Сенс назви п’єси О. М. Островського “Гроза”
З появою А. М. Островського в російській літературі змінилося багато чого, а основні зміни відбулися у драматургії: письменник відкрив новий конфлікт на нашому грунті, нове середовище – купецтво, яка принесла своїх героїв і новий сенс п’єс, отже, принципово нові назви творів. Ці зміни добре помітні у п’єсі О. М. Островського “Гроза”. Чому автор саме так назвав свою драму? Адже в ній йдеться зовсім не про природне явище. На це питання можна відповісти, розглянувши саму п’єсу, конфлікт в ній. Головна героїня “Грози”, Катерина,
Перша дія вводить нас у передгрозову атмосферу життя. Зовні все як і раніше спокійно, але криза ще попереду. Безтурботність людей лише підсилює напруженість, що панує в природі і житті. На Калинов рухається гроза…
На початку п’єси ми знайомимося з деякими мешканцями Калинова і з головною героїнею, яка живе в
Обстановка в п’єсі загострюється через переживань Катерини, через відчуття чогось неминучого. Хмари згущаються все більше, вже чути гуркіт грому. Героїня не витримує напруги і страждань, вона не може більше жити в брехні і в розпал стихійного лиха (грози) прилюдно визнається в усьому Кабанихи і чоловікові. Обурення навколишніх подібно грозі.
Катерина не може жити далі, їй набридло чоловік, світ, сім’я. Вона зайва тут, тому що ніхто не розуміє її, в цьому суспільстві немає місця любові. Борис боїться вирватися і відвезти кохану з “темного царства”, так як сам знаходиться під його владою. Катерина вирішується покінчити життя самогубством: для неї в могилі краще, ніж удома.
Таким чином, суспільство (калиновців) своїм “благочестивим” і “праведним” судом прирікає героїню на смерть, тому що вона порушила звичні підвалини. Жителі Калинова не хочуть помічати наближається крах патріархального світу, його розпад. Він приречений на руйнування, так як канули в минуле реальні цілі та цінності, що складали його основу.
О. М. Островський вчасно помітив приреченість патріархального світу і вирішив показати це читачеві у своїй п’єсі. Він зобразив поступове руйнування старих, звичних устоїв як грозу, повільно наближається і розгорається в повну силу. Вона змітає все на своєму шляху. Гроза уособлює зміни в житті і суспільстві, саме тому назва твору багатозначно і символічно. Слово “гроза” – ключове для п’єси.