Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Соціальний протест у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”

Соціальний протест у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”

Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” був надрукований в 1866 році. Це роман про сучасну Росію, що пережила епоху найглибших соціальних зрушень і моральних потрясінь, роман про сучасного героя, що вмістив у груди свої всі страждання, боль, рани часу. Уже на самому початку цього добутку ми дізнаємося, що його головний герой – бідний студент Раскольников “спокусився” на якусь справу, що є “новий крок, нове власне слово”, що місяць назад у нього зародилася “мрія”, до здійснення якої він тепер близький. “Дивна думка

була у його голові, як з яйця курча”. І раптом почута у трактирі розмова студента з офіцером про “дурну, безглузду, незначну” стару процентщицю. Вбий бабу, візьми її гроші. Візьми не собі – для тих, що гинуть, вмираючих від голоду і пороку, і буде відновлена справедливість. Саме ця думка і була у свідомості Раскольникова. Підтвердженням цьому служить його стаття “Про злочин”. Раскольников приходить до думки про те, що в ім’я ідеї, в ім’я справедливості пролиття крові може бути виправданим, навіть необхідним.

Відвідування старої процентщиці тільки ще більше переконує його в цьому. Холодно

і неупереджено переказує Раскольников свою статтю Порфирію Петровичу. Але той розуміє: “У безсонні ночі і у нестямі вона замишлялася, з підняттям і стуком серця, з ентузіазмом подавленим”. Думка Раскольникова народжується як відповідь на дійсність. Вона розвивається під впливом обстановки, що оточувала головного героя роману і подібних йому людей. У романі приділено досить багато уваги опису цієї обстановки. Родіон Раскольников живе в “малюсінькій кімнатці”, що мала “самий жалюгідний вигляд зі своїми жовтенькими, курними й усюди відсталими шпалерами”. Ця кімната, довжиною в шість кроків, до того ж “до того низька, що мало-мало високій людині ставало в ній моторошно”. Раскольников живе в комірці, “яка походила більше на шафу, чим на квартиру”. Тому не дивно, що лежачи там годинами, він виношував у собі думку про вбивство. “А чи знаєш, що низькі стелі і тісні кімнати душу і розум тіснять!” – говорить він Соні. Не випадково і Мармеладов у розпачі говорить, що крім розпивочної йому нікуди піти. Адже він живе у повній убогості. Кімната десяти кроків довжиною, у якій розкидана дитяча білизна, де стоять два стільці, обдертий диван, неприкрашений кухонний стіл і ліжко, відгороджене рваним простирадлом, – от житло сім’ї Мармеладових. Похмурий і сам Петербург. “…Духота, штовханина, усюди вапно, ліси, цегла, пил і… особливий літній сморід, настільки знайомий кожному петербуржцю” – так описує Достоєвський атмосферу, що панувала у місті.

Раскольников не може упокоритися з таким життям. Негідник той, хто до всього звикає, все приймає, з усім упокорюється. А не негідник – бунтар, що руйнує, що змітає все на своєму шляху. Це теж елемент теорії Раскольникова. Для незвичайної, “неслухняної” людини не існує перешкод. Тому він вважає потрібним будь-що зважитися хоч на що-небудь, або… смерть. Але Раскольников хоче “діяти, жити і любити!”. І все ж таки не власна бідність, не нестаток і страждання сестри і матері найбільше терзають Раскольникова. Його протест дійсно можна назвати соціальним, тому що в його основі – співпереживання горю сестри і матері, нещастю збезчещеної дівчинки, стражданням Сонечки і всієї її сім’ї. Це протест проти безглуздості їхнього життя, убогості, пороку, а також проти слабості і недосконалості людини. Саме тому прийняти цей світ однаково для Раскольникова відмові від життя. І єдиний вихід головний герой роману бачить у тім, щоб стати вище цього світу, його моралі, звичаїв, переступити загальновизнані моральні норми.

