Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Символічний образ товарного поїзда у романі “Тигролови”

Символічний образ товарного поїзда у романі “Тигролови”

Їздять поїзди з одного кінця країни в інший, везуть людей, везуть якісь товари. І ніхто тепер і не згадає, що колись у товарних поїздах тікали від своїх проблем, шукаючи щастя собі та своїй родині, знесилені, голодні українці. Ьм не було місця на власній землі, яка була знесилена від голодомору, пошестей та безслідного зникнення своїх синів та дочок. Страхітливі картини життя описує в своєму романі “Тигролови” Іван Багряний, намагаючись донести правду до нащадків.

Безліч ешелонів накручують кілометри у романі “Тигролови”. Тут і

“ешелон смерті” – етапний ОГПУ-НКВС”, і “Тихоокеанський експрес нумер один”, і експрес, “которий возіт дрова і лєс”, і ще багато-багато ешелонів, схожих і на етапні, і на товарні. Куди їх несе? Чи, може, до прекрасного раю, де усі щасливі? Ні, чомусь усі дороги ведуть у пекло: чи у табори, чи у нетрі на будівництво БАМу, чи зовсім невідомо куди, та звідки все одно немає вороття. Ось назустріч мчить етап “не з китайських казок і не з пагод Тібету – він знявся десь з громохкого центру країни “чудес”, вилетів з чорного пекла землі людоловів і гнав над просторами…” Чи не усі ці поїзди
схожі один на одного? Усі вони вирушають у путь з “країни чудес”, усі вони везуть “арештантів”, хоча і різних. Етапним ешелоном їдуть ті, хто не має надії повернутися до своїх близьких, бо знають,- що їхнє життя – це тортури, це знущання під наглядом “людоловів”. В іншому поїзді, “Тихоокеанському експресі”, їхали ті самі “людолови” на відпочинок, чи ті, хто тільки мріяв ними стати. Вони – “арештанти” безжальної системи та власної безпомічності, байдужості. Товарний поїзд віз “арештантів” – українців, які вирішили шукати собі щастя поза межами рідної землі, але так його і не знайшли. “Основний контингент його пасажирів – Україна, ота зірвана з місця і кидана по всіх світах – поза геттю”. Люди зрозуміли, що власна земля не зможе дати їм щастя, що там вони помруть від голоду, бо забрано у них останній хліб. Людям не дають працювати, весь час запрошуючи на наради, мітинги, придушили їх п’ятирічками, колгоспами, де й працювати не хочеться, знаючи, що то не твоє, знаючи, що то все одно заберуть, як забрали коней, корів, іншу живність. Хіба ж можна вижити у таких умовах? Тому і поневіряються по різноманітних шляхах, штовхаються у поїздах, мріючи хоч трохи покращити своє життя, Неосвічені селяни піймалися на щедрі обіцянки наймальників, вербувальників, які гарантують людям ледве не золоті гори. І ті слухняно йдуть, їдуть кудись у невідомість, самі, з дітьми, з друзями, з близькими. І розчаровуються, упевнившись, що немає найнеобхіднішого, і що ще гірше, немає обіцяної роботи.

У вагоні товарного поїзда, знаходячись поряд із заробітчанами і шукачами щастя, Григорій Многогрішний побачив велике людське горе. Він чув невеселі розповіді українців про обмани вербувальників, які “щедро мастили”, а насправді поводилися з людьми гірше, ніж з худобою. Запали йому в душу і розповіді хлопців, яких нікуди не приймають без паспорта, а селянам його не видають, щоб не тікали з села. Він бачив голодних, брудних українців, замучених злиднями, несправедливістю суспільства і своєю неосвіченістю. Він дивився на них і здавалося йому, що то вся Україна зібрана у цей товарняк, який їде у нікуди: “Уся! уся його Вітчизна ось так – на колесах поза геттю, розчавлена, розшматована, знеособлена, в корості, в бруді… розпачі!., голодна!., безвихідна!., безперспективна!..” Тягне її кудись, але ніяк не витягне на світло-скрізь темрява, розгубленість, безпорадність. Тільки розсадило українців по різних товарняках, і мчить у невідоме, а найчастіше – до лап смерті. І їдуть вони, мріючи про Едем, в ешелоні-етапі, закриваючи очі на те, що це “ковчег горя, проклять і сліз материнських”.

