Скорочено ТІНЬ ВЕЛИКОГО КЛАСИКА – ОЛЕКСАНДР ІРВАНЕЦЬ

“Вул. Уїльяма Шекспіра”

Напис на табличці.

На вулицю Уїльяма Шекспіра

Я дівчину недавно проводжав.

Був дощ – не дощ, а просто мжичка сіра

І вулиця Уїльяма Шекспіра,

Яка існує в будь-якій з держав.

Я дівчину “під локоток” держав

І ми ішли з кінотеатру “Космос”,

Який римується з диктатором Сомосою,

Якого нахиляли з Нікарагуа…

Я захопився…

Але ніч така була!..

І був індійський фільм “Любов і помста” –

Сам по собі прекрасний привід для знайомства.

Отож ми йшли по

вулиці Шекспіра,

По вулиці Уїльяма Шекспіра…

Ні, через рисочку: Уїльяма-Шекспіра.

Захоплено щось теревенив я,

Всміхалася супутниця моя, –

Її душа так пристрасно кипіла,

Бо не могла забути – й не забула

Сліпучу посмішку Ріші Капура.

(А всі наші вірші, товариші, –

Ніщо супроти усмішки Ріші…)

…Отож, ми йшли по вулиці Шекспіра.

По вулиці Уїльяма Шекспіра…

Так, через рисочку: Уїльяма-Шекспіра.

На вулиці нікого не було.

Точніше,

Не було нікого видно.

Ви скажете, що – ніч, і це не дивно,

А я скажу: отож бо і воно…

Я відчував чийсь гострий-гострий погляд.

(А власник погляду десь мусив бути поряд.)

І погляд цей…

Супутниці моїй…

Впивався… в спинку…

(Ні, не нижче – в спинку.)

Мені ж вертатись на автобусну зупинку…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Скорочено ТІНЬ ВЕЛИКОГО КЛАСИКА – ОЛЕКСАНДР ІРВАНЕЦЬ