Скорочено “Лепорелла” Цвейга
Головною героїнею добутку Стебрана Цыейга “Лепорелла” є жінка середнього років по ім’ю Кресченца. Вона була незаконнонародженою. Ширококоста, худа, з жирними волоссями й отвисшей нижньою губою, вона нагадувала коня. Думала вона повільно, розуміла туго, ніколи не читала газет і книг. Вихована на засоби громади, вона із дванадцяти років жила “у людях”, працювала посудомийкою
Надзвичайно старанна, вона незабаром піднялася до рангу куховарки. А головною радістю в її житті були гроші: наприкінці місяця вона з відвертим задоволенням
Спокусившись на подвійне жалування, обіцяне посередницею по найманню прислуги, Кресченца відправилася у Відень. Перший час її проводжали на ринок, тому що вона боялася екіпажів, але потім звикла й уже сама ходила на ринок. У новому будинку Кресченца також ретельно мила й скребла, готовила й палила, не відчуваючи ніякий зміни
Єдиною зміною було те, що тепер наприкінці місяця вона одержувала не дві, а чотири кредитки. Одержавши гроші, вона завжди дбайливо розвертала їх і акуратно забирала в дерев’яну
Молодий барон, навпроти, був коротким і миролюбним, абсолютно байдужий до своєї дружини, він приділяв більше увагу своїм холостяцьким розвагам, чим подружнім обов’язкам. Свій гнів господарка зривала на служницях, і вони залишали їхній будинок. Тільки Кресченца незмінно зберігала незламний спокій, як би господарка себе не повела. Один раз вирішено було провести перепис населення
Барон: не сподіваючись на грамотність прислуг, самоособисто вирішив заповнити анкети. Із цією метою була викликана в його кабінет і Кресченция. Коли всі питання були влагоджені, барон розговорився
З’ясувалося, що він бував у тих місцях, де вона народилася. А якось у готелі йому подали дуже смачну оленину. Кресченца тоді працювала там куховаркою
Все це були, звичайно, дрібниці, але Кресченца вперше побачила тут людину, що щось знав про її батьківщину, а виходить, був їй цікавий. З тих пор усе змінилося. Зі звичайного барона він став для неї якимось ідолом, якому вона поклонялася вдень і вночі. Пройшло два тижні. І ще кілька тижнів
Тепер у серце Кресченцы крім безмовної любові до хазяїна з’явилося ще одне почуття – ненависть до господарки. Кресченца всіляко переводила неї. Жінці доводилося не менш двох разів дзвонити, перш ніж Кресченца з’являлася. При цьому її погляд палав такий ненавистю, що ставало страшно.
А сімейні сварки не припинялися. У господарки розхиталися нерви, і доктор порадив їй відвідати санаторій. Барон схвалив це рішення, і незабаром господарка разом зі своєї покоївки виїхала. У будинку залишилися тільки Кресченца й барон. Кресченца варила й забирала з подвійною ретельністю
Хазяїн не скупився на похвалу. Незабаром у будинку стали з’являтися молоді особи, і куховарка послужливо розстеляла дві постелі й, ставила дві їдальні приладу. Один раз у Кресченцы з’явилося нове ім’я. Весела подруга барона, що у ті дні розучувала партію Донни Ельвіри й у жарт називала барона Дон Жуаном, якось сказала йому, щоб він покликав свою Лепореллу… А час ішов. Якось барон зі смутком сказав Кресченце, що найближчим часом повернеться господарка
Кресченца миттєво сполотніла й сказала: “А можна було б і допомогти…” Барон здригнувся, але промовчав. Із приїздом баронеси в будинку знову піднялася бура. Істеричні припадки господарки тривали
Барон терпів біля місяця, а потім взяв валізу, рушниця й відправився на полювання. Через три дні його викликали телеграмою додому. Коли барон приїхав, його повідомили, що його дружина зробила самогубство. Її знайшли ранком у постелі мертвої, а вся кімната була просочена заходом газу
Кресченца, що було будинку в цей вечір, повідомила, що чула, як господарка вставала вночі – очевидно для того, щоб відкрити газовий кран. Як тільки барон почув це оповідання, його простромив страшний здогад. З тих пор барон уникав бачитися зі своєю куховаркою. А через якийсь час у будинку з’явилася нова людина, камердинер. Тепер тільки через нього барон передавав всі розпорядження
Але, наприкінці – кінців, барон не витримав і велів дати Кресченце розрахунки. У той же день вона сама з’явилася до нього й запитала – чи дійсно хазяїн хоче, щоб вона відтепер не працювала на нього? Барон відповідав ухильно й мрячно, але Кресченца й так усе зрозуміла. А ввечері, повернувшись із театру, барон виявив на своєму столі скриньку, повну акуратно перев’язаних кредиток, і моментальну фотографію, на якій була знята його вірна куховарка. На наступний ранок в одній з газет з’явилася замітка про подію: жінка років сорока покінчила собою, кинувшись із мосту в Дунайський канал
Так завершується добуток С. Цвейга “Лепорелла”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)