Скорочено ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ – ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ
ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ
ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ
Хто пізно так мчить у час нічний?
То їде батько, з ним син малий.
Чогось боїться і мерзне син –
Малого тулить і гріє він.
– Чому тремтиш ти, мій сину, щомить?
– Король вільшаний он там стоїть!
Він у короні, хвостатий пан!
– То, сину, вранішній туман!
“Любе дитя, до мене мерщій!
Будемо гратись в оселі моїй,
Квіти прекрасні знайду тобі я,
У злото матуся одягне моя”.
– Мій тату, мій тату, яке страшне!
Як надить вільшаний король мене!
– Годі,
То вітер колише в гаю гілля!
“Хлопчику любий, іди ж до нас!
Дочки мої у танку в цей час,
Дочки мої тебе прийдуть стрічать,
Вітати, співати, тебе колихать!”
– Мій тату, мій тату, туди подивись!
Он королівни вільшані зійшлись!
– Не бійся, мій синку! Повір мені:
То верби сивіють в далині!
“Мені, хлопче, люба краса твоя!
З неволі чи з волі візьму тебе я!”
– Мій тату, мій тату, він нас догнав!
Ой, як болюче мене він обняв!
Батькові страшно, батько спішить,
В руках його хлопчик бідний кричить;
Насилу додому доїхав він,
В
Коментар
Сюжет про Вільшаного короля нагадує страшну казку, яку розповідають неслухняним дітям. Великий німецький поет Йоганн Вольфганг Гете розповів її у жанрі балади дітям усього світу.
Батько і його маленький хворий син їдуть темним лісом додому. Дитину зваблює Вільшаний король. Хворому хлопчику ввижаються дорогоцінні камінці, золото й перли, ввижаються прекрасні дочки Вільшаного короля. Тричі зваблює дитину Вільшаний король, і тричі батькові вдається заспокоїти хлопчика. Кінець цієї історії жахливий: хлопчик вмирає, а душу його забирає страшний лісовий король.
У творі Гете настрій тривоги створюється відповідним ритмом: чується біг коня, якого жене батько, щоб швидше довезти хвору дитину додому; чується заспокійливий голос батька, який запевняє сина, що навкруги не фантастичні істоти, а лише вітер і дерева. Найбільш напруженим і хвилюючим є момент, коли лісовий король з’являється у мареннях дитини. Чужий, страшний, всесильний, він хоче забрати хлопчика до себе. Кульмінацією твору є остання поява Вільшаного короля, який промовляє: “Будеш ти мій!” Гете робить фантастичне реальним. Читач ніби стає свідком того, що відбувається в темному лісі. Він водночас і спостерігачці учасник подій. Такою є велика сила мистецтва Гете!
(2 votes, average: 3.00 out of 5)