Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Своєрідність і сила таланта Василя Стуса

Своєрідність і сила таланта Василя Стуса

Благодатна пора 60-х років народила плеяду талановитих українських поетів – И. Драча, Л. Костенко, Д. Павличко, М. Вінграновського, В. Симоненко, В. Стуса. Вона ж багато в чому визначила й шлях їхніх естетичних пошуків, і тематику

Проте, художня спадщина В. Стуса не переплутати з який – або інший, така вона оригінальна, потужна, самобутня. Так тісно злилися в ній емоційне навантаження ліричних добутків з потужним художнім світоглядом поета. У В. Стуса ліричний герой – він сам, його Думи, переживання, духовні пошуки, розпачі, сум і радість.

Їхній головний центр – позиція художника, позиція громадянина, патріота, сина – своєї матері по крові й мати^-україни. Поет прагне наблизити людей до ідеалів добра, справедливості, гуманізму. Тому так часто звертається до жанру ліричної медитації, філософських роздумів над вічними проблемами буття. Він начебто звертається д самому себе, і разом з тим скорочує дистанцію між автором і читачем, робить їхні відносини довірливими, щирими. Іноді художник використає звертання-прохання, звертання – попередження й до улюбленого, і до втраченого ними рідної землі, і до Бога, і до смерті, щоб загострити свої роздуми,
надати їм емоційність. Розлука з рідним краєм підсилила любов поета до нього. Навіть клянучи його за покірність, за відродження волелюбного духу, Стус писав:

…усе одне миліше немає цієї втраченої й ледачої, байдужої, ненависної, на всій Землі, що тільки й знаю…

Що ж він, вигнанець, може зробити для батьківщини? “Зважившись боротися, щоб жити, і зважившись умерти, аби тільки жити”. Так напише В. Стус у своїй поезії “Не можу я без посмішки Івана…”. Полум’яним словом поет хотів підняти духовну бадьорість свого народу, щоб він виріс “з постолів, із шаровар, з курного будинку” і був гідним “своєї Мати^-матері-україн-матері”, Такий лейтмотив вірша “Сто років, як сконала Січ”. В. Стус не міг роздвоюватися й лицемірити, і це визначило його життя й творчу долю. Два арешти й двадцять років таборів – такий виявилася плата за спробу бути собою. Імперія “вождя” знущалася із сина України, що своє життя зв’язував тільки з долею свого народу:

…перед вами, судді, не хилюся в передчутті недовідомих верст… Така жагуча відповідь на власне катування дає В. Стус у поезії “Як добре те, що смерті не боюся я…”.

Моральну силу вистояти, не хилитися давала поетові переконаність, що правда – за ним! Жив, любив і не набрався скверни, ненависті, прокльону, каяття. В. Стус був людиною з великої букви, що відважно, самовіддано виступала на захист рідної України (“Народ мій, до тебе я ще відвертаю…”). Але найвища нагорода письменникові та, що його читають, що він піднімає дух народу в боротьбі за краще життя. Безумовно, зараз не вистачає таких палких патріотів, які будуть відстоювати й захищати менталітет рідної держави. Усе більше частіше чути нарікання: навіщо вивчати українська Мова (краще англійський), не треба цікавитися історією, знаменитим минулим, тому що нам і зараз непогано живеться. Дай Боже, щоб ніколи не стали реалією на нашій незалежній землі слова Великого Тараса Шевченко:

