Тема кохання в поезії О. Блока и С. Єсеніна
Творчий шлях як О. О. Блока, так і С. О. Єсеніна був складним і важким, наповнений різкими протиріччями, але в остаточному підсумку прямим і неухильним. Я думаю, що зрозуміти поета – це увійти у світ його чарівництва, прилучитися до таємниці сприйняття їм навколишнього нас світу. А світ О. Блока і С. Єсеніна – це їхня Батьківщина і усе, що з нею зв’язане. “Почуття батьківщини – основне у моїй творчості”, – так писав С. О. Єсенін. Але і Блок любив повторювати, що вся його творчість про Росію. І у нього на цю тему були написані вірші: “Русь”,
Ідуть століття, шумить війна, Встає заколот, горять села. А ти все та ж, моя країна, У вроді заплаканої і древньої.
Але таємниця непереборного впливу Блока в тім, що у будь-якому, самому таємному почутті поета нас скоряє напруженість його відносини до всього життя – до сенсу людського існування, до шляхетності щиросердечного стану людини, до власного боргу служити правді і красі. Один з найбільших ліриків століття, Блок створив грандіозні за значенням цикли любовних віршів, але і вони
І повільно пройшовши меж п’яними, Завжди без супутників, одна, Дихаючи парфумами і туманами, Вона сідає у вікна.
Трагічне бачення світу з’являється перед нами, а особливо заворожує таємниця… Вершиною світової поезії є також блоківське “Про доблесті, про подвиги, про славу…”. Добуток залучає лицарським відношенням до жінки, він виконаний стражданнями серця:
Я кликав тебе, але ти не оглянулася, Я сльози лив, але ти не зглянулася.
У цьому вірші немає жодного різкого слова. Він звучить плавно, як пісня, як шелест листів, як може звучати голос дійсно закоханої людини. Любов пройшла через всю творчість Блока, який вважав, що “тільки закоханий має право на звання людини”. Тема Батьківщини стала для Блока вираженням віри його героя, надії і порятунку в єдності з її долею. Не випадково поет любив повторювати, що вся його творчість – про Росію. І у С. О. Єсеніна не можна розділити любов до жінки і любов до Батьківщини. Недарма адже говорять, що слово має свої кольори і запах. Скажеш “Єсенін”, і перед тобою закружаться осінні листи, змахнуть весняною зачіскою берези, запахне “черемшина запашна”, начебто саме прізвище поета створене для вираження Росії з її пейзажами і ще ніким не розгаданим народом. Велику Русь, шосту частину Землі, він оспівав радісно, самозабутньо і чисто: “Я буду оспівувати всією істотою в поеті шосту частину Землі з назвою коротким “Русь””. Єсенін ніжний і простий, схиляється перед красою зовнішньою, ще більше – внутрішньою.
Це підтверджують вірші про Грузію, “Перські мотиви”. Хоча у вірші про Шагане поет описує незвичайне палке кохання до дівчини, ми в той же час почуваємо його тугу за рідним краєм: :”Який би не був гарний Шираз, він не краще рязанських роздоль”. А хіба не видна у поемі “Ганна Снєгіна” любов до народу? Про те, що Єсенін – селянський син, не раз згадувалося у його автобіографії і віршах, для нього це не було звичайним рядком в анкеті. Поетові хочеться підкреслити: він людина від землі, його корінь у народі. Саме тут знайшов поет надійну опору для здійснення своєї заповітної мрії – стати “співаком і глашатаєм” отчого краю. Єсенін і Блок залишили нам чудесну поетичну спадщину. Хоча вже пройшло чимало років після їхньої смерті, але вірші залишилися близькими і дорогими нашим сучасникам тому, що поети мали неповторний дарунок уловлювати і передавати найтонші відтінки самих найніжніших, самих таємничих настроїв.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)