Скорочено “Басурман” Лажечникова

Задовго до цього дня, у Римі, під час церемонії закладки собору Св. Петра німецький барон незаслужено принизив лікаря Антонио Фиоравенти. Три роки через доля привела талановитого лікаря в будинок його кривдника в годину, коли головній особі оповідання, синові барона, ніяк не вдавалося, хоча строк уже наступив, з’явитися на світло. Одержимий помстою італієць зажадав від барона Эренштейна клятви зв’язати долю первістка із принижуючого дворянина ремеслом лікаря. Лікарський геній Фиоравенти був останньою надією нещасного чоловіка, і страх

втратити красуню дружину змусив барона дати клятву. Через кілька хвилин у пані Эренштейн народився син, і вона, нічого не підозрюючи, на подяку лікареві дала йому ім’я Антон

Через рік батьки зі слізьми віддали своє дитя Фиоравенти. Зарозумілий барон із честолюбства зовсім відмовився від сина – хлопчика повідомили про смерть батька. Мати ж, навпроти, все своє життя присвятила милому вигнанцеві: адже той висловлював у всіх своїх учинках височина почуттів і якусь лицарську відвагу

Так, раз у Празі школярі зацькували було собаками єврея. Побачивши це, Антон кинувся на величезних псів, повалив їх

намертво кинджалом, а школярів поколобродив. На двадцять п’ятому років молодий Эренштейн закінчив медичний курс у Падуанском університеті, помста Фиоравенти задоволена. Антон мандрував по Італії, брав уроки анатомії в Леонардо да Вінчі. Портрет нашого героя залишився в образах небесних вісників на полотнах художника, якого потрясло з’єднання на особі юнака краси щиросердечної снаружною.

Але в освіченій Італії Антон побачив “багаття, кинджал і отруту на кожному кроці, скрізь збурювання, надругания над людством, торжество дурної черні й розпусної сили”. Навпроти, у листах Аристотеля Фиоравенти, брата його вихователя, знаменитого зодчого, що перебував при дворі московського князя, описувалася Русь, країна дика, але що відроджується. Бути може, Софія Палеолог указала своєму царственому чоловікові засобу здійснити ідеї зовнішньої величі міста, у той час як у голові й серці Іоанна III носилися плани об’єднання російських земель, і європейські майстри відправлялися гурьбою на заклик Москви

И молодий Эренштейн, довідавшись про прохання зодчого підшукати князеві лікаря, мисливця в країну маловідому, з гарячністю вирішив їхати в Московию. При в’їзді столиця великого князівства представляє лікареві потворну купу домішок у щетині лісу й зустрічає іноземця присвяченим до його приїзду спаленням застережених литовців. Жителі цураються чаклуна, і спочатку Антонові, що приїхав покласти трохи лепт у скарбницю наук, доводиться знімати тіпун у князівського папуги так робити блазнівський огляд мовам придворних. Більше того, підступні бояри Русалка й Мамон порадили государеві оселити латынщика в будинок воєводи Симского, по прозванню Зразок. Той ненавидить поганих німців всею силою своєї суворої душі, не може їм простити смерті, настигшей улюбленого сина на батьківських очах у бої проти ливонцев.

Є ще у воєводи інший син, Іван Хабар-Симской, що витрачає незвичайну відвагу й життя розгульну, і чудова красуня дочка Настасія, що старий береже від лихого ока в теремі. Зразок привечает Аристотеля Фио-Равенти і його сина Андрюшу, хрещеного по православному обряді, мандрівника Панаса Нікітіна, а від іновірця постояльця відгороджується глухою стіною. Але дочка його, раз глянувши з віконця на жахливого басурмана, відчула якесь задоволення обманутого побоювання, ніколи ще не випробуване. Аристотель із любов’ю приймає названого сина свого брата

Сам мрійник, що вирішив на краю Європи спорудити храм Богородиці велетенського розміру, він до часу для московського князя ллє пушки й дзвони, обпалює цеглу. Зодчий допомагає Антонові не впасти духом серед народу-дитини. Антон-Лікар щодня більше й більше входить у милість великого князя. На Благовещенье у вікні перед Эренштейном мигнув дивовижний нарис особи й вогненний погляд Настасії

Із цього часу ім’ям її він славословить природу, людство, Бога. Іоанн III зосереджує сили Русі. Твер відокремлює його від північних областей

Політичною хитрістю й військовою силою Іоанн готується знищити цю перешкоду. Військо припускає він доручити переможцеві Новгорода, князеві Холмскому. Але вночі в Антона рятується від в’язниці друг Зразка, саме князь Холмский, що відмовився йти проти своєї батьківщини. Ця подія порушує границю в будинку, що відокремлював православну половину від басурманской.

