Сумне реальне життя латиноамериканських дітей в оповіданнях Хулиана Уаная

Сумна реальне життя багатьох латиноамериканських дітей і підлітків, змушених з малого років працювати заради шматка хліба. Однак бажання показати, як пробуджується й росте в юних героях почуття власного достоїнства, як вони намагаються дозволити варті перед ними труднощі, для того щоб боротися з несправедливістю до переможного кінця, характерно для Творчості ряду прогресивних письменників Латинської Америки.

Темі Знедоленого дитинства присвячена повість перуанського письменника Хулиана Уаная “Стеблинка”, перекладена на російську

мову (1965). Життя, затьмарене нестатком і турботами про їжу, встає перед читачами цієї книги. Дванадцятирічний Хуанито змушений виснажливою працею заробляти собі на життя. Але куди б його не кинула доля – на шахту, на металургійний завод, на бавовняні плантації,- усюди він відчуває підтримку друзів, таких же бідняків, як він. Тому настільки оптимістично звучить кінцівка повести: “Якщо я буду трудитися й чесно жити, якщо в мене будуть друзі, я ніколи нізащо не пропаду. Так і трапилося”.

Аналізу соціальних відносин капіталістичного міста, долі дітей, змушених боротися за існування в жорстокому й далекому

їм світі, присвячена творчість багатьох латиноамериканських письменників. Крім уже згадуваних Альваро Юнке, чилійців Мануеля Рохаса ( 1896-1973) і Никомедеса Гусмана ( 1914-1964), до них ставиться перуанець енрике Конграйнс Мартін (р. 1932).

Енрике Конграйнс Мартін – побутописець великого міста, вірніше, його злиденних окраїн і їхніх мешканців. Дебютувавши збірником оповідань “Ліма, година нуль” (1954), вона видає пізніше роман “Не одна, а багато смертей” (1958), де показане життя найбільш незаможних шарів столичного люмпен-пролетаріату. Заголовок оповідання е. Конграйнс Мартіна “Хлопчик із кварталу ” Поруч-З-Небом”, що оповідає про переживання маленького перуанця, що зштовхнувся з обманом у ворожому йому місті, дало назву збірнику оповідань латиноамериканських письменників “Діти із кварталу ” Поруч-З-Небом”.

У цьому збірнику поміщені оповідання ще п’ятнадцяти прозаїків, у тому числі таких видних майстрів латиноамериканської новелістики, як венесуелец Артуро Услар Пьетри й еквадорець Хосе де ла Куадра. Особливо слід зазначити оповідання X. М. Аргедаса й Ф. Рохаса Гонсалеса.

Дитинство й отроцтво видатного майстра перуанської прози Хосе Марії Аргедаса (1911 -1969) пройшло серед индейцев-кечуа. У багатьох своїх добутках (збірник оповідань “Вода”, 1935; повість “Яварфьеста”, 1940) Аргедас показує духовний мир індіанців, що письменник знає як би зсередини. Блискучий знавець фольклору, він активно пропагує створені індіанцями культурні цінності, опублікувавши у своєму перекладі “Кечуанские мелодії” (1938) і “Пісні й казки народу кечуа” (1948), Вершиною творчості письменника став роман “Глибокі ріки” (1958, росіянин переклад – 1972) – подорож у власне дитинство, до його джерел. Письменник глибоко проникає у внутрішній мир дитини, показує дитяче сприйняття миру, всебічно опосередковане казковою стихією індійського фольклору. Яскравою ілюстрацією письменницької манери Аргедаса є оповідання “Чурилья”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Сумне реальне життя латиноамериканських дітей в оповіданнях Хулиана Уаная

Categories: Нові твори

Links