Ідея Раскольникова полягає в тому, щоб “зламати що треба, раз назавжди”. Тому він і запитує себе: “Чи тварина я тремтяча або право маю?..”. Здавалася б, досить логічна і добре вибудувана теорія. Але на практиці вона терпить крах, приносячись страждання і зрештою каяття головному герою роману. Тим самим Достоєвський говорить, що не може зло, нехай навіть стосовно марної баби, бути покладене в основу благодіяння. Покарання за вчинене стає не менш страшним, чим сам злочин – що може бути страшніше страждань і мучень Родіона Раскольникова, який усвідомив свою провину? Проблеми, поставлені Ф. М. Достоєвським у “Злочині і покаранні”, гострі та актуальні у будь-який час. Соціальний протест у романі – це протест і Раскольникова, і самого письменника, що звинуватив суспільство, у якому стала можливо поява теорії надлюдини. І саме те, що Достоєвський викриває цю теорію, говорить нам, що суть протесту письменника інша (не збігається з думкою Раскольникова). Основною ідеєю роману, як мені здається, є те, що суспільство, побудоване на миттєвій вигоді, на розподілі людей на “потрібних” і “непотрібних”, суспільство, у якому люди звикають до страшнішого із гріхів – вбивства, не може бути моральним і ніколи люди не будуть почувати себе щасливими у такому суспільстві.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Соціальний протест у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” був надрукований у 1866 році. Це роман про сучасну Росії, яка пережила епоху найглибших соціальних зрушень і моральних потрясінь, роман про сучасне героя, разом у груди свою всі страждання, болю, рани часу. Вже на самому початку цього твору ми дізнаємося, що його головний...
  2. Чому “переступивший” Свидригайлов покінчив із собою, а Розкольників – немає? (по романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) У романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і наказание” розкривається ряд загальнолюдських проблем: может чи людина в ім’я високої ідеї зробити преступление, як після цього жити й звідки чекати покарання? Головний герой роману, студент Родіон Раскольников (саме прізвище символізує розрив, роздвоєння), поставлений перед дилемою. Він бачить дрібне, частка зло в особі...
  3. Сім’я Мармеладових і її роль у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання – один з найглибших і складних добутків російської літератури, у якому автор розповів про історію загибелі душі головного героя після скоєння їм злочину, про відчуження Родіона Раскольникова від усього світу, від найближчих йому людей – матері, сестри, друга. Достоєвський затверджував, що повернутися у...
  4. Принижені й ображені в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ Принижені й ображені в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Кожний твір цінний насамперед тим, як він відповідає на найважливіші питання сучасності. Роман Достоєвського “Злочин і покарання” – один з видатних творів світової літератури, це “енциклопедія життя Росії 60-х років”, книга великого смутку,...
  5. СОЦІАЛЬНІ МОТИВИ ЗЛОЧИНУ РАСКОЛЬНИКОВА В РОМАНІ ДОСТОЄВСЬКОГО “ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ” Роман Ф. М. Достоєвського, по суті, є соціально-психологічним і філософським добутком. Достоєвський показав дно капіталістичного міста, мир принижених і ображених. Автор викриває суспільство, де панують гроші, суспільство, що нещадно до тих, хто не має грошей. Жертвою капіталістичного миру стає й головний герой роману – Родіон Розкольників. Цей образ відтворений психологічно...
  6. Барвопис у портреті міста в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ Барвопис у “портреті” міста в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Здесь будет город заложен Назло надменному соседу. О. Пушкін. “Мідний вершник” Петербург… Місто, зведене на болотах, побудоване на кістках тисяч людей, породження надлюдського генія великого Петра, який дерзнув кинути виклик самій природі....
  7. Викриття злочинного суспільства у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Багато великих письменників у своїх творах створювали образ Петербурга, розкриваючи все нові і нові його грані. Достоєвський у своєму романі зображує столицю в пору стрімкого розвитку російського капіталізму. Петербург у романі не просто фон, на якому відбувається дія. Це теж своєрідна “дійова особа” – місто, яке давить, душить, навіває кошмарні...
  8. Правда Сонечки Мармеладової (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” показує читачеві галерею різноманітних персонажів, які не тільки штовхають Родіона Раскольникова на злочин, але і якимсь чином допомагають головному герою зізнатися у вчиненому, усвідомити необгрунтованість його теорії, яка і стала, на мій погляд, основною причиною злочину. Я думаю, що людиною, яка підштовхнула головного...
  9. Сутність теорії Раскольникова.(по романі Достоєвського “Злочин і покарання”) Сутність теорії Раскольникова. (по романі Достоєвського “Злочин і покарання”) Роман Достоєвського “Злочин і покарання” був написаний у шістдесяті роки XIX століття. Це було неясне для Росії час. У Росії поглибилися соціальні протиріччя Достоєвський виступає проти суспільства, що штовхає людини на злочин. Письменник говорить, що людина повинен мати право на нормальне...