Важко жити на світі, знаючи, що у твоєму житті вже ніколи не буде радісних хвилин, що тобі, можливо, до кінця життя доведеться отак їздити з кінця в кінець у пошуках кращої долі. Важко думати, що твій товарний поїзд перетвориться на етапний ешелон, який може тебе завезти кудись до Магадана. Важко і нам читати страшні сторінки роману Івана Багряного, в яких перед нами постає жахлива правда української історії. Хочеться вірити, що усі люди, зібрані у “товарному ешелоні”, нарешті знайдуть собі притулок, і нехай це буде рідна земля, багата, щедра і вільна, як і мріяв колись про це український письменник Іван Багряний.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Символічний образ поїзда (за романом Івана Багряного “Тигролови”) “…Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум’ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетра і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон.” Так починається роман Івана Багряного “Тигролови”. Страшний дракон – це поїзд, який на повній швидкості мчить крізь сибірські простори на Далекий Схід. Далі образ поїзда-дракона автор увиразнює багатьма деталями, посилюючи експресію:...
  2. “Чи завжди сміливі мають щастя?” (образ Григорія Многогрішного у романі І. Багряного “Тигролови”) У житті людини іноді настає така мить, коли виникає бажання зупинити щоденний рух подій та замислитися над сенсом усього, що відбувається навкруги й у власній душі. Світом правлять дві сили – сили Зла і сили Добра. Не тільки світ є ареною боротьби цих стихій, найзапекліша і найголовніша війна відбувається в...
  3. Образ українського героя в романі “Тигролови” І. Багряного Особливістю творів І. Багряного є те, що письменник змальовує Образ українського героя, котрий зазвичай є основною фігурою конкретного твору. Основною причиною культивування образу сильної людини вважається історико-філософські погляди І. Багряного. Придушення національної революції, знищення творчої еліти, невдачі УПА в Другій світовій війні заставляє письменника замислитись над проблемою “неісторичності” української нації,...
  4. Твір: Прометей – символічний образ нескореного народу за поемою “Кавказ” Т. Шевченка Скільки довелося витримати українському народові, скільки поневірянь та знущань випало на його долю! Але, виявляється, усі народи були в такому становищі. Російський царизм позбавив їх волі. І були тоді народи подібні до прикутого Прометея, який, бувши фізично в к данах, душею ніколи не скорявся, бо не знав нічого кращого, ніж...
  5. Прометей – символічний образ нескореного народу Легенда про титана Прометея належить до найцінніших перлів світової літератури. У ній розповідається про те, як Прометей викрав вогонь у богів Олімпу, щоб принести його на землю. До того улюбленець Зевса, Прометей своїм вчинком розгнівив верховного владику, і той покарав титана. За його любов до людей, за те, що приніс...
  6. Символічний образ свічки як джерела світла і добра Символічний образ свічки як джерела світла і добра І свічки мирної не варта та країна, Що в боротьбі її не засвітила. / І. Кочерга. “Свіччине весілля”/ Вогонь, колись подарований Прометеєм, міг зігрівати, але міг і обпікати. На вогнищі готували їжу. У вогні приносили жертви богам. З палаючої, але неопалимої купини,...
  7. Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ”) Постать Т. Шевченка, його справді подвижницьке життя гідні подиву, пошани і вдячності. Його слово переходило державні кордони, бо мало найвищу візу – візу генія. Слово Шевченка від початку до кінця написане любов’ю до всіх народів, до всіх людей на Землі. Викриттям жорстокої колонізаторської політики Росії і закликом до повалення царизму...
  8. Прометей символічний образ нескореного народу (за поемою Тараса Шевченка “Кавказ”) Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою Тараса Шевченка “Кавказ”) О немовкнуча кобзо тараса, Як ти, будячи помсту і гнів, Відкликалась на стогін Кавказу, на брязкіт його кайданів! / Г. Леонідзе / Переклад О. Новицького. Майже в кожного народу від прадавніх часів збереглися легенди. Багато легенд і міфів народилося...
  9. “Прометей – символічний образ нескореного народу” (за поемою “Кавказ” Тараса Шевченка”) Що ми взагалі знаємо про Прометея? Що подарував нікчемним незахищеним створінням – нам, людям, – вогонь, знання, практичні навички? Що витримав безліч випробувань, витримав муки і не скорився? Так! Але він ще й титан, обранець, посланець до людей. А ще – він втілення людського духу. Отже, не дивно, що саме...
  10. Волелюбний народ у романі І. Багряного “Тигролови” Уся творчість письменника І. Багряного – це утвердження українського оптимізму: “Ми є. Були. І будем ми!” Ніхто інший так логічно й художньо переконливо не відповів на просторікування щодо меншовартості, другосортності, інтелектуальної безликості української нації, безперспективності її у розвитку світової цивілізації, як це зробив І. Багряний. Письменник на власному прикладі переконався...
