ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ВСТАЛА Й ВЕСНА
Мета: розширювати знання учнів про життєвий і творчий шлях Т. Г. Шевченка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитане; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов та повагу до творчості великого поета.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА (див. додатковий матеріал до уроку на с. 48)
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “Хто краще?”
Конкурс на краще виразне читання ліричного вірша.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ
– Дата 9 березня 1814 року пам’ятна в історії української літератури. Тоді, темної ночі, перед світанком, у селі Моринці на Звенигородщині, у хаті Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгарда, блиснув єдиний на все село вогник; народилася нова панові кріпацька душа, в Україні – її великий співець – Т. Шевченко.
– Що ви знаєте про життя і творчість великого Кобзаря?
– Ім’я Т. Г. Шевченка невіддільно пов’язане з Україною. Україна – це Шевченко, Шевченко – це Україна. У ньому – наша історія, наша мрія, наша надія. Шевченко був справжнім народним співцем, бо з дитинства
Наш сьогоднішній урок – це одна сторінка минулого, історія нашої держави, доповнення наших знань про великого співця України Т. Г. Шевченка.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Гра “Рибки”
Самостійне мовчазне читання статті “Тарас Шевченко” учнями
– Яка книжка віршів Тараса Шевченка є святинею нашого народу?
– Для кого писав Тарас Шевченко?
– Яким було його життя?
2. Фізкультхвилинка
3. Опрацювання рядків про дитинство поета з книжки Богдана Лепкого “Про життя і твори Тараса Шевченка”
1) Виразне читання тексту вчителем.
– Що нового ви дізналися про життя поета?
2) Словникова робота.
Читання колонок слів учнями в парах
Сяйво | Плекала |
Панщину | Кріпаками |
Столітній | Працьовита |
Гайдамака | Стельмахувати |
– Знайдіть тлумачення слів стельмахувати і гайдамака у підручнику. Панщина – дарова примусова праця покріпачених селян у господарствіпоміщика.
3) Робота в парах.
Читання тексту учнями в парах. Підготовка до виразного читання
– З якою інтонацією, силою голосу, в якому темпі будете читати текст?
– Які слова прочитаєте з ніжністю, які – з почуттям захоплення?
4) Виразне читання тексту учнями.
5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
– Ким були батьки Т. Г. Шевченка?
– З ким порівнюється образ його матері?
– Що автор розповідає про Тарасового діда?
– Кого найбільше любив Тарас із рідні?
4. Зарядка для очей
5. Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка “Встала й весна…”
1) Гра “Рибки”.
Самостійне мовчазне читання вірша учнями
– Який настрій викликав у вас вірш?
– Яку картину природи ви уявляли, читаючи його?
– З якою інтонацією, силою голосу і в якому темпі будете читати вірш?
– Які слова виділите голосом під час читання?
2) Робота в парах.
Учні аналізують читання одне одного.
3) Гра “Хто краще?”.
Виразне читання вірша учнями.
4) Аналіз змісту вірша.
– Що сказано про землю?
– Якою вона була взимку?
– Як змінилася з приходом весни?
– Які птахи згадуються у вірші?
– Які слова-ознаки дібрав поет, щоб описати землю?
– Знайдіть слова з переносним значенням.
5) Гра “Диктор телебачення”.
Читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Що нового дізналися про життя і творчість Тараса Григоровича Шевченка?
– Що вас найбільше зацікавило? Що вразило?
– Що ще хотіли б дізнатися про життя і творчість великого Кобзаря?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити вірш напам’ять (с. 34-35).