Хабар незабаром просить Антона допомогти своїй коханій, що спробувала отруїти суперниця. Прекрасна Гаида – наложниця слабкого й хвалькуватого Андрія Палеолога – урятована силоміць лікарських зіль. За те брат великої княгині обдаровує лікаря золотим ланцюгом. Пам’ятаючи про бідну свою матір, Антон приймає подарунок. Але на бенкеті, що пішов потім, хмільний Палеолог ганьбить росіянку землю

Хабар дає йому ляпас; Антон же кидає подарунок назад, до ніг останнього византийца. Довідавшись про подію, Іван Васильович велить бояринові Мамону подарувати Хабару сто рублів і поклонитися тричі в ноги. Мамон ненавидить Зразка і його домочадців за давню відмову видати за його сина Настасію

Придя до Хабару, жахливий у своїй помсті боярин подає князівський гроші й ображає ворога. Хабар викликає Мамона битися на смерть. Іоанном наказано “полю” бути не перш, ніж полки відвертають із Твері. Попередимо події: бій, як Божий суд, відбудеться, Мамон буде повалений, але Хабар не відніме у ворога життя. Настасія вже не захищається від того, що колись почитала зачаруванням

З Андрюшей передає вона чаклунові найдорожче, що в неї є, – натільний хрест: якщо надягне його, урятується на тім світлі від смоли палаючої. Радісний Антонові дорогоцінний дарунок, але, побоюючись погубити душу улюбленою дурною славою, з ніжністю повертає тельник. Напередодні походу прибуває в Москву посол Фридерика III Микола Поппель, прийомний син барона Эренштейна. Він привіз речення свого володаря подарувати Івана III у королі. Але рівний рівного не дарується

Є в лицаря Поппеля доручення від батька: запевнити государя, що Антон-Лікар привласнив собі самовладно дворянське прозвання, настільки знамените в Німеччині. Наступив день виступати війську на Твер. Воєвода Хабар очолює загін розвідників. Вогнепальними знаряддями керує Аристотель. Казкаря Панаса Нікітіна ведуть закованого – він, тверской уродженець, знає там кожного кущ

И дворскому лікареві наказано сісти на коня й супроводжувати підкорювачеві. У тім поході йому разом з Хабаром удасться вирізнитися при пійманні тверского князя. Їхня вилазка збереже місто від руйнування – шурин Івана Васильовича, князь тверской, миром відімкне міські ворота Повернеться німець із походу в російському платті – він бажає заслужити довіру росіян

Військо з перемогою вертається в Москву. Антон сходить на свою половину, чує шерех за дверима. Настасія!.. Сама прийшла до нього благати звільнити неї від чарів і охреститися

Він клянеться, що християнин, що почитає чарівництво гріхом. Після її відходу Антон повторює в душі обітниця: не з користі, а з любові повинен він прийняти російське сповідання, а не відректися від Христа, і потім просити руки боярської дочки. Але людська поголоска змушує його поспішити. Антон відправляється пішки в Село до Афоні Нікітіну

Старець вислухує челобитье гостюючи, виявляє готовність бути жалібником і сватом і гідно виконує свою місію: батько віддає Настасію німцеві. Через годину Антон-Лікар відправляється в дорогу назад. У болотистому переліску його рятує від розбійників єврей Захарій, якому він у свій час допоміг у Празі уникнути загибелі. На наступний ранок відбувається покарання єретиків. Одна подія затьмарює люду це видовище: зненацька кінь царевича Каракачи скидає сідока, єдиного сина царевича Даньяра.

Великий князь наказує своєму лікареві вилікувати сина свого татарського приятеля. Антон ручається, коли він стане лікувати і йому не будуть заважати, царевич буде здоровий. На упередження Даньяра государ жадає від лікаря голови в стан. Ціль вирвати Русь із рук неуцтва бере гору, і чесний лікар дає клятву, але за умови, що всі його вимоги стануть дотримуватися в точності, а один з довірених бояр Іоанна буде спостерігати за цим під час відсутності лікаря, Каракача швидко поправляється

Примхливий татарин уже пред’являє своєму лікареві вимоги на Настасію – йому першому вона була обіцяна. Після суперечки Антон надсилає царевичеві нові ліки. Уночі, що спостерігав за виконанням приписань лікаря боярин, Русалка заміняє склянку

Ранком старий царевич сам дає синові питво, а ще через чверть години Каракача вмирає. Антона кидають у тюремну хату. Великий князь московський стримав своє слово перед Даньяром: незважаючи на благання друзів Антона, він віддає лікаря на розтерзання татарам. За блаженства нареченого платить безневинний болісною смертю

Настасія, залишившись без нареченого, не витримує й накладає на себе руки