Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Сюжет комедії “Ревизор”

Сюжет комедії “Ревизор”

М. Гоголь народився в сім’ї поміщика на Полтавщині. Початкову освіту одержав удома, потім у Полтавському повітовому училищі та у Ніжинській гімназії “вищих наук”. Світ українського побуту сформував світогляд і художній смак М. Гоголя. Життя провінційного юнака в столичному Петербурзі визначило головну тему його творчості – змертвіння людської душі. У літературознавстві М. Гоголя визнано королем сміху, можливо, за іронєю долі дата його народження – 1 квітня.

“Я прийшов у цей світ, щоб боротись зі злом, і допоможе мені в цьому

Бог”, – так визначив своє призначення М. Гоголь. Уся його творчість була спрямована на зображення негативних сторін російської дійсності та людських пороків. Зображуючи їх, письменник хотів бачити людство чистішим і кращим. Не поетизація світу дійсного, а іронія, сатира, гротеск – особливості художнього стилю письменника – змусили читача подивитися на себе в дзеркало і прийти до висновку: “На зеркало неча пенять, коли рожа крива”.

М. Гоголь народився на Україні. Глибоким ліризмом прийнятий його збірник повістей “Вечера на хуторе близ Диканьки”. Молоді, красиві парубки і дівчата

які пашать щирим здоров’ям, визначають основну ідею збірника.

Усе в світі пережито: і чорти, і відьми, і чаклуни, тому що основна живлюща сила – у коханні. Невипадково збірник відкривається повістю “Сорочинская ярмарка”.

Повість “Шинель” з циклу петербурзьких повістей – інша. Згубною силою тут є не фантастичні образи, а фантасмагоричний світ соціальної нерівності. “Маленька людина” Акакій Акакієвич – жалюгідний і нещасливий. Убогість життя формує його філософію. Повість пронизана гуманістичним пафосом: “значна особа” у відповіді перед Богом за принижених і ображених, і недотримання цього закону веде до відплати.

Сюжет комедії “Ревизор” заснований на страху. Усі дійові особи бояться викриття. Ситуація “Хлестаков – Городничий” викликає сміх – єдина чесна, шляхетна дійова особа в комедії. Кар’єризм, підлабузництво, низькопоклонство, неуцтво, шахрайство, неправда, обман, хвастощі, бажання здаватися краще, ніж ти є насправді, – ось те зло, що заважає нормальним людським відносинам у суспільстві.

“Мертвые души” – “головна книга”, як сам визначив М. Гоголь, у його творчості. За задумом автора, книга повинна була складатися з двох томів. У першому автор збирався показати процес омертвіння людської душі, у другому – процес відродження. Але другого тому в письменника не вийшло, сам факт свідчить про те, що відродження суспільства в історії Росії ще не відбулося. У центрі сюжету твору – Павло Іванович Чичиков, колезький асесор, херсонський поміщик. Поєднання двох видів діяльності характеризує економіку Росії, коли дворянство історично віджило своє, а нові економічні, буржуазні відносини тільки починають зароджуватися.

На першій стадії цих відносин вимальовуються такі види діяльності, як спекуляція, користолюбство, обдурювання. “Надул, батенька, надул”, – такий принцип збагачення Чичикова.

У літературознавстві існує точка зору про те, що М. Гоголь пародіює О. Пушкіна. Дійсно, дворянська Росія 1820-х років зображена в “Евгении Онегине”; у “Мертвых душах” – у 30-і роки XIX століття. Але стиль зображення різний: у першому випадку – поетизація, у другому – сатиричне зображення. На питання самого письменника “Русь, кудаже несешься ты?” – відповіді однозначної не надійшло. Росія знаходиться в постійному русі, прагненні і не дає відповіді. М. Гоголь розумів, что поміщецько-кріпосний уклад, економіка кріпосного права історично віджили своє, а нові, буржуазні відшения, на яких заснована економіка Заходу, тільки проникають у Росію. І це явище одержало в М. Гоголя художнє вираження – чичиковщина. Але і цей шлях відкидав письменник. Для Росії чистоган не прийнятний. Єдине, що бачить М. Гоголь в чичиковщині – це енергетика виживання. Поміщицька Росія в різних формах її прояву (Манілов, Коробочка, Ноздрьов, Собакевич, Плюшкін) уже мертва. Прагнення до збагачення також не принесе позитивних результатів, тому що воно засновано не на творенні, а на руйнуванні людської особистості. Мертва душа нації повинна відродитися. І це відродження письменник бачить у талановитому й одночасно забитому народі.

“Мертвые души” В. Бєлінський визначив як жанр ліро-епічної поеми. Широка панорама життя губернської, столичної, сільської Росії переплітається з глибоким болем М. Гоголя за долю народу і країни. Страждання письменника засновано на любові до рідної Батьківщини.

