Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Сваволя чиновників у банках Гребінки

Сваволя чиновників у банках Гребінки

Літературну славу Гребінці принесли байки. У процесі становлення нової української літератури, коли ще тільки визначалися шляхи и розвитку і точилася боротьба за розширення її тематичних обріїв, значну роль відіграла байка – витвір поетичної фантазії народу. В Україні вже була певна байкарська традиція. Байка широко побутувала в XVІІ-XVIIІ століттях. Здобутки цього жанру підсумував Григорій Сковорода в “Байках Харківських”.

До байок зверталися Іван Котляревський, Петро Гулак-Артемовський, Левко Боровиковський. У своїй творчості

Гребінка-байкар наслідував кращі літературні й фольклорні традиції, використовував досвід попередників. Своїм корінням байки Гребінки сягають у народну творчість, у якій знайшли вираження одвічні думи, прагнення та сподівання трудового люду. Саме тому в них поставали соціальні суперечності тогочасної дійсності, а національний колорит робив їх зрозумілими для народного читача.

Майже в усіх байках письменника хижакам і гнобителям протиставляється звичайний трудівник як уособлення людяності, працьовитості, моральної вищості. Запозичивши з фольклору та у своїх попередників образи персонажів-тварин,

наділяючи їх рисами, взятими з народних казок (лисиця – хитра, вовк – кровожерний), байкар відтворив погляди народу на суспільні явища.

У байці “Ведмежий суд”, викриваючи судові порядки, продажність суду і суддів, байкар показує, як спритні хижаки розтерзують беззахисного трудівника, уособленого в образі Вола. Лисичка вчиняє позов проти Вола, звинувачує його в тому, що “нив, як мошенник, брагу, їв сіно, і овес, і сіль”. Облудний донос давав можливість судді Ведмедю та Вовкам-підсудкам “по – своєму судить”:

Понеже Віл признався попелястий,

Що він їв сіно, сіль, овес і всякі сласті,

Так за такі гріхи його четвертувать і м’ясо розідрать суддям на рівні часті,

Лисичці ж ратиці оддать.

Зовні законність начебто дотримано: і суддя є, й підсудки, і слідство велося “трохи не цілі сутки”, і вирок написано за всіма вимогами, але з байки добре видно, що перемагає не істина й справедливість, а вигода сильніших, власть імущих, які вершать суд “по-своєму”. У цій чудовій своєю дотепністю і виразністю байці постає яскрава картина судового свавілля – від повної безправності невинного підсудного і до типового факту, що донощику Лисиці, яка спровокувала “справу”, теж перепадає дещиця з панського столу – ратиці.

Критика суду й судових чиновників має місце і в інших байках Гребінки – “Мірошник”, “Зозуля та Снігур” тощо. У байці “Рибалка” він досить красномовно говорить про прямий зв’язок несправедливості панів, судової сваволі і грабіжництва чиновників, що становлять окремі ланки одного ланцюга.

