Тарас Шевченко. “Ой три шляхи широкії”. “Минають дні, минають ночі”. Роздуми автора про плинність, скороминущість життя людини на землі, про її долю

УРОК 22

Тема. Тарас Шевченко. “Ой три шляхи широкії”. “Минають дні, минають ночі”. Роздуми автора про плинність, скороминущість життя людини на землі, про її долю.

Мета: ознайомити учнів з поезіями, обставинами, під впливом яких вони були створені; допомогти усвідомити ідейно-художній зміст віршів, розвивати навички виразного читання, логічного мислення; виховувати бажання займати активну життєву позицію.

Обладнання: ілюстрації до творів Т. Г. Шевченка, картина М. Мазура “Доля”, таблиця “Різновиди лірики”, картки-схеми.

Епіграф.

О

думи мої! О славо злая!

За тебе марно я в чужому краю

Караюсь, мучусь… але не каюсь!..

Т. Шевченко

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Фронтальне опитування.

– У якому році Т. Шевченко закінчив Академію мистецтв і поїхав на Україну? (1845 р.)

– Де оселився поет? (У Києві.)

– Яка професія допомогла Шевченкові мандрувати Україною? (Художник у Київській тимчасовій комісії для розбору стародавніх актів, і за дорученням цієї комісії він їздив Україною, змальовував нам ятки старовини, що збереглися у містах і селах.)

– Для чого Тарас Григорович

збирав матеріал? (Для циклу-альбому своїх картин “Живописна Україна”.)

– Які почуття переповнювали поета під час другої поїздки на Україну? Чому? (Туга і розпач, бо ніхто з освічених, можновладних людей нічого не робив для звільнення народу від кріпацтва.)

2. Вирішення проблемного питання.

– До чого прагнув Т. Г. Шевченко у 1845 p.?

Дібравши голосні звуки, ви зможете дати відповідь.

ЖТЙПРЦВТВКРЙН

(Жити й працювати в Україні.)

II. Сприймання та усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Слово вчителя.

Приїхавши на Україну, Шевченко був у розпачі. Україна, що у 1843 році постала перед ним з усіма злиднями і гнітом, під тягарем

Яких стогнали селяни, весь український народ, не змінилася, бо ніхто нічого не робив для звільнення народу від кріпацтва. Перебуваючи у В’юнищах, Шевченко пише поезію “Минають дні, минають ночі”, в якій передає свої враження від побаченого.

2. Виразне читання поезії “Минають дні, минають ночі”.

3. Словникова робота за питаннями учнів.

4. Обмін враженнями від прочитаного.

5. Бесіда за питаннями:

– Якими рядками передано стан ліричного героя? (“Заснули думи, серце спить”. “І все заснуло”. Метафори, що передають байдужість до свого становища.)

– Поет чітко розрізняє долю добру і долю злу. Добра доля – це розвій таланту, почесті, високе становище у суспільстві, слава. Доля зла – роль мученика, переслідуваного й немилосердно караного царською владою оборонця народних прав. Яку долю готовий обрати ліричний герой і чому? (Закликає до активної боротьби “… і світ запалити…”; обирає злу долю.)

– Чи можна твердити, що рядками вірша Т. Шевченко накликав на себе тяжкі випробування, що не забарилися? (Так. У 1847 р. його заарештували.)

– Чи можна картину Миколи Мазура “Доля” вважати ілюстрацією до вірша “Минають дні, минають ночі”? До якого саме епізоду?

6. Робота з підручником.

– Прочитайте, як Євген Сверстюк у книзі “Шевченко і час” висловився про дві іпостасі долі Кобзаря. Зіставте думку літературознавця з розумінням долі Шевченком (за віршем “Минають дні, минають ночі”) (див. додаток до уроку 22).

7. Робота з таблицею “Різновиди лірики”.

– Які види лірики вам відомі?

Різновиди лірики

Пейзажна – поет змальовує картини природи, висловлює переживання й думки, викликані спогляданням.

Інтимна – ідеться про інтимні почуття й переживання людей.

Громадянська – митець порушує важливі суспільні питання.

Філософська – вірші-роздуми над питаннями буття і смерті, про всеосяжне осмислення митцем світу, ролі і місця ліричного героя в ньому, готовності особи до самопожертви, для блага народу.

