Скорочено “Інженери” Гарін-Михайлівський

Тема намагається входити в налагоджене життя сімейства, не протиставляючи себе релігійним підвалинам (на настійну вимогу Аглаїди Василівни й сестер він відвідує церкву), бере участь у рішенні сімейних проблем, знову приймається писати. У цей же час відбувається знайомство Карташева з родичкою Істоміних Аделаїдою Борисівною Вороновой, що стане його нареченою. Перебування Карташева в колі сім’ї було не занадто тривалим. На настійну вимогу дядька, він готується до поїздки “на театр воєнних дій” як уповноважений по доставці підвід на

фронт. Однак, виявившись у Бендерах, Карташев, по протекції, улаштовується практикантом на будівництві місцевої залізниці

Для головного героя наступають дні “безперервної, напруженої роботи”. При цьому Карташев проявляє таку запопадливість, що його колегам доводиться “прохолоджувати запал” новоспеченого будівельника доріг. Самолюбство, а також удоволена свідомість того, що він може працювати, потроює сили головного героя

Під час будівництва дороги він знайомиться із сім’єю свого колишнього однокашника Сикор-Ского, теж інженера-шляховика, що одержав утворення в Генте й набагато більше

досвідченого, чим Карташев. В інженерному середовищі Тему приймають за свого – “червоного”, хоча він “ніякого відношення до революційних кухлів не мав і тим більше не має”. Курсуючи між Бендерами й Одесою в службових справах, Карташев вирішує тісніше спілкуватися з Маней, вивчаючи програму партії, з якої вона як і раніше співробітничає

Він довідається, що сестра – член “Землі й волі”. Але поки Карташев продовжує працювати так напружено, що “не вистачає доби”. А подумки він спрямований до прекрасних спогадів про Аделаїду Борисівні. Особливо успішно просувається службова кар’єра Карташева: йому збільшують платню, вона знаходить настільки необхідний для будівництва дороги піщаний кар’єр

Ця знахідка усталює його репутацію “ділового й розумного працівника”. Після закінчення будівництва ділянки дороги, що перебуває в районі Бендер і завершився в неймовірно короткий термін – протягом сорока трьох днів, – Карташеву випадає престижне відрядження в Бухарест, що, однак, не виправдала честолюбних надій героя. З Бухареста він треба в Рени, де продовжує брати участь встроительстве.

Спочатку в нього складаються складні відносини з начальником будівництва. Розлив Дунаю, що пішли за цим обвали залізничного полотна, спроби врятувати дорогу від остаточного руйнування склали наступні сторінки в професійній біографії Карташева. Він ще з більшою енергією приймається за роботу: розробляє баластовий кар’єр, керує відновленням підгнилих у результаті повені шпал, чим заслуговує остаточну довіру начальника будівництва, що ділиться з ним своїм величезним досвідом. Після довгих, болісних роздумів під тиском матерії сестер Карташев робить “письмове речення” Аделаїді Борисівні, написане в “витиеватых вираженнях”. Одержавши “від Делі” відповідну телеграму, Карташев екстреним поїздом відправляється в Одесу, “виконаний щастя й моторошного страху”, думаючи пр тої, “яке здавалася йому недосяжної”, а тепер снизошла, щоб “віднести назавжди у світлий, чистий мир любові, правди, добра”.

Але поки героїв чекає тримісячна розлука: Делі їде відпочивати, а Карташев “возиться з підрядниками”, їздить по лінії, зайнятий перепискою з начальством і дрібною звітністю, але над всім цим – його Майбутнє життя з Делі й необхідність їхати в Петербург, де він сподівається “проникнути в таємничі керування будівель доріг”. На настійну вимогу матері, у петербурзькій поїздці для “оберігання від шкідливих впливів” Карташева супроводжує Ваблячи, що має свої власні плани, пов’язані з її політичною діяльністю. Вона не збирається вертатися додому й мати в майбутньому які б те не було контакти ссемьей.

Розставшись у Тулі, вони через десять днів востаннє зустрічаються в Петербурзі. Ваблячи розповідає Карташеву про утворення партії народовольців, діяльність якої спрямована на “боротьбу з режимом”. Інтерес брата до радикальних ідей, однак, не означає для нього вибору на користь насильницьких методів суспільно-політичної перебудови. Таким чином, доля героя, оказавшегося у фіналі повести як би на роздоріжжі, найімовірніше, у дусі пануючих у суспільній свідомості руйнівних ідей, повинна зложитися відповідно до пророкувань Аглаїди Василівни Карташевой: “Якщо у французькій революції таку видну роль зіграли юристи (варто згадати, що Тема спочатку вчиться на юридичному факультеті), те в нашої, я впевнена, зіграють інженери”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Скорочено “Інженери” Гарін-Михайлівський