Скупий характеристика образа Гарпагона
Гарпагон – батько Клеанта й елизи, закоханий у Мариану. Історію, розказану Плавтом, Мольер переносить у сучасний йому Париж. Гарпагон живе у власному будинку, він багатий, але скупий. Скнарість, дійшовши до вищої межі, витісняє всі інші якості особистості персонажа, стає його характером.
Скнарість перетворює Г. у теперішнього хижака, що відбито в його ім’ї, утвореному Мольером від латинського harpago – гарпун (назва спеціальних якорів, який у ході морських боїв підтягувалися ворожі кораблі перед абордажним боєм, переносне значення –
Адже моральні підвалини молодих героїв комедії теж розхиталися Валер, щоб домогтися руки елизи, пристроюється до Г. у керуючі й дурить його щосили, прекрасно розуміючи, що це аморально, але виправдуючи себе; “Хочеш або не хочеш, а пристосовуйся до потрібних людей. І якщо неможливо без лестощів увійти до них у милість, винуватий не той, хто лестить, а той, хто любить лестощі”. Мариана готова стати дружиною Г., тому що розраховує
Виявляється, що Валер і Мариана – діти Ансельма, теперішнє ім’я якого – Томазо д’альбурчи. Цей неаполітанський аристократ втратив свою сім’ю під час аварії корабля, і от через багато років він знаходить сина й дочку, які й не підозрювали про те, що вони родичі. Тепер Мариане не треба шукати багатого нареченого, а Валер може женитися на елизе й без приданого.
Креант обіцяє Г. повернути скриньку із грошима, якщо той погодиться на його шлюб з Марианой. Г. погоджується, ставлячи тільки одну додаткову умову: до весілля йому повинні пошити новий каптан
(2 votes, average: 2.50 out of 5)