Ахматової. Утілення у творчості А. Ахматової ознак акмеїзму УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас І семестр ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. УРОК № 27 Тема. Життєвий і творчий шлях російської поетеси Анни Ахматової. Утілення у творчості А. Ахматової ознак акмеїзму Мета: розкрити особливості творчої манери поетеси як яскравого явища світової поезії XX ст., поглибити розуміння поняття “акмеїзм”;...
  12. Відповіді до теми: творчість А. Ахматової 1. Розкрийте роль поетичної деталі на прикладі будь-якого вірша А. Ахматової. Поезія Анни Ахматової небагатослівна, але коротка поетична деталь робить її місткою і всеосяжною. Критик Н. Недоброво писав, що сила, глибина і точність ахматовських слів така, “що коли б ми так розмовляли, то, для повної вичерпа – ності людських стосунків,...
  13. Тема творчої особистості в лірику М. Ю. Лєрмонтова …Зміст, добутий із дна глибокої натури, велетенський змах, демонський політ, з небом горда ворожнеча… В. Г. Бєлінський От уже в який раз, але завжди із хвилюванням і трепетом відкриваю томик віршів Лєрмонтова. На першій сторінці портрет поета. Найбільше в ньому вражають очі – глибокі, розумні, проникаючі в душу, очі, які...
  14. Тема любові в лірику Лєрмонтова Ліричний герой поезії Лєрмонтова – образ трагічний. Це герой, що страждає від недосконалості навколишнього світу, що гостро відчуває свою самітність, недосконалість навколишнього світу, роз’єднаність із людьми. Причому ці почуття героя переносяться й у любовну лірику поета. Більшість любовних віршів Лєрмонтова розкривають нам реальну історію любові, взаємин поета з Варварою Лопухиной....
  15. Муза в ліриці Ахматової Ахматова Анна Андріївна – великий і серйозний поет, що принесла в літературу “поетику жіночих хвилювань і чоловічої чарівливості”. У своїй творчості вона торкнулася всіх традиційних тем класичної поезії, але привнесла в них своє неповторне звучання, чарівність своєї незвичайно тонкої натури. Досить традиційна для російської поезії тема Музи, не обійшла її...
  16. Тема життя й смерті в лірику А. С. Пушкіна У своїй творчості А. С. Пушкін не раз зверталася до Теми життя й смерті. Багато хто його добутки піднімають цю проблему; як кожна людина, поет намагається зрозуміти й осмислити навколишній світ, осягти таємницю безсмертя. Еволюція світогляду, сприйняття життя й смерті Пушкіна йшла протягом усього творчого шляху поета. У ліцейські роки...
  17. Трагедія війни в ліриці Анни Ахматової До війни в Ленінграді працювало 345 письменників. В обложеному місті їх лишилося 93. У тому числі Анна Ахматова – жива Легенда “срібного віку”, що з’єднала XIX і XX сторіччя, століття пушкінське і своє. Вона не залишила свого краю, “глухой и грешний” у 20-ті роки і назавжди залишилася в Росії, де...
  18. Тема творчості в лірику О. Э. Мандельштама О. Э. Мандельштам – не повсюдно відомий лірик, але без нього не тільки поезія “срібного століття”, а вся російська поезія вже непредставими. Можливість затверджувати це з’явилася лише недавно. Мандельштам довгі роки не друкувався, був заборонений і практично перебував у повнім забутті. Всі ці роки тривало протистояння поета й держави, що...
  19. Муза пішла по дорозі (по ліриці Ахматової) Ганна Андріївна Ахматова – великий і серйозний поет, що приніс у літературу “поетику жіночих хвилювань і чоловічих обаяний”. У своїй творчості вона торкнулася всіх традиційних тим класичною поезії, але привнесла в них своє неповторне звучання, чарівність своєї незвичайно тонкої натури. Досить традиційна для російської поезії тема Музи, не обійшла її...
  20. Тема батьківщини в лірику А. Блоку У збірник віршів про Росію, поряд з новими, уперше Алл С о ч. Р У віршами, що з’явилися, були поміщені вірші, надруковані кілька років назад. І кожний вірш несе в собі певне ідейне навантаження, воно – своєрідна ланка в ланцюзі. Відкривається книга циклом віршів про Куликовом поле. Цей цикл задає...
Тема необоротності часу в лірику Ахматової
«
»