Скорочено “Іван Підкова”
За переказами, немовлям був врятований від татарів і вихований козаками. Про це згадано в народній думі “Люлі немовляті Івоні” (за Богданом Залеським). Мав рідкісну фізичну силу i надзвичайний зріст, запросто ламав руками підкови (за це запорожці прозвали його Підковою), міг зупинити віз, запряжений 6 кіньми, ухопивши його за заднє колесо, волячим рогом пробивав дубові ворота. Його охрестили Волошенином, тобто по – тодішньому молдаванином. На Запоріжжі Іван Підкова з’явився у 1556 році, привівши зі собою цілий козацький полк. Брав участь
Пам’ятник Іванові Підкові під Тарасовою горою (Канівський район, Черкаська область) На початку листопада 1577 року Іван Підкова при підтримці козацького загону на чолі з гетьманом Яковом Шахом почав боротьбу проти ставленика Туреччини, молдовського господаря Петра VI Кривого. Козацьке військо розгромило загони Петра Мірчича і 30 листопада
Яків Шах, який допомогав Підкові, гостив в Немирові в брацлавського воєводи Яна Збаразького, який порадив йому, щоб Підкова для примирення з польським королем поїхав для цього до Варшави. Король прийняв його і наказав кинути до вязниці. Після сейму король їхав до Львова, а Підкову відправив до равської вязниці. Король хотів ще під час сейму стратити Підкову, але не міг, бо шляхта була проти. У Львові на вимогу султана Мурада III Підкову було таки страчено. Мурад III скаржився також на брацлавського воєводу Яна Збаразького та на Філона Кміту. Івана Підкову стратили у Львові 16 червня 1578 року за рішенням короля. Страчено в присутності великої кількості народу і турецьких послів на Ринковій площі.
Перед стратою за переказами в останньому слові гетьман сказав: Мене привели на смерть, хоч в своєму житті я не звершив нічого такого, за що заслужив би подібний кінець. Я знаю одне: я завжди боровся мужньо як чесний лицар проти ворогів християнства і завжди діяв для добра і користі своєї Батьківщини, і було у мене єдине бажання – бути їй опорою і захистом. Поховано в місцевій Успенській церкві. Незабаром черкаські козаки викрали і перевезли його останки до Канева, де поховали в одному з православних монастирів під Чернечою горою, де був похований і Самійло Кішка.
Козаки, щоб помститися за Підкову, після його страти здійснили 6 походів на Молдову разом з братом Підкови, Олександром. Помстився за Підкову також Яків Шах. Він наказав повісити перед кост. св. Миколая 18 молдавських боярів. Коли це дійшло до Стамбулу, турецький султан зажадав страти Шаха. Шах був знятий з гетьманства козацькою старшиною і заточений в канівський монастир, де пізніше добровільно став монахом.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)