Що таке щастя? (За новелою Б. Лепкого “Цвіт щастя”)
Богдан Лепкий. Це відновлене ім’я у нашій літературі. Твори Богдана Лепкого довго були заборонені на Батьківщині. І тільки за наших часів, коли Україна стала вільною і незалежною, твори письменника зазвучали на повний голос і на його Батьківщині. І вже ні в кого не виникає сумнівів у тому, що Богдан Лепкий – видатна постать в українській літературі. Богдана Лепкого ми з повним правом можемо назвати поетом, прозаїком, драматургом, критиком та істориком літератури. Але все-таки він відомий перш за все як поет. У його літературному доробку
Колисав мою колиску
Вітер рідного Поділля
І зливав на сонні вії
Степового запах зілля…
Так
Пізніше з-під пера поета одна за одною виходять збірки його поезій. Його поезії прості, гарні, ліричні, хоч забарвлені тугою та смугком. Таким є і його вірш “Набік життя, журба дрібна”. У ньому поет малює картини рідного краю, мріє про щастя людей, до якого, як вважає письменник, ще треба прокладати шляхи, але воно неодмінно настане. Невимовним смутком і болем, але разом із тим і палкою синівською любов’ю до рідного краю і тугою за його втратою сповнений вірш Б. Лепкого “Видиш, брате мій”. Скільки ж у цій поезії тяжкої муки, невимовного болю. Це біль і туга тих, хто втрачає найдорожче у своєму житті – Батьківщину. Здається, й кам’яне серце здригнеться, почувши цю поезію, що стала вже народною піснею.
Що таке щастя? На це питання, мабуть, немає, та й не може бути однозначної відповіді. Адже для кожної людини щастя своє, а сам зміст цього поняття змінюється протягом життя. Спочатку для дитини щастя – це усмішка матері, її голос. Потім щастя – це перший крок, це радість від власних успіхів; потім щастя – це досягнення поставленої мети. А взагалі, я гадаю, що найщасливіші в світі – діти. Вони радіють усьому, що бачать навколо: батькам, сонцю, квітам.
Буває, живе людина і нібито все в неї є: гроші, влада, машина, але чогось їй все таки не вистачає. Може, щастя? Значить, щастя – це не матеріальна цінність. А що ж тоді? От, наприклад, головний герой новели “Цвіт щастя” повірив маминим словам і поплив шукати вночі квітку щастя. Але не знайшов, тільки застудився. Хоча на все життя зрозумів, що щастя – це не квітка, його не можна зірвати, спіймати, втримати!
Можливо, щастя – це якийсь стан душі. Адже ми буваємо щасливі, коли одержимо найвищу оцінку або переможемо паралельний клас у футбольному матчі. А інколи маємо змогу подовше поспати і кажемо: “Яке щастя!” Щастя – це посмішка мами і простягнута рука друга. Щастя – це моя родина, мої друзі, моє успішне навчання. Я щасливий, що є люди, які мене люблять і яких люблю я. Щастя для мене – це гарний настрій, добре проведена година, хвилина, наніть мить.