Своєрідність німецького Просвітництва – ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ – ПОЕТ, ДРАМАТУРГ, ФІЛОСОФ
ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО
§ 4. ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ – ПОЕТ, ДРАМАТУРГ, ФІЛОСОФ
Нехай живий і вічно-творчий дух
Ллє скрізь любові світло животворне
І явищ біг, речей минущих рух
Хай думою безсмертною огорне.
Й. В. Гете
Своєрідність німецького Просвітництва
У Німеччині XVIII ст., так само як і в інших європейських країнах, розгорнувся просвітницький рух, але він проходив у надзвичайно складних соціально-політичних умовах. Розвиток буржуазних відносин затримувався економічною відсталістю та феодальною
Завершальним етапом не тільки німецького, а й європейського Просвітництва стала творчість Гете. Підбиваючи підсумки свого життєвого шляху, митець писав у листі до німецького філолога В. Гумбольдта в березні 1832 року: “Найвищий геній – той, хто в себе все вбирає, все вміє засвоїти, не зашкоджуючи власному призначенню…” Переймаючись проблемами тогочасної Німеччини, закладаючи засади національної німецької літератури, художник разом із тим писав про людину і світ у широкому, всесвітньому масштабі. Його хвилювали глобальні питання людства, він прагнув пізнати сутність загального буття, природи, мистецтва й відповідно до цього визначити місце та призначення особистості. За словами самого Гете, “єдине, що нам слід робити, це заглиблюватися в самих себе”. “Заглибленню” у світ і в людину письменник присвятив усе своє життя.