Пісня Тіртея заклик до героїв

Кульгавий учитель музики, давньогрецький поет Тіртей славився своїми піс­нями, які підносили дух воїнів, закликали до перемоги. Навіть спартанці, які не визнавали мистецтва, шанували Тіртея, який декламував вірші зневіреним у пере­мозі, і ті ставали до бою.

За переказами, Тіртей жив у Греції в середині VІІ ст. до н. е. і писав свої вір­ші у жанрі декламаційної лірики. На той час Спарта намагалася підкорити Мес – сенію – сусідню країну на Пелопоннеському півострові, а її жителів перетвори­ти на рабів-ілотів. Щоб прискорити перемогу, спартанці

звернулися до оракула в Дельфах. Оракул наказав запросити радником жителя Афін. Не виконати наказу пророка бога Аполлона афіняни не могли, але й послати до Спарти талановито­го стратега не хотіли, а тому, щоб поглузувати зі спартанців, послали кульгавого, слабкого фізично Тіртея.

За іншим переказом, Тіртей був спартанським вождем, поетом і воїном водночас.

Поет складав вірші, які виконував під акомпанемент флейти. Ці запальні пісні підносили бойовий дух воїнів, виховували в них почуття обов’язку перед батьків­щиною, пробуджували мужність і хоробрість у бою. Тіртей славив відважних, за­кликав боронити

свій народ.

У пісні “Добре вмирати тому…” Тіртей декламував, що слава приходить до того, хто, “боронячи рідну країну”, може загинути в бою, але немає нічого гіршо­го, як віддати загарбникам рідну землю і йти світ за очі разом із батьками, дітьми і дружинами блукати на чужині. “Лихо та злидні тяжкі гнатимуть скрізь втікача”, його ненавидітиме той, у кого він проситиме притулку, а безчестя, горе і зневага йтимуть за ним услід. Утікач, який не зумів захистити своє місто і родючі ниви, не знайде поміж чужими племенами ні пошани, ні співчуття, ні жалю.

Тіртей, описавши долю втікача, закликав воїнів відважно боронити батьків шину і дітей, навчав юнаків дружно триматися серед бою разом, не втікати і стра­хом душі не сквернити. У бою не має бути настільки життєлюбних, щоб покинути старих воїнів, утікаючи і рятуючи власне життя.

Молоді воїни мусять загартовувати свій дух, зробити його таким могутнім і мужнім, щоб власними грудьми заступити похилих, слабких воїнів. Соромно буде молодим, якщо старі воїни загинуть у перших лавах, безсило схиляючи білі голо ви, і, лежачи в пилу, криваву рану затулятимуть руками. “Страшно дивитись на це, соромно бачить очам тіло старе без одежі!” А юнак, який за життя чарував жінок, був милий чоловікам, “Буде прекрасний тепер, впавши у перших рядах”.

Поет звертається до молодих воїнів, запевняючи, шо їхнє життя важить мен­ше, ніж героїчна смерть заради батьківщини. Ця думка є провідною і повторю­ється двічі.

Тіртей закликав кожного воїна, який готується до битви, упертися міцніше и рідну землю, не боятися померти в бою і до останнього подиху захищати від во­рога свою батьківщину.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Пісня Тіртея заклик до героїв

Categories: Шкільні твори

Links