Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Свавілля чиновників у байках Євгена Гребінки

Свавілля чиновників у байках Євгена Гребінки

Літературну славу Гребінці принесли байки. У процесі становлення нової української літератури, коли ще тільки визначалися шляхи її розвитку і точилася боротьба за розширення її тематичних обріїв, значну роль відіграла байка – витвір поетичної фантазії народу. На Украпи вже існувала певна байкарська традиція. Байка широко побутувала в XVІІ-XVІІІ столітті, наводилася в курсах риторик і поетик, включалася до перекладних збірників. Здобутки цього жанру підсумував Григорій Сковорода в “Байках Харківських”, писаних “гарною, подекуди

навіть граціозною прозою”. До байок зверталися Іван Котляревський, Петро Гулак-Артемовський, Левко Боровиковський. У своїй творчості Гребінка-бай кар наслідував кращі літературні й фольклорні традиції, використовував досвід попередників. Він йшов шляхом, прокладеним у російській літературі Криловим, але йшов досить самостійно, надавав своїм байкам українського колориту, відображав світогляд українського селянина.

Своїм корінням байки Гребінки сягають у народну творчість, у якій знайшли вираження одвічні думи, прагнення та сподівання трудового люду. Саме тому в них поставали соціальні суперечності

тогочасної дійсності, а національний колорит робив їх зрозумілими для народного читача. Майже в усіх байках письменника хижакам і гнобителям протиставляється звичайний трудівник як уособлення людяності, працьовитості, моральної вищості. Запозичивши з фольклору та у своїх попередників образи персонажів-тварин, наділяючи їх рисами, взятими з народних казок (лисиця – хитра, вовк – кровожера), байкар відтвррив погляди народу на суспільні явища. Гребінка критикував несправедливих суддів, панів, чиновників та кругову поруку серед них, Запозичивціи’тему в одній з найкращих байок Крилева, Гребінка знайшов цілком оригінальне її втілення в байці “Ведмежий суд”. Викриваючи судові порядки тогочасної країни як поширене явище, продажність суду і суддів, байкар показує, як спритні хижаки розтерзують беззахисного трудівника, уособленого в образі Вола. Лисичка вчиняє позов проти Вола, звинувачує його в тому, що “пив, як мошенник, брагу, їв сіно, і овес, і сіль”. Не виключена попередня змова Лисички з суддями, оскільки Віл не вчинив нічого злочинного і не пішов проти своєї природи, але облудний донос давав можливість судді Ведмедю та Вовкам-підсудкам “його по-своєму судить”. Судді, може, могли б ще зрозуміти, коли б Віл, як і вони, “їв собі м’ясиво”, але те, що він “сіно їв” та “пив брагу”, до того ж “на панській винниці”, дало підстави без зайвих клопотів його негайно засудити:

Понеже Віл признався попелястий, Що він їв сіно, сіль, овес і всякі сласті, Так за такі гріхи його четвертувать і м’ясо розідрать суддям на рівні часті, Лисичці ж ратиці оддать. Зовні законність начебто дотримано: і суддя є, й підсудки, і слідство велося “трохи не цілі сутки”, і вирок написано за всіма вимогами, але з байки добре видно, що торжествує не істина й справедливість, а вигода сильніших, вдасть імущих, які вершать суд “по-своєму”. У цій чудовій своєю дотепністю і виразністю байці постає яскрава картина судового свавілля – від повної безправності невинного підсудного і до типового факту, що донощику Лисиці, яка спровокувала “справу”, теж перепадає дещиця з панського столу – ратиці. Критика суду й судових чиновників має місце і в інших байках Гребінки – “Мірошник”, “Зозуля та Снігур” тощо. Так, у байці “Рибалка” він досить красномовно говорить про прямий зв’язок несправедливості панів, судової сваволі і грабіжництва чиновників, що становлять окремі ланки одного ланцюга.

