Скорочено КОРОЛІВСЬКИЙ ТИГР – ОСТАП ВИШНЯ

ЗАБИВ У БЕНГАЛІЇ (ДАТА)

ВЛАСНОРУЧНО ЛОРД СЕСІЛЬ-КИСІЛЬ

А потім уже в палаті лордів.

Клопотний, одне слово, для нас із вами такий спосіб охотиться на тигрів.

Проте його нам, як мисливцям, знати треба! Для цього й пишемо!

Непоганий і такий іще спосіб.

Викопується величезна й глибочезна яма на стежці, якою тигри до Брамапутри ходять воду пити… зверху добре маскується… Налізли й сидіть тихо-тихо.

Ось іде тигр. Він не зовсім іще очухався після сну, потягається, позіхає, чухає за вухом. Ну, й не помітить, коли: шелесть у яму!

Ви зразу накидайтеся на нього й лоскочіть.

Залоскотаний тигр мертвіший од мертвого.

Ще про один спосіб охоти на тигрів трохи клопітний… через те, що перед тим, як його вживати, тривалої треба треніровки в перегонах на чималі дистанції.

Коли вже ви у своїх вправах дійдете такого стану, що випереджатимете кунделя, – тоді вже можна їхати до Бенгалії на тигра.

Порошків із тигрячих пазурів уживати при цьому способі охоти категорично не слід, бо, як ми знаємо, порошки ті, закріпляючи, надають охотникові хоробрості, а тут треба не хоробрості, а якраз навпаки.

Приїздите ви в Бенгалію, знаходите тигра, показуєтесь

йому, – він одразу ж почне охотитись за вами. Ви це знаєте, з цього не розгублюєтесь і свідомо ведете його за собою на зарані намічену вами галявину.

Вийшовши на галявину, зразу біжіть!

Тигр, розуміється, за вами.

Хоч який би був сухий степ, – все одно настане момент, коли тигр розчахнеться й упаде.

Тоді ви зразу на його і кинджал йому в серце.

Тигр – ваш!

Охота на тигра, як бачите, небезпечна і клопітна. А найтрудніше в їй це те, що заполювати бенгальського тигра можна тільки в Бенгалії, а туди дуже далеко їхати.

Будемо сподіватися, що з часом чи Бенгалія до нас наблизиться, чи ми наблизимося до Бенгалії, бо клімат як спостерігають тепер досвідчені географи, міняється.

От – тоді ми пополюємо!

Бо заздалегідь уже будемо знати всі способи охоти на тигра, з якими оце ми вас познайомили.

Письменник-гуморист Остап Вишня був затятим мисливцем і рибалкою. Він надзвичайно любив рідну природу, ліси, поля, річки, чарівні краєвиди українського степу. Серед усієї цієї краси письменник відпочивав душею, відволікався від міської суєти, а повертаючись, писав дотепні усмішки про мисливців і рибалок. У 1958 році виходить збірка “Мисливські усмішки” (“Заєць”, “Лисиця”, “Лось”, “Дика гуска”, “Як варити і їсти суп із дикої качки”, “Сом”, “Бенгальський тигр” та ін.), що стала по-справжньому унікальним явищем не тільки в українській, але й у світовій літературі. Головне, що відрізняє ці твори, – оригінальний синтез народного анекдоту і пейзажної лірики, дотепні, художньо неповторні діалоги, по-народному соковита мова.

Ліричний герой мисливських усмішок Остапа Вишні, який зазвичай є й оповідачем, – веселий, дотепний, трохи хитруватий, трохи сентиментальний. Він, як і сам автор, із ніжністю й замилуванням спостерігає за навколишньою природою, спілкується з нею, бо душа в нього лірична, поетична, сповнена почуття гумору. Сам він завжди готовий до нових вражень, нових пригод і ніколи не відмовиться поділитися досвідом, згадати веселі побрехеньки про мисливські й рибальські пригоди, як то способи полювання на диких качок, бенгальського тигра чи ловлі сома.

“Мисливські усмішки” Остапа Вишні, попри свою назву, вчать не нищити живу природу, а любити й захищати її, зберігаючи для наступних поколінь.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Скорочено КОРОЛІВСЬКИЙ ТИГР – ОСТАП ВИШНЯ

Categories: Скорочені твори

Links