Майстерність письменника-сатирика виразилась у досконалості художньої деталі, за допомогою якої гоголівські герої виявилися яскравими узагальненнями явищ російської дійсності.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. О времена, о нравы! (по комедии Н. В. Гоголя “Ревизор”) Тема комедии Н. В. Гоголя “Ревизор” – изображение быта и нравов чиновничье-бюрократической России 30-х годов XIX века. В комедии на примере маленького города показано то, что было характерно для всей огромной России того времени: казнокрадство, взяточничество, беззаконие, попирание человеческого достоинства, помещичий произвол. Смысл и вся направленность комедии заставляют признать главным...
  2. Почему Хлестаков – главный герой комедии Н. В. Гоголя “Ревизор”? Известно, что Николай Васильевич Гоголь, сколь бы важной ни представлялась ему борьба со всякого рода взяточниками, казнокрадами и прочими проходимцами, ослабляющими государство, все же главным лицом своей пьесы считал именно проходимца и плута Хлестакова. Что это? Гениальный ход великого художника? Желание подразнить общество? Может быть, какой-нибудь тонкий намек? Иван Александрович...
  3. Зміст і сюжет комедії “Горі від розуму” Зміст комедії “Горі від розуму”, я думаю, у показі духу Москви того часу, її вдач. У комедії розвертається протиборство двох сил: старого миру аристократів, що не бажає залишати сцену життя, і нового покоління прогресивно настроєних людей Росії Зіткнення Чацкого з Фамусовим неминуче, тому що старі аристократи не люблять змін, вони...
  4. Сюжет комедії Шекспіра “Сон у літню ніч” Дія відбувається в Афінах. Правитель Афін має ім’я Тесея, одного з популярнейших героїв античних переказів про скорення греками войовничого племені жінок – амазонок. На цариці цього племені, Іполитові, і жениться Тесей. П’єса, видимо, була створена для спектаклю з нагоди весілля якихось високопоставлених осіб Ідуть готування до весілля герцога Тесея й...
  5. Общественное значение комедии Н. В. Гоголя “Ревизор” Время, когда жил и творил Н. В. Гоголь, было отмечено крупными общественно-историческими событиями. Детские годы писателя совпали с разгромом Наполеона в Отечественной войне 1812 года, выходом России на широкую международную арену. Юношеские годы Николая Гоголя относятся к периоду, когда декабристы строили планы революционного переустройства России, а затем открыто выступили против...
  6. Короткий сюжет комедії “Дурочка” Знатний дворянин Лисео, супроводжуваний слугою Туріном, приїжджає із провінції в Мадрид: Лисео очікує радісна подія – весілля. Його майбутня дружина Финея – дочка відомого й шановного в столиці дворянина Октавьо. В Октавьо є й інша дочка – Ниса, що славиться в окрузі своїм неабияким розумом і освіченістю. Финея ж сливет,...
  7. Комизм характеров и ситуаций в комедии Н. В. Гоголя “Ревизор” Возражая на замечания Аксакова о том, что современная русская жизнь не дает материалов для комедии, Гоголь сказал, что это неправда. По его мнению, “комизм кроется везде, живя посреди него, мы его не видим; но что если художник перенесет его в искусство на сцену, то мы сами над собой будем валяться...
  8. Сюжет комедії “Тартюф, або ошуканець” Тартюф – лицемір, втершийся в довіру Оргона, що привласнює собі його будинок і стан, але викритий і арештований по королівському указі Тартюф страшний лицемір. Він прикривається релігією, зображує із себе святого, ні в що не вірячи, і таємно обробляє свої темні делишки. Лицемірство для Т. не просто домінуюча риса характеру,...
  9. Уездное чиновничество в комедии Н. В. Гоголя “Ревизор” Комедия Н. В. Гоголя “Ревизор” принадлежит к совершеннейшим творениям мировой драматургии. Сюжет “Ревизора” был подарен Гоголю Александром Сергеевичем Пушкиным. Великий сатирик давно мечтал написать комедию о России и высмеять в ней недостатки бюрократической системы. Сюжет Пушкина о мнимом ревизоре очень понравился Гоголю. Он так увлекся работой, что написал своему другу...
  10. Сюжет і композиція комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С У своїй комедії Грибоєдов відбив чудовий час у російської історії – епоху декабристів, епоху дворянських революціонерів, які, незважаючи на свою нечисленність, не побоялися виступити проти самодержавства й несправедливості кріпосного права. Суспільно-політична боротьба прогресивно настроєних молодих дворян проти дворян-охранителей старих порядків становить тему п’єси. Ідея добутку (хто ж переміг у цій...