Поборолася країна до самого краю: Гірше нещастя свої діти неї розпинають


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Своєрідність і сила мистецьного таланту Василя Стуса Благодатна пора 60-х років народила плеяду талановитих українських поетів – І. Драча, Л. Костенко, Д. Павличка, М. Вінграновського, В. Симоненка, В. Стуса. Вона ж багато в чому визначила і шлях їхніх естетичних пошуків, і тематику. Проте мистецьку спадщину В. Стуса не переплутати з будь-чиєю іншою, така вона оригінальна, потужна, самобутня....
  2. Василь Стус Своєрідність і сила мистецького таланту В. Стуса Народе мій, до тебе я ще верну, Як в смерті обернуся до життя своїм стражденним і незлим обличчям. Як син, тобі доземно уклонюсь і чесно гляну в чесні твої вічі і в смерті з рідним краєм поріднюсь. Життя і творчість Василя Стуса, одного з найвизначніших поетів ХХ століття, схоже на...
  3. “Вплив творчості Шевченка на Василя Стуса” Україна для Стуса – це й Шевченко. Він – більше, ніж поет, більше ніж пророк. Він – повітря. Поезія Стуса дихає Шевченком. Та це не наслідування і не вплив: без Шевченка Стусові вірші не можливі, як не можлива без Шевченка Україна. Парафрази, цитати, спільні теми й образи – то густо...
  4. Головна тема поезії Василя Стуса Наша Україна має трагічну і незвичайну історію. Прикладів тому можна навести безліч. Один із них: найкращі люди часто сидять за гратами. Одна із таких трагічних доль – доля Василя Стуса. Багато хто порівнює В. Стуса з Т. Шевченком. “Якби було краще життя, я б віршів не писав, а – робив...
  5. Життя Василя Стуса – це дорога через терни до зірок Давайте доторкнемося серцем до великої людської трагедії. Творчість В. Стуса справедливо вважається помітним явищем не тільки української й світової літератури, а й всього нашого громадського життя. Кожний його стих – суперечка снеправдой. Але найбільше вражає його відвага в боротьбі за справедливість, національне достоїнство й незалежність українського народу. Особливо болісно Стус...
  6. Мотиви жертовності в поезії Василя Стуса Листопадової неділі 1989 року в рідній українській землі впокоївся вимучений тюрмами й таборами поет Василь Стус. Поруч на Байковому кладовищі було поховано побратимів поета – Олексу Тихого і Юрія Литвина. Вони повернулися в рідну землю, щоб хоча цим запізнілим трагічним поверненням розбудити громадську совість, показати неминучість гіркого каяття за вчинену...
  7. Мотиви жертовності в поезії Василя Стуса ВАСИЛЬ СТУС Листопадової неділі 1989 року в рідній українській землі впокоївся вимучений тюрмами й таборами поет Василь Стус. Поруч на Байковому кладовищі було поховано побратимів поета – Олексу Тихого і Юрія Литвина. Вони повернулися в рідну землю, щоб хоча цим запізнілим трагічним поверненням розбудити громадську совість, показати неминучість гіркого каяття за вчинену...
  8. Мотиви любові до рідного краю в поезії Василя Стуса “А де ж Україна? Все далі, все далі, все далі”, – писав Стус у поезії “За літописом Самовидця”. Але Україна ніколи не була далеко від поета, вона завжди жила у душі митця. Любов до рідної країни була метою його існування. У своїх творах Василь Стус порушував багато різноманітних тем, але...
  9. Схожість долі Василя Стуса і Тараса Шевченко Українська поезія тісно пов’язана з життям нашого багатостраждального народу. Така вже доля України, що найкращим її дітям судилося несправедливо коротке життя: 38 років – П. Грабовському, 42 – Лесі Українці, 47 – Тарасові Шевченко та Василю Стусу. Із 47 років життя в обох поетів вкрадено роки, які провели вони на...
  10. Образ знедоленої України в творчості Ліни Костенко і Василя Стуса 1. “Загублене покоління” (чому так називають сучасне покоління, із чим це пов’язано, де знайти ті ідеали, на яких виховувалися наші батьки, діди, прадіди; помічник у створенні суспільних орієнтирів – художня література). 2. Література в житті суспільства і людини: А) значення літератури в житті суспільства; Б) вплив літератури на формування характерів...
