Home ⇒ 📕Скорочені твори ⇒ Скорочено “Дума про Самійла Кішку”

Скорочено “Дума про Самійла Кішку”

Ой із города Трапезонда1 виступала галера Трьома цвітами процвітана, мальована, Ой первим цвітом процвітана – Златосиніми киндяками2 побивана; А другим цвітом процвітана – Гарматами арештована3; Третім цвітом процвітана – Турецькою білою габою4 покривана. То в тій галері Алкан-паша, Трапезондське княжа, Гуляє, Собі ізбранного люду має: Сімсот турків, яничар5 штириста Та бідного невольника півчвартаста6 Без старшини військової. Перший старшина – Самійло Кішка, другий – Марко Рудий, третій – Мусій Грач, четвертий – Лях Бутурлак,

який вже потурчився. Поспішає галера до города Козлова, “до дівки Санджаківни на зальоти”. Дівка зустрічає їх, запрошує Алкана-пашу в світлицю.

У цей час Самійло Кішка просить Ляха Бутурлака випустити невольників, але той вмовляє козака зректися православної віри. Кішка відмовляється, за що Бутурлак б’є його. Турчини, які підслуховували на галері за наказом Алкана-паші, заспокоюють господаря. Паша надсилає на галеру дорогі напої та наїдки. Став Лях Бутурлак7 дорогії напитки пити-підпивати, Стали умисли козацьку голову ключника розбивати: “Господи, єсть у мене що й спитати і ісходити, Тільки ні

з ким об вірі християнській розговорити”. Бутурлак викликає до себе Самійла Кішку, пригощає його, але той тільки виливає напої. Коли Лях Бутурлак впився, Самійло випустив невольників. А Кішка Самійло чогось догадав, За бідного невольника ланцюгами втроє себе приняв, Полуночної години ожидав.

Опівночі повертається на галеру Алкан-паша, він просить яничарів не будити вірного ключника. Безпечні татари, побачивши скутого Самійла, полягали спати. Козаки перебили їх усіх та скинули в море. Залишили тільки Ляху Бутурлака. Коли ключник прокинувся, то побачив, що турків нікого немає. До Самійла Кішки прибуває, У ноги впадає, Словами промовляє: “Ой Кішко Самійлу, гетьмане запорозький, Батьку козацький! Не будь же ти на мене, Як я був на останці віка мойого на тебе! Бог тобі да поміг неприятеля побити, Да не умітимеш у землю християнську входити! Добре ти учини: Половину козаків у окови до опачин посади, А половину у турецькеє дорогеє плаття наряди, Бо ще будемо од города Козлова8 до города Цареграда гуляти. Будуть із города Цареграда дванадцять галер вибігати, Будуть Алкана-пашу із дівкою Санджаківною По зальотах поздравляти, То як будеш отвіт давати. ” Самійло Кішка так і зробив, Лях Бутурлак говорив по-турецьки з яничарами, пояснюючи, що Алкан-паша відпочиває. Так козаки повернулися додому.

