Скорочено повести Травнева ніч або утоплениця Гоголя Н. В
Травнева ніч або утоплениця В українському селі – прекрасна пора цвітіння й тепла. Парубки й дівчини ніяк не можуть заснути… От і син сільського голови – Лев-До – викликав на побачення юну красуню Ганну. Голубить він її, цілує, обіймає. Разом дивляться вони на небо, розмовляють про ангелів і Бога А ще – про майбутнє весілля. Тільки батько хлопця прикинувся глухим – на питання про благословення на шлюб не дав відповіді, лише почав сваритися, що син гуляє по ночах.
Ганна розпитує хлопця про старий занедбаний будинок над ставком.
Виявилася вона відьмою. Не злюбила відьма пасербицю, обернулася чорною кішкою, прийшла вночі в дівочу комнатку й кинулася дівчині На шию, щоб задушити її своїми залізними пазурами У розпачі дівчина зірвала батьківську шаблю, що висіла на килимі, і рубанула кішку по лапі… Ранком мачуха вийшла з перев’язаною рукою. Пасербиця догадалася, що за кішка приходила до неї вночі.
Сотник по наущению мачухи велів дочці
Попрощався Левко зі своею Ганною. А ніч усе тривала… ” чиЗнаєте ви українську ніч? ПРО, ви не знаєте української ночі! Вдивитеся в неї.
Із середини неба дивиться місяць. Неосяжний небесний звід розкинувся ще необъятнее. Горить і дихає він. Земля вся в срібному світлі; і чудесне повітря й прохолодно-душен, і повний млості, і рухає океан пахощів.
Божественна ніч! Чарівна ніч!.. Сиплеться величний грім українського солов’я, і чудиться, що й місяць заслухався його посереди неба…” Распрощавшись із веселою ватагою хлопців, Левко вирішив ще раз пройти повз хату коханої дівчини.
Виявляється, Ганна не спить – хтось пояснюється їй у любові. Дівчина відповідає, що любить Левка, а голос відповідає, що Левко – молокосос. Дивно знаком хлопцеві цей голос Ишь ти, грозить видерти його за чуб!
Левко зібрався було як варто відколотити нахаби – “і остовпів: перед ним стояв батько його”. Тоді Левко сзивает хлопців, щоб “гарненько побесить голову”. “Гей, хлопці!
Гей, гуляй! ” Голова розмовляє з гостем про пристрій у селі винокурні До них ввалюється сільський п’яниця Каленик: заплутав він і над ним подшутили дівчата, замість його хати вказали житло голови. Багато турбот цієї травневої вночі в голови. Не встиг примиритися з тим, що п’яниця в його хаті розпоряджається, як у своєї, а отут ще більша неприємність: у вікно влетів камінь і хлопці закричали образливу пісню про кривого голову, що волочиться за дівчатами.
Так, голова кривий на одне око, старий і любить причинятися глухим, коли не хоче чути того, що йому говорять. Ця особливість навіть стала приказкою: “Глухий, як гоголівський голова”. Бешкетують хлопці – особливо один, у вивернутому кожусі й з рожею, перемазаною сажею. Голова думає, що схопив його й упхнув у комору (комору), глядь а там його своячка, та, що після смерті дружини веде господарство И ще кілька разів поплічники голови ловлять “риса у вивернутому кожусі” – і щораз це виявляється те та ж своячка, що уже костерит голову на чому світло коштує, то п’яний Каленик, що всім попадається під руку.
А Левко, що затіяв всю цю метушню, брів собі в чорному кожусі до старого ставка. Він утомився, очі смежались. Запах квітучих яблунь кружляв голову. Увага хлопця залучило відбиття старого панського будинку в ставку: дивно, але замість ставен були ошатні вікна й двері, поблискувала позолоть. У вікні здалася русява панночка.
Левко перевів погляд з відбиття на самий будинок: диво! Будинок був новий, фарби свіжі. А у вікні – та ж сама панночка. Сльози котилися по блідій особі її: “Парубок!
Знайди мені мою мачуху!” Дівчини-Русалки, легені, як прозорі тіні, грали при світлі місяця в “ворона” – “ворон” повинен був піймати “курчат” . Одна дівчина сама викликалася на роль ворона – і так хижо кидалася на своїх товарок, що Левко відразу розпізнав у ній мачуху й з лементом “Відьма!
” указав на неї пальцем. Русалки повели неї, а панночка простягнула парубкові записку: “Віддай її своєму батькові – і ти зможеш женитися на Ганне”. Отут Левка схопили. Батько зі своїми служниками жадав висікти сина, але той простягнув йому записку. “Комисарова рука!
” Сам комісар велів голові негайно женити сина на Ганне. На питання, звідки записка, Левко сказав, що зустрів комісара, що вилазив із брички. Важливий начальник передав записку й сказав, що по дорозі назад заїде до голови пообідати.
Голова роздувся від гордості: “Сам комісар заїде до нього обідати! ” – і дав обіцянку завтра ж обвінчати Левка й Ганну. Тільки улюбленої своєї Ганне вирішив парубок розповісти про те, що трапилося, чуді: “Ти одна тільки повіриш мені й разом із мною помолишься за упокій душі нещасної утоплениці! ” Травнева ніч ще тривала, а на селі всі вже поринуло в сон. Мовчання зрідка тільки “переривалося гавкотом собак, і довго ще п’яний Каленик валандався по заснулих вулицях, відшукуючи свою хату”.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)