Медитативна – висловлено роздуми про побачене і пережите самим автором, народом, сучасниками).

– До якого виду лірики можна віднести поезію “Минають дні, минають ночі”? Чому? (Медитативної).

8. Заповнення картки-схеми поезії “Минають дні, минають ночі”.

Кожен учень на парті має картку-схему, яку повинен заповнити.

(Довідка.

1. Назва поезії. (“Минають дні, минають ночі”.)

2. Рік написання. (1845.)

3. Місце написання. (В’юнище.)

4. Тема поезії. (Роздуми про скороминущість життя людини.)

5. Ідея. (Активна громадянська позиція.)

6. Вид лірики. (Медитативна.)

7. Образ. (Долі.)

8. Настрій. (Мінорний.)

9. Актуальність (Байдужа до всього людина несе зло поезії нині. в суспільстві.)

9. Виразне читання поезії “Ой три шляхи широкії”.

10. Словникова робота за питаннями учнів.

11. Евристична бесіда.

– В які часи відбуваються події у вірші “Ой три шляхи широкії”? (Часи козаччини).

– Як ви думаєте, куди саме подалися три брати? Що з ними сталося? (Поїхали захищати рідний край і загинули.)

– Які казкові елементи присутні у вірші? (Трикратні повторення: “три шляхи”, “три брати”, “три ясени”, “три явори”.)

– Що символізують у вірші Т. Шевченка та в українському фольклорі три ясени, три явори, тополя, калина? (Ясени – сини, явори – парубки, тополя – одружена дівчина, калина – дівчина заручена.)

– З якою метою їх використовує автор? (Нерозривний зв’язок української літератури з фольклором як першоджерелом.)

– Тематику яких пісень нагадує вам ця поезія? (Козацькі пісні.)

– Які художні засоби вказують на зв’язок з народними піснями? (Народні прикмети, постійні епітети – “шляхи широкії”, “висока тополя”, “червона калина”, зменшцувано-пестливі слова – “діточками”, нестягнені прикметники – “широкії”.)

– Чи знаєте ви, коли була написана ця поезія?

(Між 17.04-19.05. 1847р., Санкт-Петербург).

III. Закріплення вивченого.

1. Шифрограма.

(Учні розшифровують назву циклу за допомогою порядкового номера літер алфавіту.)

“Минають дні, минають ночі” – із циклу “23, 21, 11 16, 12, 23, 1” (“Три літа”).

“Ой три шляхи широкії” із циклу “3 15, 1, 10, 7, 17, 1, 23, 12” (“В казематі”),

2. “Незакінчене речення”.

– Я зрозумів із прочитаних поезій, що потрібно…

IV. Підбиття підсумків.

V. Домашнє завдання.

Навчіться виразно читати поезії Т. Шевченка; дайте відповіді на питання в підручнику та систематизуйте матеріал для твору “Громадянська позиція людини як один із проявів духовності”. Дослідіть, хто був автором музики до вивчених на уроці поезій.

Додаток до уроку 22

“Доля ж особиста не покидала Шевченка за життя, не покидала й по смерті. Тільки вона двоїлася в очах на високу і земну. З високою було все гаразд. За два роки після викупу з кріпацтва він, проживаючи вільним і забезпеченим художником, стає одразу визнаним поетом (національне визнання в істоті речі є головним…). Наступних сім років він сягає вершин, яких сучасники не могли навіть цілком зрозуміти. Раптовий грім і каміння – це теж закономірність на високій дорозі. Шевченко, принаймні, знав, на віщо йому та каторга. Не покидала його висока доля і на засланні, і після повернення: вона тримала його на вершині болю і страждань. А земна доля від того, звичайно, терпить – “болить і плаче, і не спить”. Земна доля тісно зв’язана з долею рідної землі. “Історія мого життя складає частину історії моєї Батьківщини”,- пише Шевченко в “Автобіографії” … Тут і історичний спадок народженого в неволі, і культурна спадщина народу невизнаного… Але кожне покоління шукатиме живих джерел слідами Шевченковими. І все це теж доля” (Євген Сверстюк, ” Шевченко і час”).