Євген Гребінка розвинув у своїх байках народно-сатиричні традиції, творчо сприйняв досвід Сковороди, Котляревського, Гулака-Артемовського і підніс байку до нового, вищого рівня, що мало велике значення для розвитку української літературної мови та літератури на шляхах до реалізму і народності, він зайняв, за визначенням Івана Франка, “перше місце в нашому письменстві”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Сваволя чиновників у банках Гребінки Літературну славу Гребінці принесли байки. У процесі становлення нової української літератури, коли ще тільки визначалися шляхи и розвитку і точилася боротьба за розширення її тематичних обріїв, значну роль відіграла байка – витвір поетичної фантазії народу. В Україні вже була певна байкарська традиція. Байка широко побутувала в XVІІ-XVIIІ століттях. Здобутки цього...
  2. Чиновницька сваволя в байках Є. Гребінки ЄВГЕН ГРЕБІНКА Справжню літературну славу Євгенові Гребінці принесли його байки. В Україні вже існувала певна байкарська традиція, адже байка – це витвір поетичної уяви народу. Байка широко побутувала в XVII – XVIII століттях. Приклади байок наводилися в курсі риторики, а також включалися до перекладних збірників. Тоді тільки визначалися шляхи розвитку нової української...
  3. Тематика байок Євгена Гребінки Серед зачинателів української літератури визначне місце посідає Євген Гребінка – байкар, прозаїк і поет. Байки митця тісно пов’язані з народно – пісенними джерелами. У них змальовано біль і горе народу, засуджено несправедливість. Українське народне прислів’я про зерно й полову лежить в основі байки “Пшениця”, де показано, що “найкраще зерно” йде...
  4. Твір Тематика байок Євгена Гребінки Тематика байок Євгена Гребінки Серед зачинателів української літератури визначне місце посідає Євген Гребінка – байкар, прозаїк і поет. Байки митця тісно пов’язані з народно – пісенними джерелами. У них змальовано біль і горе народу, засуджено несправедливість. Українське народне прислів’я про зерно й полову лежить в основі байки “Пшениця”, де показано,...
  5. Чиновницька сваволя (За байками Є. Гребінки) Справжню літературну славу Євгенові Гребінці принесли його байки. На Україні вже існувала певна байкарська традиція, адже байка – це витвір поетичної уяви народу. Байка широко побутувала в XVІІ-XVІІІ століттях. Приклади байок наводилися в курсі риторики, а також включалися до перекладних збірників. Тоді тільки визначалися шляхи розвитку нової української літератури і...
  6. Осуд моральних пороків у народних байках (“Миш, жаба і каня”, “Не випусти рака з рота”, “Хвалькувата муха”) Байки – короткі прозові твори, що розповідають про одну якусь подію, вони невеликі за обсягом. У байках головними героями майже завжди є тварини. Засновником цього жанру став Езоп. Байки цікаві тим, що в них автор викриває людські вади та погані звички. У байці “Миш, жаба і каня” зображено мишу, що...
  7. Осміяння в байках І. А. Крилова людських вад і недоліків Осміяння в байках І. А. Крилова людських вад і недоліків Люблю, где случай есть, пороки пощипать. І. А. Крилов Іван Андрійович Крилов був обдарованою людиною. Він складав п’єси для театру, писав вірші, перекладав байки. Якось він показав свої переклади відомому байкарю Іванові Івановичу Дмитрієву. Дмитрієв був у захваті від байок...
  8. Засудження людських вад у байках Івана Крилова Байки І. А. Крилова – прекрасна школа спостережень життя, явищ, характерів. Байки зацікавлюють і динамічними сюжетами, і зображенням характерів дійових осіб, зокрема тварин, комах, птахів. Однак тварини, комахи і риби у байках, за влучним висловом І. Франка, “одною бровою підморгують на людей”. Тож кожна прочитана байка викликає у людини роздуми....
  9. Художнє втілення філософських ідей у байках Сковороди Григорій Савич Сковорода, видатний філософ, письменник-просвітитель XVIII століття, посідає почесне місце в історії української і світової культури. Свої філософські погляди Сковорода обстоює і в байках. Писати байки його спонукало саме життя з безліччю явищ і фактів, вартих осміяння, осуду та бажання виправити вади, навчити, передати свій життєвий досвід, поділитися наслідками...
  10. Художнє втілення філософських ідей у байках Григорія Сковороди Григорій Савич Сковорода, видатний філософ, письменник-просвітитель XVIII століття, посідає почесне місце в історії української і світової культури. Свої філософські погляди Сковорода обстоює і в байках. Писати байки його спонукало саме життя з безліччю явищ і фактів, вартих осміяння, осуду та бажання виправити вади, навчити, передати свій життєвий досвід, поділитися наслідками...
