Скорочено ДОБРЕ ВМИРАТИ ТОМУ… – ТІРТЕЙ

ТІРТЕЙ

ДОБРЕ ВМИРАТИ ТОМУ…

Добре вмирати тому, хто, боронячи рідну країну,

Поміж хоробрих бійців падає в перших рядах.

Гірше ж немає нічого, як місто своє і родючі

Ниви покинуть і йти жебракувати в світи,

З матір’ю милою, з батьком старим на чужині блукати,

Взявши з собою діток дрібних і жінку смутну.

Буде тому він ненависний, в кого притулку попросить,

Лихо та злидні тяжкі гнатимуть скрізь втікача.

Він осоромить свій рід і безчестям лице своє вкриє,

Горе й зневага за ним підуть усюди слідом.

Тож

як справді не знайде втікач поміж людом ніколи

Ані пошани собі, ні співчуття, ні жалю –

Будемо батьківщину і дітей боронити відважно.

В битві поляжемо ми, не пожалієм життя.

0 юнаки, у рядах тримайтесь разом серед бою,

Не утікайте ніхто, страхом душі не скверніть.

Духом могутнім і мужнім ви груди свої загартуйте,

Хай життєлюбних між вас зовсім не буде в бою.

Віком похилих, у кого слабі вже коліна, ніколи

Не покидайте старих, з битви утікши самі.

Сором несвітський вам буде тоді, як раніше за юних

Воїн поляже старий, в перших упавши рядах, –

Голову білу безсило схиляючи,

сивобородий,

Дух свій відважний оддасть, лежачи долі в пилу,

Рану криваву свою не забувши руками закрити, –

Страшно дивитись на це, соромно бачить очам

Тіло старе без одежі! А от юнакові – все личить,

Поки ще днів молодих не осипається цвіт.

Чоловікам він був милий, жінок чарував за життя він –

Буде прекрасний тепер, впавши у перших рядах.

Отже, готуючись, кожен хай широко ступить і стане,

В землю упершись міцніш, стиснувши міцно уста.

Коментар

Тіртей – напівлегендарна особа, автор патріотичних елегій, які сприяли перемозі спартанського війська над ворогом.

За переказами, Тіртей жив в Афінах у середині VII ст., був шкільним учителем в Афінах. Одного разу він написав для спартанців глибоко патріотичну елегію, яку вони й заспівали, вирушивши у вирішальну битву. І ця пісня так запалила їхні серця, що вони в єдиному нестримному пориві вмить зламали опір супротивника.

В елегії “Добре вмирати тому…” Тіртей створює образ ідеального воїна, який вважає за найвище щастя вмерти у бою за вітчизну.

Про тих, хто осоромив себе у бою й утік, поет говорить з гіркотою й осудом, бо своїм ганебним вчинком вони прирікають себе і свою родину на ганьбу та вигнання.

Провідною стає ідея переваги чесної смерті воїна в бою над безслав’ям боягуза. Тіртей неодноразово повторює думку про необхідність юним воякам виховувати в собі не лише сміливість, а й навіть презирство до смерті.

Поет уважає, що лише воїнська доблесть у бою залишає по людині “добру пам’ять, робить її достойною слави і честі”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Скорочено ДОБРЕ ВМИРАТИ ТОМУ… – ТІРТЕЙ