  11. Композиція і сюжет комедії “Хазяїн” І. Карпенко-Карого П’єса “Хазяїн” – сатирична комедія, хоча дія твору, розвиток, розв’язка (смерть головного персонажа) могли б бути матеріалом для драми. У морально здорової людини турботи глитаїв могли б збудити тільки сміх, коли б ці глитаї не були тією страшною силою, що оббирає тисячі людей, позбавляючи їх радощів життя. І. Карпенко-Карий був...
  12. Смех – единственное честное лицо в комедии Н. В. Гоголя “Ревизор” Тридцатые годы прошлого столетия – время наиболее плодотворного и интенсивного творческого расцвета Гоголя. Вслед за “Вечерами”, “Миргородом”, “Арабесками” он обращается к драматургии и создает одно из самых замечательных произведений мировой литературы – бессмертного “Ревизора”. В этой комедии выставлены на позор чиноеничье-бюрократическая Россия, полицейско-самодержавный строй, основанный на чинопочитании, взяточничестве, злоупотреблениях и...
  13. Хлестаков и хлестаковщина (по комедии Н. В. Гоголя “Ревизор”) Весной 1836 года – в дни появления “Ревизора” на сцене и в печати – русское общество переживало то приподнятое, волнующее чувство, которое обычно рождает встреча с великим произведением искусства. Прошло уже более полутора веков, а чувство это и у зрителей, и у читателей не проходит. Я думаю, это происходит потому,...
  14. Сюжет і композиція поеми “Мертві душі” Із самого початку письменницької діяльності Гоголь мріяв написати добуток, в “якому б з’явилася вся Русь”. Це повинне було бути грандіозний опис побуту й вдач Росії першої третини XІX століття. Таким добутком стала поема “Мертві душі”, написана в 1842 році. Перше видання книги називалося “Пригоди Чичикова, або Мертві душі”. Така назва...
  15. Чиновничий мир в комедии Н. В. Гоголя “Ревизор” Комедия Н. В. Гоголя “Ревизор” – яркое изображение быта и нравов чиновничьей России 30-х годов XIX века. На примере маленького российского городка, затерявшегося в самой глубинке, нам открываются нравы России того времени. Такие, как взяточничество, сплошное беззаконие, ставшее нормой, казнокрадства и попрание всякого человеческого достоинства, повсеместный помещичий произвол и бездеятельная...
  16. Образ Хлестакова в комедии Н. В. Гоголя “Ревизор” Гоголь не раз предупреждал: Хлестаков – самый трудный образ в пьесе. Посмотрим, что же представляет собой этот герой. Хлестаков – мелкий чиновник, человек ничтожный, всеми презираемый. Его не уважает даже собственный слуга Осип, может оттаскать за вихры отец. Он беден и не способен работать так, чтобы обеспечить себе хотя бы...
  17. Суперечки про запозичення сюжету комедії Гоголя “Ревізор” Ніхто не говорить про запозичення Гоголя у Вельтмана, а тим часом обстановка під час очікування генерал-губернатора надзвичайно нагадує ту, котра описана Гоголем на початку комедії В. Гиппиус писала: “Внутрішня порожнеча Хлестакова й пасивність його – ті саме якості, які забезпечують належну критичну оцінку “плутанини”: будь він свідомий шахрай, яким зображений...
  18. Місто в комедії Н. В. Гоголя “Ревізор” По вираженню В. Я. Брюсова, у своїй Творчості Н. В. Гоголь прагнула до “вічному й нескінченному”. Художня думка Н. В. Гоголя завжди прагнула до широкого узагальнення, його ціль у багатьох добутках полягала в тім, щоб намалювати найбільш повну картину російського життя. Говорячи про задум “Ревізора”, Гоголь відзначав, що в цьому...
  19. Побут і вдачі провінційної Росії (по комедії Н. В. Гоголя “Ревізор”) Творчість одного із самих неабияких літературних талантів – Миколи Васильовича Гоголя – довелося на похмуру епоху Миколи I. Це були 30-е роки XIX сторіччя, коли в Росії після придушення повстання декабристів панувала реакція, всі інакомислячі переслідувалися, кращі люди валили гонінням. Описуючи сучасну йому дійсність, Н. В. Гоголь створює геніальні по...
  20. “Хлестаков і хлестаковщина (по комедії “Ревізор”)” Образ Івана Олександровича Хлестакова один із самих характерній і чудових у Творчості Гоголя, “улюблене дитя його фантазії”. У ньому позначилася пристрасть художника до гіперболи, перебільшенням майже гротескним, любов до зображення “багатобічних” (у ноздревском змісті) характерів. І напрям думок Івана Олександровича типовий для більшості героїв Гоголя: алогічність, незв’язність його мовлень просто...
Сюжет комедії “Ревизор”
«
»