Шкільний твір “Моя література”
Як часто люди мріють про вічність, вічність почуттів, життя. Про вічність почуттів ми говоримо, коли маємо на увазі їхня властивість “відвідувати” різні покоління людей, але вони не вічні, коли Мова йде про життя людства, навряд чи вічної. Вічність тікає від нас із вічною швидкістю, тому нам не дане її піймати. У цьому ми ще раз переконуємося, коштуючи на пероні вокзалу шкільного років чекаючи поїзда життя. Коли ми ще сиділи в залі чекання вокзалу, думали, що так буде вічно, адже десять років не так вуж мало, особливо, якщо в каталозі твого минулого
Тепер усе стає останнім: остання фотографія в шкільному альбомі, останній шкільний вечір, останній шкільний твір по літературі. Література завжди була
У наш час економічні питання хвилюють нас набагато більше, ніж, наприклад, в епоху застою. Це й зрозуміло. Щоб навчитися добре й чесно заробляти гроші, треба чітко розбиратися в питаннях економіки
Я вважаю, що головним питанням є перехід від централізованої системи господарства до ринкового. Ми усе більше переконуємося, що це єдиний шлях виходу Росії з економічної кризи. Якщо економіка буде процвітати, то й у суспільстві встановиться нормальне життя, зміцніє демократичний лад. Багато хто зараз зневірилися у демократію тільки тому, що зазнають матеріальних труднощів. З інформації, що я одержую з газет і з екрана телевізора, я зробив висновок, що ситуація в нашій економіці вкрай важка й суперечлива. З одного боку, політичні й суспільні діячі країни вживають енергійних заходів по конверсії військового виробництва, щоб воно приносило користь нам, споживачам, а не тільки армії. Але, з іншого боку, росте рівень інфляції, розвивається так звана “тіньова” економіка, процвітають мафіозні організації
Мені боляче дивитися, як погіршується життя простих людей. Їм не платять заробітну плату. У складному становищі виявилися шахтарі, учителі, учені, творча інтелігенція. Ми живемо в постійній напрузі, тому що політична й економічна нестабільність у будь-який момент може вилитися в соціальне потрясіння, що завжди спричиняє людської жертви
Я згодний з політикою нашого уряду, спрямованої на економічні реформи, ціль яким – створення ринкових відносин. Ринок у моєму розумінні – це економічна система, що складається із трьох основних моментів: перший – споживчі товари, другий – товари виробничого призначення й третій – робоча сила, земля й гроші. Якщо хоч одного моменту із цих трьох не буде, то ніяких ринкових відносин зложитися не може або вони будуть дуже неефективними. На цю тему я чув гарний анекдот. Зустрічаються два комерсанти. Один запитує: “Цукор потрібний?” – і, почувши позитивну відповідь, вона додає: “Ну, тоді жени гроші – я зараз збігаю, знайду тобі цукор”. А іншої йому: “Почекай, я зараз збігаю, пошукаю грошей”. По-моєму, зараз в економіці діється майже таке ж: біганина, перепродаж, а виробництво страждає. Правильно, що Президент організував ЧК податкової інспекції, тому що несплата податків є головною причиною, через яку люди не одержують зарплату в соціальні сферах
Сучасний ринок повинен бути також потужним двигуном НТР, механізмом росту й розвитку виробництва. Найшвидше введення в нашій країні ринку дозволить поставити цей механізм на службу нашому добробуту й допоможе розкрити здатності кожного людини
Велике значення в механізмі ринку має чесна конкуренція між виробничими й торговельними структурами. Тут, я вважаю, необхідно боротися із криміналом, що сковує ці відносини
Проблем в економіці багато, і я не вірю, що вони незабаром розв’яжуться. Для цього всім нам треба бути грамотними в економічних відносинах. Мені здається, що якнайшвидшому впровадженню ринкових відносин заважає ще й недосвідченість нашого суспільства в цих питаннях. Поки зваблюватися не доводиться. Але мені здається, що навіть розуміння того, що ніякий уряд, ніякі вчені-економісти й депутати Держдуми не вирішать за нас наші проблеми, – це саме по собі вже крок уперед, крынку.
На уроках літератури ми познайомилися з добутками письменників і поетів, чиї імена назавжди намагалися викреслити з народної пам’яті. Але їхній голос донісся до нас через десятиліття, і ми відкрили для себе О. Э. Мандельштама, М. А. Булгакова, Б. Л. Пастернаку, М. И. Цветаеву, А. А. Ахматову. Роман М. А. Булгакова ” Майстер і Маргарита ” уразив мене своєю оригінальністю. Я буду вертатися до нього ще не один раз, щоб проникнути в глибину його філософії, розгадати його невідому силу. “Мені справа – зрада, мені ім’я – Марина, я – тлінна піна морська”.
Марина Цветаева… Хіба можна залишитися байдужим до її щирих, любов’ю породженим рядкам? До віршів цього дивного поета моя душа звертається знову й знову. Герої літературних творів живуть у моєму серці. У них я знаходжу риси характеру, відсутні в мені, і намагаюся виробити їх шляхом самовдосконалення. Улюблені добутки назавжди залишилися в пам’яті. Література стала невід’ємною частиною моєї душі, мого життя. Це мій останній шкільний твір. А спереду – головний твір – життя, – помилки в якому не перекреслити. Сподіваюся, що написати його грамотно допоможе мені моя література
(2 votes, average: 3.50 out of 5)