СВІТ ФАНТАСТИКИ У ТВОРАХ В. КОРОЛІВА-СТАРОГО
СВІТ ФАНТАСТИКИ У ТВОРАХ В. КОРОЛІВА-СТАРОГО
ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ
Варіант 1
1. Творчість В. Короліва-Старого для дітей.
2. Міфологічні істоти як утілення добрих сил.
3. Значення казок письменника в дитячому вихованні.
Варіант 2
1. Міфологічні вірування наших предків і їх утілення в казкових творах.
2. Потерчата та Хуха Моховинка – природні сили добра.
3. Людина й природа у творах В. Короліва-Старого.
4. Дбайливе ставлення до всього на землі – основна ідея творів письменника.
ЕПІГРАФ ДО ТВОРУ
Може б,
Ось послухайте, панове!
Тільки вибачте ласкаво,
Що не все в ній буде нове.
Та чого там, люди добрі,
За новинками впадати?
Може, часом не завадить
І давніше пригадати.
Леся Українка
ЦИТАТА З ТЕКСТУ
“Потерчатка були малесенькі, зовсім голі, з великими, блискучими очима й сторчоватими синенькими чубиками на голівках. Бігли вони жваво, тільки ж їхні маленькі криві ніжки не могли широко ступати, а через те вони посувалися вперед дуже повільно”.
(“Потерчата”)
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Жанр казки дуже близький до оповідання, проте має свої специфічні
ПРИКЛАД ТВОРУ
У творах багатьох письменників, які пишуть для дітей, навколишній світ ніби оживає й олюднюється, наповнюється силами добра й зла. Саме читаючи такі казки, діти навчаються дбайливо ставитися до світу, вірячи в казковість природи навколо, уважно придивлятися до неї.
“Потерчата”, “Хуха-Моховинка” – надзвичайно талановито написані казки українського письменника Василя Короліва-Старого. їх персонажі, породжені народними казками та переказами, своєрідно представлені автором, у творах якого вони перестають бути представниками нечистої злої сили, яка, за народними уявленнями, частіше шкодить людям, а не допомагає. У казках доброго оповідача Короліва-Старого й ці сили добрі, бо вони людям допомагають.
Домовик із казки “Потерчата” турбується про свого господаря, який забарився й може потрапити в халепу. Він справжній добрий дух дому і всієї господи, за всім наглядає й пильнує, щоб лад був у господарстві.
А от поза будинком допомагають йому болотяні Потерчата, які в казці теж добрі та турботливі. Помітивши дяка, що мандрує в темряві, вони запалюють вогники, щоб той не потрапив випадково в болото, й не їх провина, що дяк не зрозумів їх доброго наміру. У народних легендах потерчата – це душі нехрещених померлих дітей. І в легендах народних, і в казці В. Короліва-Старого потерчата не мають наміру шкодити людині, тому вони одразу ж дослухаються до Домовика, який з’явився вчасно, щоб порятувати господаря, і гасять вогні, що збивали дяка Оверка зі шляху.
Доброю є й Хуха-Моховинка, що втратила через недбайливого чоловіка свою хатинку. Хуха – міфічна, фантастична істота, яку вигадав сам автор, письменник В. Королів-Старий, утіливши в її образі багато важливих ідей: любов до батьківщини, необхідність бути уважними, чутливими до інших, ідею, що зло можна перемогти лише добром.
Казки “Потерчата” і “Хуха-Моховинка” сповнені доброти до світу, гуманізму в найширшому його розумінні й трохи суму через те, що у світі людей багато байдужості до чужих переживань, сліз, турбот. Особливо це відчутно в казці про Хуху, яка неодноразово потерпає від чужої жорстокості. Автор наділяє Хуху людськими рисами, вона ніби нагадує маленьку, беззахисну, але мудру й добру дитину, дуже самотню, бо поряд з нею немає таких самих, як і вона, інших Хух. Тому вона мріяла повернутися до Батьківщини, так само, як мріють про це люди, яких доля закидає на чужину.
Герої казок В. Короліва-Старого, хоча й уособлюють “нечисті сили”, є добрими й співчутливими, за добро віддячують добром. Ці казки навчають читачів жити за законами добра й справедливості, любові до світу й близьких.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)