  11. Кого і за що засуджує Г. Сковорода у своїх байках Видатний поет-мислитель Г. С Сковорода був і зачинателем української літературної байки. У 1774 році він склав збірку “Басні Харьковскія”, до якої увійшли тридцять байок. У них він висміював гонитву козацької старшини за дворянськими титулами, викривав поміщиків-паразитів, що живуть за рахунок народу, стверджував повагу до трудящого люду. Кілька байок Г. Сковорода...
  12. “У сильного завжди неспроможний винуватий” (по байках И. А. Крилова) Байкам И. А. Крилова вже більше двохсот років, однак їхні образи дотепер залишаються живими й пізнаваними. Це відбувається тому, що великий байкар не видумував характери своїх персонажів, а спостерігав їх у житті. Байки Крилова – пекуча сатира на чиновників-самодурів, вони спрямовані на висміювання людських пороків: ліні, Алл С о ч....
  13. Засудження людських вад у байках І. Крилова Іван Андрійович Крилов був надзвичайно талановитою людиною: захоплювався математикою й іноземними мовами, поезією та музикою, писав п’єси та видавав часописи. Проте найбільше визнання й славу принесли йому байки. Славу великого російського байкаря Крилов зажив ще за життя. Коли Івана Андрійовича запитували, чому він пише байки, він відповідав: “Байки зрозумілі кожному”....
  14. ЕЗОПОВА МОВА В БАЙКАХ КРИЛОВА Коли переймати з розумом, тоді не чудо И користь від того знайти; А без розуму переймати – И боже збережи як зле! И. А. Крилов Іван Андрійович Крилов – чудові наші поети-байкарі, що дав байці нове народження. По вираженню Бєлінського, у байках він цілком вичерпав і виразив целую сторону російського...
  15. Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій (за байкою “Ведмежий суд”) Є. Гребінка, як і всі передові люди того часу, вважав, що кріпацтво – лад несправедливий. Протест ліберальної інтелігенції проти несправедливостей соціального устрою письменник відобразив у своїй байці “Ведмежий суд”. Байкар змальовує несправедливий суд. Попелястого Вола, що уособлює собою селянина, Лисичка звинуватила у тому, що він “на панській винниці пив, як...
  16. Характеристика образа Лисиця в байках Жана де Лафонтена Лис (у рос. вар. Лисиця, Лисиця) – персонаж багатьох байок Лафонтена, образ, запозичений з байок езопа й тваринного епосу. Це обережна, хитра, улеслива істота, що часом здобуває перемоги над недалекою, простодушною звіриною, але найчастіше попадає в мережі власного підступництва. У загальновідомому сюжеті байки “Ворона й Лисиця” (езоп, пров. І. А....
  17. Епоха в байках Глібова Байка в Україні стала популярною в XVII ст., а утвердилася як жанр у творчості мудреця-філософа XVIII ст. Григорія Савича Сковороди. Послідовники Сковороди П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський і Є. Гребінка розвинули цей жанр далі. Класиком же української байки судилося стати Леонідові Глібову. На творчість Л. І. Глібова великий вплив мав “Кобзар”...
  18. Викриття суспільних недоліків у байках Григорія Сковороди Уся творчість видатного українського філософа Григорія Савича Сковороди сповнена роздумів про сенс життя, істинне щастя, яке можливе тільки в гармонійному суспільстві, де немає експлуатації людини людиною, де панує злагода і спокій. Його глибоко обурювали несправедливі порядки в тогочасному світі, він страждав від кричущих суспільних суперечностей, прагнув змінити становище, коли багаті...
  19. Байкова творчість Є. Гребінки Я бачив, як пшеницю мили: То що найкращев зерно У воду тільки плись, якраз пішло на дно, Полова ж навісна пливе собі по хвилі. Привів мене Господь побачить і панів: Мов простий чоловік, там інший пан сидів, Другі, задравши ніс, розприндившись, ходили. І здумав зараз я, як тільки поглядів, Що...
  20. Сатеричне зобаження дійсності у байках Л. Глібова Леонід Глібов своїми творами зробив великий внесок у розвиток української літератури. Безперечно, головна його заслуга – байки. Саме в них найкраще відбився світогляд письменника – демократа, гуманіста, прозвучала гостра критика кріпосницької дійсності і тих нових відносин, які зароджувались у суспільстві. Відомо більш 100 байок, кожна з яких додає свою рису...
Свавілля чиновників у байках Євгена Гребінки
«
»