  10. “Бідні люди” у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” У статті “Забиті люди” М. О. Добролюбов писав: “У творах Ф. М. Достоєвського ми знаходимо одну загальну рису, більш-менш помітну у всьому, що він писав. Це біль про людину, котра визнає себе не в силах або, нарешті, навіть не вправі бути людиною, справжньою, повністю самостійною людиною самою по собі”. Роман...
  11. Крах “недокінченої” ідеї (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) Головний герой роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” – Родіон Раскольников – незвичайний злочинець. Свій злочин – убивство лихварки Олени Іванівни, він чинить під впливом створеної і вистражданої ним системи ідей, розглядаючи цей злочин як своєрідний соціально-психологічний експеримент, що повинен підтвердити не тільки в його власних очах, але й...
  12. “Кроки” Раскольникова до злочину (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) Це людина ідеї. Ідея охоплює його І володіє ним, але маючи ту властивість, Що володарює у ньому не стільки В голові його, скільки втілюючись У нього, переходячи в натуру, завжди Зі стражданням і занепокоєнням, і, уже Одного разу поселившись у натурі, Потребує і негайного використання До справи. Ф. Достоєвський Ф....
  13. Засобу художнього зображення внутрішнього миру людини в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” (Особливості психологізму) Філософський^-філософський-соціально-філософський роман “Злочин і покарання” був написаний в 1866 році. Достоєвський відтворює картину життя в Росії середини XIX століття, коли країна переживала потужні соціальні зрушення й моральні потрясіння. Він створює книгу про мешканців темних кутів Петербурга, що розорилися дворянах і новій буржуазії. Зміст роману був продиктований самою дійсністю; у ньому...
  14. Гуманізм у романі Достоєвського “Злочин і покарання” Гуманізм у романі Достоєвського “Злочин і покарання”. Ф. М Достоєвського називають великим письменником гуманістом. Вивчаючи творчість Достоєвського, усе здається, що ми ще не підступилися до цієї громадини думки, слова, правди й страсті. Син своє століття, воно не був обгороджений ні від помилок, ні від оман И сьогодні, читаючи Достоєвського, ми...
  15. Викриття злочинного суспільства в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ Викриття злочинного суспільства в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Багато великих письменників у своїх творах створювали образ Петербурга, розкриваючи все нові і нові його грані. Достоєвський у своєму романі зображує столицю в пору стрімкого розвитку російського капіталізму. Петербург у романі не просто...
  16. Психологічний аналіз у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Із часу створення М. Ю. Лермонтовим роману “Герой нашого часу” у добутках російських авторів чітко простежується „эволюция зображення психологічного стану героїв. Головною особливістю Творчості Достоєвського є новаторство в дослідженні внутрішнього миру людини. Психологічний стан героя стає загальною стихією роману, і у всіх творах Достоєвського внутрішній мир персонажа показаний у періоди...
  17. Ідея Раскольникова і її крах (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ Ідея Раскольникова і її крах (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) Достоєвський у своєму романі зображує сутичку теорії з логікою життя. На думку письменника, логіка життя завжди спростовує, робить необгрунтованою будь-яку теорію. Виходить, робити життя по теорії не можна. І тому головна...
  18. Ідея Раскольникова і її крах (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) Достоєвський у своєму романі зображує сутичку теорії з логікою життя. На думку письменника, логіка життя завжди спростовує, робить необгрунтованою будь-яку теорію. Виходить, робити життя по теорії не можна. І тому головна філософська думка роману розкривається не в системі логічних доказів і спростувань, а як сутичка людини, одержимої вкрай злочинною теорією,...
  19. Правда Сонечки Мармеладової (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ Правда Сонечки Мармеладової (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” показує читачеві галерею різноманітних персонажів, які не тільки штовхають Родіона Раскольникова на злочин, але і якимсь чином допомагають головному герою зізнатися у вчиненому, усвідомити необгрунтованість його...
  20. Твір по романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Твір по романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Сон “є закон природи, якого не знаємо ми і який кричить у нас” (Ф. Достоев-Ский). Сни мають величезний вплив на щиросердечний і психічний стан людини. У сні відбуваються речі, які могли б відбутися з людиною в його реальному житті, але обов’язково...
Соціальний протест у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”
«
»