Тема любові в прозі И. А. Буніна
1. Коротка біографія Буніна. 2. Тема любові в російській літературі. 3. Оповідання “Граматика любові”. 4. Філософія любові в “Сонячному ударі”. 5. Гармонія почуттів закоханого в “Темних алеях”. 6. Многоликость бунинской любові.
Щасливий я, коли ти блакитні Очі піднімаєш на мене: Світять у них надії молоді – Небеса безхмарного дня. И. А. Бунін І. А. Бунін народився у Воронежу в 1870 році. Майже все своє дитинство письменник провів у зубожілому маєтку свого батька Бутирки, що перебувало в нинішній Орловській області. Любов до читання
Саме вона вплинула на внутрішній мир хлопчика й збагатила його. Сам письменник ріс хлопчиком вразливим і з надзвичайно розвитий фантазією У ранній творчості в письменника переважне місце займає лірика, поезія. Поступово лірика письменника допомагає й прокладає шляхи для прози.
У Буніна чудово виходили й вірша, і проза, короткі оповідання, а так само романи. Але особливе місце у творчості письменника займають надзвичайні оповідання, темою яких є – Любов. Тема любові в російській літературі завжди займала особливе місце в письменників
Бунін виявив всі свої здатності як людини творчого, вона зміг проникнути в самі закриті й невідомі глибини серця. Щира любов для письменника схожа з вічною красою природи. І дійсно прекрасно тільки те, що є реальним, природним і не придуманим почуттям. Читаючи добутку письменника, дивуєшся, з якою силою художнього зображення письменник говорить про велику Любов Любов, як таємнича стихія, що здатна повністю перетворити життя людини, додати його долі відмітні якості й неповторність серед звичайних життєвих історій.
Це любов, що здатна наповнити звичайне життя простої людини особливим, теплим і незабутнім змістом. Саме така таємнича любов розкривається в оповіданні Буніна “Граматика любові” (1915). Герой оповідання, хтось Івлєв, що заїхав у будинок недавно померлого поміщика Хвощинского.
Івлєв міркує про любов – “любові незрозумілої, у якесь екстатичне житіє що перетворило цілую людське життя, який, може, належало бути самим повсякденним життям”. Сам поміщик Хвощинский колись жагуче закохався в покоївку Лушку. Таємниця тут ховається в самому вигляді героїні, вона була “зовсім негарна собою”, але з іншої сторони була надзвичайною дівчиною.
І саме тому на Хвощинского “раптом звалилася ця любов, ця Лушка, потім несподівана смерть її, – і всі пішло порохом: він зачинився в будинку, у тій кімнаті, де жила й умерла Лушка, і більше двадцяти років просидів на її ліжку…”. Як зрозуміти таке поводження закоханої людини – божевілля або нерозуміння реальності – Бунін не дає однозначної відповіді. Івлєва заворожує життя Хвощинского. Герой розуміє, що в цій людині з’явилося “почуття складне, схоже на те, яке випробував він колись в одному італійському містечку при погляді на реліквії однієї святий”. Всі ці переживання змушують Івлєва купити в спадкоємця поміщика”за дорогу ціну” невелику книжечку “Граматика любові”.
Ця книжечка і є “преданье хтиве про серця любивших”, і саме ці оповідання й розкривають таємницю великого почуття – всепоглинаючої любові до іншої людини. У своїх творах Бунін не приховує, що ця надзвичайна любов часом приносить не тільки радість, але й дуже часто приводить до борошн страждання й розчарування. Любов і смерть, на думку письменника, завжди коштують десь поруч.
Саме таку трагічну історію любові письменник повідав нам у своєму невеликому оповіданні “Сонячний удар” (1925). “Дивна пригода” торкнулося душу головного героя Випадкове знайомство на пароплаві, поручика із прекрасною незнайомкою й неминуче розставання, після якого він втратив спокій. Одна тільки думка, що їм ніколи більше не зустрітися: “…
Він відчув такий біль і непотрібність всього свого подальшого життя без її, що його охопив жах, розпачу”. Сама героїня оповідання, “маленька безіменна жінка, так і не назвала свого ім’я”, зізнається: “Ніколи, нічого навіть схожого на те, що трапилося, із мною не було та й не буде більше. На мене точне затьмарення знайшло Або, вірніше, ми обоє одержали щось начебто сонячного удару”. У цьому оповіданні Бунін показує, на скільки великі мучення люблячих душ, і як важка гіркота втрат один одного. У підсумку залишається лише солодкий біль спогадів про ту скороминущу зустріч.
Письменник у цьому добутку намагається розвити свою філософію любові. Раніше в А. І. Буніна любов була трагична, тому що вона не розділена й самотня, те зараз її трагічність полягає в тім, що вона вже взаємна й так прекрасна, але все-таки закохані в силу обставин не можуть бути разом. У письменника такий, часом несподіваний, обривши відносин неминучий і закономірний. Він, описуючи закоханих, піднімає їх як би над усім миром, над часом, обстановкою й обставинами.
Любов у Буніна як сонячний удар – вона настільки ж раптова й важка, вона одурманює свідомість людини. Любов здатна внутрішньо перевернути людини повністю, направити його в зовсім інший напрямок і змінити плин його життя Любов – це трагедія у своїй основі. Простромленою такою любов’ю людин ставати самотнім, він іде в самого себе й відвертається від інших людей.
Цикл оповідань “Темні алеї” (1943,1946) є вже якоюсь енциклопедією любові. Письменник у цю книгу спробував вкласти всю гаму складних відносин між закоханими героями. Як самого письменника, так і його героїв повністю поглинають ці різні відтінки почуттів закоханого людини Сама любов – це величезне щастя, хоча часом воно буває недовгим, і як скороминуща мить воно спалахує в душі людини. Саме така, недовговічна, але яскрава любов описується їм у циклі оповідань “Темні алеї”. Героїні цих оповідань – Руся, Антигонів, Натали й багато хто інші – показують читачеві вся розмаїтість жіночих типів.
Любов міняє їхні життя, робить її значної Але життя міняється не від того, що цих героїнь переповняють почуття щастя й радості, а від того, що їх веде до неминучої власної загибелі. У збірнику письменника любов сама по собі хоч і трагична, але все-таки це почуття для кожної людини є самим яскравим, самим щасливим моментом у житті. І вже неважливо, який фінал цих відношення – розлука, загибель або смерть, головне – це ті незабутні переживання в долі закоханих людей. Любов дуже складне й багатогранне людське почуття. Вона багатолика й найчастіше непояснена.
У цьому понятті ховаються багато людських загадок, і кожний читач бунинских добутків знаходить власні відповіді над таємницями любові
(1 votes, average: 5.00 out of 5)