  11. Твір Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою Т. Шевченка “Кавказ”) Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою Т. Шевченка “Кавказ”) Постать Т. Шевченка, його справді подвижницьке життя гідні подиву, пошани і вдячності. Його слово переходило державні кордони, бо мало найвищу візу – візу генія. Слово Шевченка від початку до кінця написане любов’ю до всіх народів, до всіх людей на...
  12. Кара за любов до України (автобіографічні мотиви у романі І. Багряного “Тигролови”) Довгі десятиліття творчість талановитого українського письменника Івана Багряного була невідомою на батьківщині. Але настав інший час, і ми з подивом вчитуємося в рядки творів цього митця. Як виявилося, у нашій літературі таки є зразки пригодницького жанру, і цими книгами зачитувався весь світ. Іван Багряний (Лозов’яга) у романі “Тигролови” описав деякі...
  13. Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ” Т. Шевченка) Тарас Шевченко – людина і поет непростої долі. Знав сирітство і найми, кріпацтво і чужину, пройшов через солдатчину. Проте його волелюбний дух завжди був наснажений бунтарськими настроями, не терпів ані найменшого посягання на свої права. Це позначилося на поезії геніального Кобзаря, вільній від плазування перед будь-якими авторитетами. Насилля над особистістю,...
  14. Змалювання типових рис українського національного характеру у романі “Тигролови” Твір І. Багряного “Тигролови” має усі прикмети пригодницького роману: персонажі чітко розмежовані на позитивних і негативних, захоплюючий сюжет, мисливські пригоди, кохання і, звичайно, щасливий кінець. До цього жанру зверталися і яскраві представники зарубіжної літератури (Ф. Купер, Д. Лондон), однак твір І. Багряного посідає окреме місце. Автор створює жанр українського пригодницького...
  15. Змалювання типових рис національного характеру у романі І. Багряного “Тигролови” Змалювання типових рис українського національного характеру у романі І. Багряного “Тигролови” (за уривком “Постріли в тайзі”). Іван Багряний, письменник-емігрант, у романі “Тигролови” показав Європі образ українця, представника зневаженої нації, яку розтинали жахливими голодоморами, драконівськими репресіями, але вбити не змогли. Роман не автобіографічний. Але негаразди і страждання самотньої людини в непрохідній...
  16. Художня майстерність І. Багряного в романі “Тигролови” Про художню майстерність письменника завжди говорити важко. Адже існує певний набір художньо-виражальних засобів, якими послуговується будь-який автор. Справа лише в тому, в яких пропорціях це подається і чому віддає перевагу митець, які його улюблені засоби, наскільки вони оригінальні чи традиційні. У справді талановитого письменника, на наш погляд, ці художні засоби...
  17. Обереги-символи у романі І. Багряного “Тигролови” Ще до виходу свого першого великого прозового твору “Тигролови” Іван Багряний був відомий як поет-романтик. У його віршах часто можна знайти обрії символи. В прозових творах він теж використовує символи, які допомає; виразніше окреслити предмет, дати йому характерну оцінку. Особливу, знакову символіку бачимо ми і у романі “Тигролови”. Перший розділ...
  18. Художня майстерність Івана Багряного в романі “Тигролови” Про художню майстерність письменника завжди говорити важко. Адже існує певний набір художньо-виражальних засобів, якими послуговується будь-який автор. Справа лише в тому, в яких пропорціях це подається і чому віддає перевагу митець, які його улюблені засоби, наскільки вони оригінальні чи традиційні. У справді талановитого письменника, на наш погляд, ці художні засоби...
  19. Змалювання типових рис українського національного характеру в романі І. Багряного “Тигролови” (за уривком “Постріли в тайзі”) Іван Багряний, письменник-емігрант, у романі “Тигролови” показав Європі образ українця, представника зневаженої нації, яку розтинали жахливими голодоморами, драконівськими репресіями, але вбити не змогли. Роман не автобіографічний. Але негаразди і страждання самотньої людини в непрохідній тайзі не вигадані Іваном Багряним, а ним пережиті. При змалюванні життя українців у Сибіру письменник використав...
  20. Кара за любов до України (автобіографічні мотиви в романі І. Багряного “Тигролови”) Довгі десятиліття творчість талановитого українського письменника Івана Багряного була невідомою на батьківщині. Але настав інший час, і ми з подивом вчитуємося в рядки творів цього митця. Як виявилося, у нашій літературі таки є зразки пригодницького жанру, і цими книгами зачитувався весь світ. Іван Багряний (Лозов’яга) у романі “Тигролови” описав деякі...
Символічний образ товарного поїзда у романі “Тигролови”
«
»