Скорочено “Інженери” Гарін-Михайлівський
Тема намагається входити в налагоджене життя сімейства, не протиставляючи себе релігійним підвалинам (на настійну вимогу Аглаїди Василівни й сестер він відвідує церкву), бере участь у рішенні сімейних проблем, знову приймається писати. У цей же час відбувається знайомство Карташева з родичкою Істоміних Аделаїдою Борисівною Вороновой, що стане його нареченою. Перебування Карташева в колі сім’ї було не занадто тривалим. На настійну вимогу дядька, він готується до поїздки “на театр воєнних дій” як уповноважений по доставці підвід на
Для головного героя наступають дні “безперервної, напруженої роботи”. При цьому Карташев проявляє таку запопадливість, що його колегам доводиться “прохолоджувати запал” новоспеченого будівельника доріг. Самолюбство, а також удоволена свідомість того, що він може працювати, потроює сили головного героя
Під час будівництва дороги він знайомиться із сім’єю свого колишнього однокашника Сикор-Ского, теж інженера-шляховика, що одержав утворення в Генте й набагато більше
Він довідається, що сестра – член “Землі й волі”. Але поки Карташев продовжує працювати так напружено, що “не вистачає доби”. А подумки він спрямований до прекрасних спогадів про Аделаїду Борисівні. Особливо успішно просувається службова кар’єра Карташева: йому збільшують платню, вона знаходить настільки необхідний для будівництва дороги піщаний кар’єр
Ця знахідка усталює його репутацію “ділового й розумного працівника”. Після закінчення будівництва ділянки дороги, що перебуває в районі Бендер і завершився в неймовірно короткий термін – протягом сорока трьох днів, – Карташеву випадає престижне відрядження в Бухарест, що, однак, не виправдала честолюбних надій героя. З Бухареста він треба в Рени, де продовжує брати участь встроительстве.
Спочатку в нього складаються складні відносини з начальником будівництва. Розлив Дунаю, що пішли за цим обвали залізничного полотна, спроби врятувати дорогу від остаточного руйнування склали наступні сторінки в професійній біографії Карташева. Він ще з більшою енергією приймається за роботу: розробляє баластовий кар’єр, керує відновленням підгнилих у результаті повені шпал, чим заслуговує остаточну довіру начальника будівництва, що ділиться з ним своїм величезним досвідом. Після довгих, болісних роздумів під тиском матерії сестер Карташев робить “письмове речення” Аделаїді Борисівні, написане в “витиеватых вираженнях”. Одержавши “від Делі” відповідну телеграму, Карташев екстреним поїздом відправляється в Одесу, “виконаний щастя й моторошного страху”, думаючи пр тої, “яке здавалася йому недосяжної”, а тепер снизошла, щоб “віднести назавжди у світлий, чистий мир любові, правди, добра”.
Але поки героїв чекає тримісячна розлука: Делі їде відпочивати, а Карташев “возиться з підрядниками”, їздить по лінії, зайнятий перепискою з начальством і дрібною звітністю, але над всім цим – його Майбутнє життя з Делі й необхідність їхати в Петербург, де він сподівається “проникнути в таємничі керування будівель доріг”. На настійну вимогу матері, у петербурзькій поїздці для “оберігання від шкідливих впливів” Карташева супроводжує Ваблячи, що має свої власні плани, пов’язані з її політичною діяльністю. Вона не збирається вертатися додому й мати в майбутньому які б те не було контакти ссемьей.
Розставшись у Тулі, вони через десять днів востаннє зустрічаються в Петербурзі. Ваблячи розповідає Карташеву про утворення партії народовольців, діяльність якої спрямована на “боротьбу з режимом”. Інтерес брата до радикальних ідей, однак, не означає для нього вибору на користь насильницьких методів суспільно-політичної перебудови. Таким чином, доля героя, оказавшегося у фіналі повести як би на роздоріжжі, найімовірніше, у дусі пануючих у суспільній свідомості руйнівних ідей, повинна зложитися відповідно до пророкувань Аглаїди Василівни Карташевой: “Якщо у французькій революції таку видну роль зіграли юристи (варто згадати, що Тема спочатку вчиться на юридичному факультеті), те в нашої, я впевнена, зіграють інженери”.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)