Скорочено “Крижаний будинок” Лажечникова
У четвер святочной тижня в будинку кабінет-міністра Волинського йдуть готування до оліїстих грищ, які йому доручено влаштувати государинею. Перед хазяїном будинку і його секретарем Зудой проходять низки пар представників народів, що живуть у Росії, серед яких не вистачає малороссиянина. Жінка з пари циганів вражає хазяїна подібністю з улюбленої гоф-дівицею государині – молдаванською князівною Мариорицей Лелемико. Циганку кличуть Мариула, вона – мати Мариорицы, що не відає про своє походження. Залишившись наодинці з Волинським, циганка
Анонімний помічник передає справжній донос малороссиянина, хоча перед тим за удачу виявлення цього паперу племінник Липмана Эйхлер подарований Бироном у кабінети-секретарі. Інша пристрасть одруженого Волинського – вісімнадцятирічна князівна Мариорица Лелемико. Дочка молдаванського князя, з малолітства втратившись батька й матері, вона дісталася в долю хотинскому
Фаталізм, яким князівна була з дитинства нагодована, підказує, що при народженні призначено любити їй Волинського. Кабінет-Міністр всіма можливими шляхами – через циганку, що вимагає із мнимого вдівця обіцянки женитися на сироті, через марнолюбного вчителя Мариорицы Тредиаковского – пише до князівни Лелемико, приховуючи від її, що одружено. Герцог, розпускаючи слухи про смерть дружини Волинського й затримуючи ту на час у Москві, підігріває любовну інтригу з молдаванскою князівною
Бирон знайшов слабку п’яту цього “Ахіллеса”, адже імператриця не надихається на дівчисько. Тому герцог дозволяє ворожці вхід у палац до князівни, а закоханим – переписку. Іноземці при дворі починають побоюватися російської партії, на сторону якої всі частіше встає государиня. Остання суперечка Волинського з Бироном піднімає буру в присутності графа Миниха, благоволящего кабінет-міністрові, і віце-канцлера Остермана, що відіграє двозначну роль у боротьбі суперників. Основні розбіжності виникають через претензії Польщі на винагороду за перехід російських військ через її володіння: Бирон уважає їх справедливими, а Волинської зухвало думає, що така думка може мати тільки васал Польщі
“Я або він повинен загинути!” – повторює що біснується Бирон після відходу ворога. Але отут довідається, що тіло Горденки викрадене
Волинської після сварки спрямовується в палац у надії побачити свою кохану, де застає її граючої в більярд із Ганною Иоанновной. Їх осаджує низка блазнів, серед яких є своя партія іноземців і росіян. Государиня сьогодні сердита на Бирона. Що приїхав Бирон обговорює блазнів: пропонує в нареченої Кульковскому Подачкину (її підозрює Сверблячки), – Волинської здивований популярністю своєї панської барині. Потім герцог натякає її величності на особи, які одружені й приховують це. Блазень-Італієць Педрилло приходить на допомогу Бирону: це він спокусив дівчину з палацу
Ганна Иоанновна поза собою від гніву Той завершує покаяння: вона – його дружина, дочка придворної кози, народила вчора й усіх запрошують на батьківщини. Государиня регоче від усього серця. Тим часом поруч із Адміралтейством і Зимовим палацом устав чудовий крижаний палац. Уночі, при висвітленні, государиня, а з нею весь Петербург їдуть оглядати чудо. Вона дуже задоволена Волинським, Бирон попадає внемилость.
Російська партія тріумфує. Коли, оглянувши весь будинок, імператриця виходить, густий туман лягає на землю. Перелякана, вона обертається назад, шукає Волинського, так того ніде немає. Бирон устигає скористатися цим випадком і знову воскреє з лукавого раба зухвалим володарем. Артемій Петрович був у ту мінуту поруч Мариорицы.
Тої ж уночі торжествуючий герцог робить всі, щоб палацові свідки застали кабінет-міністра в кімнаті Мариорицы. Більше послуги Мариулы не потрібні герцогові, і циганку не пускають у палац. Подачкина сповіщає нещасну матір, що Волинської одружений. Мариула кидається до кабінет-міністрові й ридає, молить, обвинувачує його. Присоромлений нею Волинської становить князівні лист, у якому відкриває правду осебе.
Збожеволіла від горя Мариула, намагаючись захистити дочку, теж змушена відкрити Мариори-Це свою таємницю. Союзники Волинського Щурхов, Перокин і Сумин-Купшин приходять на блазнівські батьківщини кози, для того щоб розповісти государині істину про тягар, покладеному на Росію її курляндским улюбленцем. Спроба не вдалася – їх беруть під арешт вкрепость.
Сверблячки впевнений: з любові Мариорицы можна побудувати сходи хоч на небо. Для порятунку голови її улюбленого він бере в спільники князівну Лелемико, що Ганна Иоанновна дорожить без міри. Та передає государині в таємниці від Бирона паперу Горденки, чим повертає самодержавну довіру друзям Волинського. Приходить час призначеному весіллю блазня в крижаному будинку
У цей день імператриця дуже весела, як би утішаючись перемогою над своїм фаворитом. Година настала: себе відкриває таємний союзник Волинського – племінник Липмана Эйхлер повідомляє про підступні плани Бирона самій государині, і тим, переконаним красномовством його серця, наказує вирішити з поляками на думку кабінету-міністра. До вечора все місто довідається про опал Бирона. Дружина Волинського вертається з Москви з радістю – під серцем носить вона майбутнього сина. Але государиня хоче, розбудувавши цей шлюб, віддати Мариорицу за Артемія Петровича
Викликаючи на себе немилість, кабінет-міністр відмовляється. Мариорица вирішує пожертвувати собою для блага Волинського: вона становить лист до государині, у якому відкриває своє циганське походження – Волинському не можна на ній женитися; далі вона обмовляє на Бирона й на себе. Після того князівна нетерпляче чекає милого Артемія на останнє побачення, у хвилюванні просить питися
Служниця підносить їй отруєне питво. Від хвилювання Мариорица не зауважує нічого. От і її Артемій, от поріг крижаного будинку, наступає її година, заради якого прийшла вона в мир: вона належить йому. Повернувшись із побачення, князівна вмирає. Лист Мариорицы до государині не найшлося
Волинської взятий під варту. Справи державні встали. Остерман і інші пояснюють Ганні Иоанновне, що врятувати державу може тільки герцог курляндский.
По закінченні суду над Волинським Бирон приносить государині на вибір два смертних вироки: партії Волинського й собі. Підлоги-Умираюшая імператриця підписує смертний вирок своєму кабінету-міністрові. На лобовому місці, очікуючи страти, виявляються й всі соратники Артемія Петровича, включаючи Эйхлера, – майже все, що було благороднейшего Впетербурге.
Всі вони із твердістю приймають смерть. Крижаний будинок звалився, а вцілілі крижини жителі розвезли по льохах
(1 votes, average: 5.00 out of 5)