Скорочено ДОЗВІЛЛЯ МОЛОДІ – КОЛОМИЙКИ
Коломийки – коротенькі жартівливі пісеньки, що використовуються як приспівки до танцю, або виконуються незалежно. Коломийки часто об’єднуються у в’язанки, які не мають сталого змісту, а залежать від вподобань виконавця та обставин виконання.
Справжня коломийка має спеціальну будову – вона повинна складатись з 2-х рядків, у кожному з яких повинно бути 14 складів. Перший рядок практично завжди підсилює значення думки, висловленої в другому рядку.
Зрубав хлопець калиноньку та зробив сопілку,
Її голос калиновий причарував
Ой ніхто так не заграє, як Іван, весело,
Іванкову сопілочку чути на все село.
Сопілочко калинова, мала та тоненька.
Чую тебе з полонини, така-сь голосненька.
Сопілочка калинова, ясенове денце,
Не сопілка тото грає, а любкове серце.
Ой де тота сопілочка, де тота, де тота,
Що ми зночі пищалала коло мого рота?
В сопілочку калинову або із явора
Заграєш ми, мій миленький, коли буду хвора.
Ой бодай ся розколола сопілочка тота,
Що так сумно сопілкала коло мого плота.
Ой бодай ся розколола сопілка верчена,
Через тоту сопілочку ходжу засмучена.
Ой заграю у сопілку
Вчує любка, зрозуміє: йде її любочок.
Ой заграю у сопілку, заграю, заграю,
Вчує мене моя любка, що живе на плаю.
Сопілочка калинова з шістьма воронками
Тверду любов ізчинила, любку, межи нами.
Сопілочка калинова, з черешні обручки,
Ой у любка до сопілки золотенькі ручки!
(1 votes, average: 5.00 out of 5)