Євген Гребінка підніс байку до нового, вищого рівня, що мало велике значення для розвитку української літературної мови та літератури.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Свавілля чиновників у байках Євгена Гребінки Літературну славу Гребінці принесли байки. У процесі становлення нової української літератури, коли ще тільки визначалися шляхи її розвитку і точилася боротьба за розширення її тематичних обріїв, значну роль відіграла байка – витвір поетичної фантазії народу. На Украпи вже існувала певна байкарська традиція. Байка широко побутувала в XVІІ-XVІІІ столітті, наводилася в...
  2. Чиновницька сваволя (За байками Є. Гребінки) Справжню літературну славу Євгенові Гребінці принесли його байки. На Україні вже існувала певна байкарська традиція, адже байка – це витвір поетичної уяви народу. Байка широко побутувала в XVІІ-XVІІІ століттях. Приклади байок наводилися в курсі риторики, а також включалися до перекладних збірників. Тоді тільки визначалися шляхи розвитку нової української літератури і...
  3. Чиновницька сваволя в байках Є. Гребінки ЄВГЕН ГРЕБІНКА Справжню літературну славу Євгенові Гребінці принесли його байки. В Україні вже існувала певна байкарська традиція, адже байка – це витвір поетичної уяви народу. Байка широко побутувала в XVII – XVIII століттях. Приклади байок наводилися в курсі риторики, а також включалися до перекладних збірників. Тоді тільки визначалися шляхи розвитку нової української...
  4. Твір Тематика байок Євгена Гребінки Тематика байок Євгена Гребінки Серед зачинателів української літератури визначне місце посідає Євген Гребінка – байкар, прозаїк і поет. Байки митця тісно пов’язані з народно – пісенними джерелами. У них змальовано біль і горе народу, засуджено несправедливість. Українське народне прислів’я про зерно й полову лежить в основі байки “Пшениця”, де показано,...
  5. Тематика байок Євгена Гребінки Серед зачинателів української літератури визначне місце посідає Євген Гребінка – байкар, прозаїк і поет. Байки митця тісно пов’язані з народно – пісенними джерелами. У них змальовано біль і горе народу, засуджено несправедливість. Українське народне прислів’я про зерно й полову лежить в основі байки “Пшениця”, де показано, що “найкраще зерно” йде...
  6. Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій (за байкою “Ведмежий суд”) Є. Гребінка, як і всі передові люди того часу, вважав, що кріпацтво – лад несправедливий. Протест ліберальної інтелігенції проти несправедливостей соціального устрою письменник відобразив у своїй байці “Ведмежий суд”. Байкар змальовує несправедливий суд. Попелястого Вола, що уособлює собою селянина, Лисичка звинуватила у тому, що він “на панській винниці пив, як...
  7. Байкова творчість Є. Гребінки Я бачив, як пшеницю мили: То що найкращев зерно У воду тільки плись, якраз пішло на дно, Полова ж навісна пливе собі по хвилі. Привів мене Господь побачить і панів: Мов простий чоловік, там інший пан сидів, Другі, задравши ніс, розприндившись, ходили. І здумав зараз я, як тільки поглядів, Що...
  8. Вади людини й суспільства в творах українських байкарів Байка – найцікавіший жанр літератури, і виникла вона в процесі постійної боротьби добра і зла, любові та ненависті, правди і кривди. Байка завжди захищала інтереси скривджених і пригноблених, висміювала паразитичне життя панів, показувала суперечності кріпосницької системи, засуджувала соціальну нерівність. До жанру байки зверталися Г. Сковорода і Л. Боровиковський, І. Франко...
  9. Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова Леонід Іванович Глібов у своїх байках гостро критикував несправедливий суд, жорстокість панів, неробство, хвалькуватість, підлабузництво, брехливість тощо. Основною ознакою байки є її алегоричність. Відповідно до цього байка має дві частини – оповідну і повчальну. Так, наприклад, у байці “Лисиця-жалібниця” в першій її частині розповідається про жорстокий вчинок лицемірної Лисиці, а...
  10. Езоп – засновник жанру байки ЕЗОП (VІ ст. до н. е.) Давньогрецький напівлегендарний байкар. Ім’я Езопа зустрічається у працях історика Геродота (V CT. ДО Н. Є.), який повідомляє, що Езоп жив на острові Самосі, був рабом з фізичними вадами, згодом став вільний, писав байки. Збірник Езопа містить 426 байок, написаних прозою. Твори його стислі, мораль...