Слава не вмре, не поляже! Буде слава славне – Поміж козаками, Поміж друзями, Поміж рицарями, Поміж добрими молодцями. Самійло Кішка – історична особа, учасник морських походів запорозьких козаків проти Туреччини, у 70-х pp. XVI ст. потрапив у турецький полон і провів у неволі майже 25 років. У 1599 р. Кішка організував на турецькій галері повстання невольників і повернувся на Україну, де став гетьманом.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Народна творчість Дума про Самійла Кішку (скорочено) ДУМА ПРО САМІЙЛА КІШКУ Із города Трапезонта (Трапезунда) виступала галера, розкішно прибрана, озброєна гарматами. Господар галери – Алкан – паша, “трапезонтськоє княжа”. На галері сімсот турків, чотириста яничар та 350 невольників. Першим старшим між невольниками був Самійло Кішка, гетьман запорозький, другим – Марко Рудий, суддя військовий, третім – Мусій Грач,...
  2. Художнє відтворення поставння козаків-невільників на турецькій галері в “ДУМІ ПРО САМІЙЛА КІШКУ” Самійло Кішка – відомий герой українських народних дум. Це не вигаданий персонаж, а Реальна історична особа. Він брав участь у морських походах запорозьких козаків проти Туреччини, де потрапив у полон і провів у неволі близько 25 років. Але Кішка не схотів коритися своїй долі й підняв повстання на турецькій галері....
  3. Самійло Кішка – мужній патріот, вмілий організатор повстання Самійло Кішка – історичний герой, що не залишав надій втекти з ворожого полону. Він з презирством ставиться до ляха Бутурлака: Ой ляше Бутурлаче, Сотнику переяславський, Недовірку християнський? Чому він так ставиться до нього? Бо лях Бутурляк зрадив свою країну, свою віру, ще й ворогам допомагає християн катувати! Сильний духом Самійло...
  4. Самійло Кішка – мужній патріот, вмілий організатор повстання – ІV варіант ІV варіант Самійло Кішка – історичний герой, що не залишав надій втекти з ворожого полону. Він з презирством ставиться до ляха Бутурлака: Ой ляше Бутурлаче, Сотнику переяславський, Недовірку християнський? Чому він так ставиться до нього? Бо лях Бутурляк зрадив свою країну, свою віру, ще й ворогам допомагає християн катувати! Сильний...
  5. Богдан Хмельницький – центральна постать літопису Самійла Величка У літописах XVII-XVIII ст. відображена визвольна боротьба українського народу проти польської шляхти. Очолював її Богдан Хмельницький. Тому Самійло Величко і ставить його у своєму літописі центральною постаттю. Автор вказує на характер цієї боротьби, дає їй оцінку, тому його Твір посідає чільне місце в давній українській літературі. Літопис Самійла Величка –...
  6. Трагедія України в “Козацькому літописі Самійла Величка” Трагічна і героїчна доба України періоду Хмельниччини найповніше відображена в трьох козацьких літописах: Самовидця, Грабянки і Величка. Історичні події, описані в “Козацькому літописі Самійла Величка”, охоплюють відрізок часу 1648-1700 років. Автор пояснює причину, яка примусила його взятися за перо: він хоче сучасникам і нащадкам сказати правду про події, які відбувалися...
  7. Скорочено “Дума про козака Голоту” Ой полем, полем килиїмським, То шляхом битим ординським, Ой там гуляв козак Голота. Не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота. Правда, на козакові шати1 дорогії – Три семирязі2 лихії: Одна недобра, друга негожа, А третя й на хлів незгожа. А ще, правда, на козакові постоли в’язові, А онучі...
  8. “Дума про Марусю Богуславку” – перлина усної народної творчості Одними з найдавніших народних дум є Думи Про турецьку неволю, у яких зображуються страждання невільників, їхня туга за Батьківщиною та звільнення від полону. Справжньою перлиною українського народної Творчості вважається “Дума про Марусю Богуславку”. Маруся Богуславка – це не історична особа, як, наприклад, Самійло Кішка, а узагальнений образ жінки-полонянки. Потрапивши в...
  9. Скорочено “Дума про невмирущого” Загребельного Худорлявий високий хлопець, у сiрому сукняному костюмi переправився через Днiпро вузьким просмоленим човном, пiдождав на пристанi, поки до причалу пришвартувався пароплав “Жовтнева революцiя”, що йшов знизу, i серед знетерпеливлених дядькiв та тiток, з кошиками, поштовхався на судно. Пiднявся по трапу на палубу, довго вибирав собi мiсце й врештi примостився бiля...
