СКРИНЬКА СКОРОМОВОК
І семестр
З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА
НАРОДНІ ДИТЯЧІ ПІСНІ ТА МАЛІ ЖАНРИ
Урок 14. СКРИНЬКА СКОРОМОВОК
Мета: збагачувати знання дітей про скоромовки; з’ясувати їх характерні особливості; розвивати мислення, допитливість, зорову та слухову пам’ять, образність і точність мовлення; активізувати словниковий запас учнів; виховувати пізнавальний інтерес, любов до рідного слова.
Хід уроку
Учитель
Зараз почнеться читання урок,
Ми зробимо ще один крок
В країну чудову, в країну казкову,
Що так нас чарує й збагачує мову.
Тож
Щоб працювати було вам неважко.
II. ВПРАВИ НА РОЗВИТОК ЧИТАЦЬКИХ НАВИЧОК
Учитель керує темпом читання (нормально, повільно, повільніше, швидше).
Летів горобець, сів на хлівець.
Як вийшов стрілець, то й утік горобець.
Гра “Дощик, дощ, сонце”
“Дощик” – напівголосне хорове читання (пошепки)’,
“дощ” – голосно, швидко;
“злива” – голосно, скоромовкою;
“сонце” – читання мовчки.
Ла-ла-ла – бігла край села.
Ля-ля-ля – зелене гілля.
Та-та-та – спіймали кота.
Тя-тя-тя – довести до пуття.
ДУ-ДУ-ДУ
Дю-дю-дю – зустріну суддю.
Са-са-са – вкусила оса.
Ся-ся-ся – малина уся.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Учні розповідають підготовлені прислів’я про мову.
– Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
– Птицю пізнають по пір’ю, а людину – по мові.
– Рідна мова – це не полова: її за вітром не розвієш.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Послухайте і повторіть.
Заболіло горло в горили,
Бо горила багато говорила.
– Що ми промовляли?
. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
– Своєрідним фольклорним жанром є скоромовка – весела та віртуозна гра, що є швидким повторенням жартівливих віршів і фраз, які складно вимовляти без належної практики. Краса скоромовки полягає у тому, що з першого разу її взагалі важко промовити, адже за правилами гри скоромовку не читають, а повторюють зі слуху, що значно важче. Гра полягає не тільки в тому, щоб дібрати важкі для вимови звукосполучення, а й у плутанині, у постійній перестановці звуків: той, хто прагне швиденько розповісти скоромовку, часто потрапляє у смішне становище, “спотикаючись” чи перекручуючи слова.
Цінність скоромовки – не у смисловому навантаженні, а в такому добиранні і розставленні слів, вимова яких вимагає від мовця певних зусиль та сприяє виробленню дикції, правильної артикуляції, що підвищує його культуру мовлення. Діти легко засвоюють скоромовки, і вони, поширюючись із вуст у вуста, здебільшого втрачають автора, збагачуючи собою скарбницю дитячого фольклору.
Фізкультхвилинка
– Прочитайте кожну скоромовку повільно, швидко й дуже швидко.
Словникова робота
Перелаз – у певний спосіб обладнана частина огорожі; місце, де перелазять або переступають, перестрибують через неї.
Копа – стіжок із шістдесяти снопів, складених колоссям усередину і прикритих одним снопом зверху.
– Які слова в прочитаних скоромовках вам важко було вимовляти швидко? Поясніть, чому.
– Знайдіть у кожній скоромовці групи літер, що повторюються або близькі за звучанням.
– Назвіть слова зі співзвучними закінченнями.
– Які скоромовки проілюстрував художник?
– Складіть власну скоромовку, використавши слова: Юрій – рій; Валентин – тин; Самсон – сон.
– Прочитайте слова, що вчуваються в щебеті співочого дрозда: при – ди – кум… чай – пить… чай – пить. Замініть чай – пить на пить чайку і тричі промовте змінену пісню пташки. Чи можна назвати її скоромовкою? Чому?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– З яким жанром усної народної творчості ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
– Що таке скоромовка?
– Яку скоромовку запам’ятали? Розкажіть.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити скоромовку (на вибір).