  11. Леонід Глібов – творець нової байки Найвидатніший байкар української літератури – це Л. Глібов, який виступив проти кріпосництва, критикував лібералів за те, що вони прославляли реформу 1861 року. Невгасну славу принесли Глібову його байки, які І. Франко справедливо вважав “головним титулом заслуги цього талановитого поета”. Саме в цьому жанрі з найбільшою силою проявився самобутній талант письменника....
  12. Чому вчить байка? (по добутках Л. Глєбова) Леонід Іванович Глєбов народився в 1827 році в селі Веселий Поділ на Полтавщині. Ще з юного віку становив поезії російською мовою, але незабаром почав писати байки на українському. Протягом життя він створив понад 100 байок. У них письменник як звичайно намагався піднімати проблеми людської й суспільної моралі. Леонід Глєбов у...
  13. Чому навчає байка? (за творами Л. Глібова) Леонід Іванович Глібов народився в 1827 році в селі Веселий Поділ на Полтавщині. Ще з юного віку складав поезії російською мовою, але невдовзі почав писати байки українською. Упродовж життя він створив понад 100 байок. У них письменник зазвичай намагався порушувати проблеми людської та суспільної моралі. Леонід Глібов у своїх байках...
  14. Сатиричне змалювання панів і чиновників у поемі “Енеїда” І. Котляревського Поему І. Котляревського “Енеїда” називають енциклопедією української дійсності кінця XVIII століття, і справді, чого тут лише нема! Змалювання національного побуту – страв, напоїв, одягу; ви­користання багатств фольклору – казок, прислів’їв, пісень; показ українських традицій – вечорниць, поминок… Але, крім зовнішніх прикмет українського життя, у творі ще є спроби показати стосунки...
  15. Осуд моральних пороків у народних байках (“Миш, жаба і каня”, “Не випусти рака з рота”, “Хвалькувата муха”) Байки – короткі прозові твори, що розповідають про одну якусь подію, вони невеликі за обсягом. У байках головними героями майже завжди є тварини. Засновником цього жанру став Езоп. Байки цікаві тим, що в них автор викриває людські вади та погані звички. У байці “Миш, жаба і каня” зображено мишу, що...
  16. Здається, байка просто бреше, а справді ясну правду чеше (Л. Глібов) Леонід Глібов був лагідною людиною і глибоким ліриком у душі. На його байки, вірші та загадки відгукуються і дорослі, і малі. Адже йому вистачило таланта й майстерності одягти байку в національне вбрання, щоб вона засяяла всіма барвами. Ще з дитинства маленький Леонід Глібов із захопленням слухав бабусині казки. Він часто...
  17. “Щоб музикантом бути, так потрібне уменье” (по байками И. А. Крилова) Байка є одним з найбільш древніх літературних жанрів. Героями байки можуть бути й тварини, і рослини, і неживі предмети, і люди. Найвідомішим російським байкарем був Іван Андрійович Крилов. Його добутку, на думку Н. В. Гоголя, – “справжня книга народної мудрості”. У своїх байках Крилов висміює людські пороки й недоліки. Так,...
  18. Характеристика чиновників у комедії “Ревізор” Микола Васильович Гоголь давши в комедії “Ревізор” широку картину правління в Росії в 30-х роках XIX століття. У комедії висміяна й побутова сторона життя мешканців невеликого міста: незначність інтересів, лицемірства й неправда, чванства й повна відсутність людського достоїнства, марновірства й плітки. Це розкрито в образах поміщиків Бобчинського й Добчинського, дружини...
  19. Чи актуальні байки Глібова в наш час? У численних байках Леоніда Глібова головними персонажами виступають звірі, птахи, предмети, природні явища тощо. Але за цими героями байкаря криються реальні риси характеру людей, їх вади і їх проблеми. В алегоричній формі Л. Глібов таврував дармоїдів і лиходіїв, пияків і любителів сварки, лицемірів і злодіїв. На жаль, і в наш...
  20. Образи чиновників у п’єсах Грибоєдова й Гоголя На початку своєї п’єси “Ревізор” Н. В. Гоголь розповідає читачеві про товстих і тонких чиновників: саме ці фізичні якості, на думку письменника, і є головними в людині, що визначають його долю й поводження. У місті N було два роди чоловіків: товсті й тонкі. Тонкі більше вилися біля дам і займали...
Сваволя чиновників у банках Гребінки
«
»