  10. Козацькі літописи Самовидця, Григорія Грабянки і Самійла Величка Новим явищем в історичній літературі на грані XVII і XVIII ст стали так звані козацькі літописи Самовидця, Григорія Грабянки і Самійла Величка – історіографічні композиції, складені з характеристик видатних діячів, описів важливих подій та епізодів, тлумачень певних періодів політичного життя. Усе це викладалося в формі порічних статей, хронікальних оглядів, більш...
  11. Дума й плач народні Потаємні почуття, споконвічні прагнення, народні цінності пробуджувались в українських селян із приходом до їхньої хати старця-сліпця кобзаря, що протяжним, журливим, але до болю близьким і знайомим мотивом народної думи наповнював повітря теплих надвечір’їв трудового дня запахами рідної землі, подвигів її звитяжців, тяжкої долі, солодкої муки, гіркої науки. І ось, навколо...
  12. Дума “Маруся Богуславка”: душевна роздвоєність головної героїні Чимало дум склав народ про муки українських невільників у татаро-турецькому полоні в XVІ-XVІІ століттях. Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. Розлучали матір з дочкою, брата з сестрою. Та...
  13. БОГДАН ЧАЛИЙ. ДУМА ПРО КИЯ ТА ЙОГО СЛАВНИЙ РІД (Скорочено) Мета: поглибити знання учнів про Україну, її історичне минуле, населення у давні часи; Розвивати пізнавальні інтереси школярів; удосконалювати читацькі навички; збагачувати словниковий запас; формувати оцінні судження; виховувати інтерес до предмета, історії нашого народу, бажання її вивчати. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Робота над скоромовкою Толком тлумачити, Та без толку...
  14. Скорочено МАРУСЯ БОГУСЛАВКА Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная. Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників. То вони тридцять літ у неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають. То до їх дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Приходжає, Словами промовляє: “Гей, козаки, Ви, біднії...
  15. Біографія Самійла Величко Величко – один із трьох найвідоміших в Україні літописців. Після Самовидця та Грабянки перед нами постають в хронологічній послідовності історичні події періоду національно-визвольної війни проти польської шляхти і до початку XVIII ст., відтворені Величком у чотирьох великих томах. Відомо, що літописець певний час перебував на посаді канцеляриста Війська Запорізького. Це...
  16. “Дума про Марусю Богуславку”. Балада “Бондарівна” Думи – великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту про важливі історичні події (найчастіше про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників). Близькі до історичних пісень і билин за тематикою, але пісня виконується співом, дума і билина – речитативом (проказуванням) під супровід кобзи, бандури чи ліри. Дума, на відміну від пісні, має...
  17. Дума про Марусю Богуславку: вічна проблема вибору Кожна людина прагне внутрішньої гармонії. Але навряд чи така гармонія досяжна. Часто трапляються ситуації, коли всередині особи точаться суперечки. Я розумом та серцем, між любов’ю до себе і альтруїзмом, між обов’язком перед Батьківщиною й особистими інтересами. На жаль, не так часто люди виходять гідно з цієї ситуації. Проблема вибору в...
  18. Дума – жанр (вид) суто українського речитативного народного героїчного ліро-епосу Дума – жанр (вид) суто українського речитативного народного героїчного ліро-епосу, який виконували мандрівні співці-музики: кобзарі, бандуристи, лірники в Центральній і Лівобережній Україні. Обсягом дума більша від історичних баладних пісень, з якими, як і з давнім дружинним епосом (“Слово про Ігорів похід”, старовинні колядки, билини), має генетичний зв’язок. У структурі Думи...
  19. Скорочено козацькі літописи Найвидатнішим явищем історичної літератури першої половини 18 ст. стали козацькі літописи. Козацькими називають літописи тому, що творилися вони в козацькому середовищі та оповідали про події козацької історії. Козацькі літописи – умовна назва українських літописів, яка усталилася ще у 18 ст. Тоді під терміном “козацький” розуміли “український”, але дослідники 19-20 ст....
  20. Наша пісня, наша дума Наша пісня, наша дума Не вмре, не загине… Т. Шевченко “Роздавав Бог скарби усім країнам, але забув Україну. Підійшла вона до нього та спитала: “А що ж мені даси, батьку?” Замислився Бог, адже роздав уже всі свої скарби, і сказав: “Нехай буде пісня…” І стала пісня частиною життя України…” Не...
Скорочено “Дума про Самійла Кішку”
«
»