  11. Особливості індивідуального стилю Василя Стуса І. Василь Стус – оригінальний поет-імажиніст (своєрідне світосприймання, багатство тематики, глибина філософських міркувань, різноманітність лексики і фразеології). ІІ. Особливості індивідуального стилю поета. 1. Найкращі здобутки поета (виникнення найкращих віршів поета на гребені зіткнення, з’єднання протилежностей: з одного боку – несамовита пристрасність (“Ярій, душе”), з другого – філософська заглибленість, розважливість (“ваговита...
  12. Мотиви лірики Василя Стуса Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів двадцятого століття. Він прийшов у літературу в кінці 50-х – на початку 60-х років, коли зміни в житті країни, пов’язані з викриттям культу Сталіна, привели до вибухових змін у мистецтві, літературі і, насамперед, – у поезії як роді літератури. Василь...
  13. Біографія Василя Стуса Василь Семенович Стус народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району на Вінничині в селянській родині. Навчався спочатку в місцевій школі, потім – у Донбасі, куди переїхала його сім’я. Після закінчення історико-філологічного факультету Донецького (тоді ще – Сталінського) педагогічного інституту 1959 року В. Стус два місяці відпрацював учителем...
  14. Життєвий і творчий подвиг Василя Стуса Ці слова належати Василеві Семеновичеві Стусові. Його поезія – те сама правда в її істотних і трагічних ознаках, живий нерв України, її безталанна частка. Щедро обдарований, чесний і наполегливий, він міг би статі не лише великим поетом, а й глибоким літературознавцем, алі його виключили з аспірантури, бо разом з критиком...
  15. Релігійні мотиви в поезії Василя Стуса Василь Стус жив у світі, гаслом якого були слова німецького філософа Фрідріха Ніцше “Бог мертвий”. Український поет описує цю світоглядну катастрофу в такий спосіб: Немає Господа на цій землі: Не стерпів Бог, з-перед очей тікає, Аби не бачити нелюдських кривд, Диявольських тортур і окрутенства. Новий бог “почвар і люті” прагне...
  16. “Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні…” (за мотивами творчості Василя Стуса) У короткому зверненні до читача Василь Стус писав: “Поет – це людина. Насамперед. А людина – насамперед добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав, а – робив би коло землі”. Отож поет вірив у велику силу слова. Вірив, що його слово здатне змінити світ. Нехай не весь....
  17. Філософічність у творах Василя Стуса Василь Стус – поет лірико-філософського складу. Філософічність його поезії виявляється не на рівні теоретизування, а є властивістю світовідчування, світобачення. “Один з найкращих друзів – Сковорода”,- так напівжартома написав він у 1969 році. Якщо на початку у віршах часто зустрічається ім’я філософа – поет намагається відтворити якісь біографічні моменти (“Вмовкали голоси...
  18. Витоки та джерела творчої наснаги Василя Стуса Іван Дзюба писав про Стуса: “…Це був інтелект могутній і тонкий, і притому інтелект постійно самовдосконалюваний, самонарощуваний, з безмежними можливостями самовдосконалення і самонарощування. Зрозуміло, що за нормальних умов вони розвинулися б у такій повноті, якої годі й уявити… Підстав для його страждального життя йому б вистачило. Адже терпів він не...
  19. “Якби було краще жити, я б віршів не писав, а робив би коло землі” (поезії Василя Стуса) Коли людина хворіє, вона потребує певних ліків, так само, коли ціла нація поставлена у несумісні з нормальним духовним життям умови, вона також потребує певних духовних ліків. Найчастіше такими ліками стає мистецтво, яке підтримує народний дух, передає традиції, сформовані сторіччями, допомагає за будь-яких обставин зберегти ідентифікацію і національну свідомість. Вислів Василя...
  20. Особливості поетичної мови Василя Стуса Василь Стус – один із найбільших українських поетів нашого століття. Це світлий образ людини, що стала символом незламності духу, людської і національної гідності. Це самобутній поет, схильний до філософського,; заглиблення поетичного слова і водночас – до синтезу глибинних джерел традиційного українського образотворення й поетичної мови XX ст. Поезія Стуса прийшла...
Своєрідність і сила таланта Василя Стуса
«
»