Сапфо

(VII-VI ст. до н. е.)

Сапфо – відома поетеса часів античності, що створювала поезії у жанрі меліки (пісенної лірики). Сапфо високо цінували митці античної доби, давньогрецький філософ Платон назвав десятою музою, Катулл та Горацій її наслідували. Розповідають, що Солон – знаменитий реформатор VI століття, почувши вірші Сапфо, сказав, що не хоче помирати раніше, ніж вивчить їх напам’ять.

Про життя поетеси відомо досить мало, її біографія напівлегендарна. Відомо, що Сапфо мешкала в Мітиленах на острові Лесбос. За переказом, вона народилася

в родині аристократа-торгівця Скаладроніма та його дружини Клеїс десь між 630 та 620 роками до н. є. Приблизно в сімнадцятилітньому віці через політичні заворушення на Лесбосі Сапфо разом зі своїми братами мусила на певний час виїхати до Сицилії. Лише в 595 році, коли їй було вже більше тридцяти, вона змогла повернутися на батьківщину.

У своєму місті Сапфо була відома не тільки як поетеса, а ще й як громадська діячка. Вона стояла на чолі “дому Муз”, де багаті дівчата з різних країв Греції збиралися, аби займатися музикою, поезією й танцями. Подруги та учениці Сапфо обмінювалися поетичними рядками, тематично

пов’язаними з ритуалами жіночих культів. Знайомства, весілля, спілкування між подругами, захоплення, суперництво, ревнощі, розлука – все це відобразилося в ліриці Сапфо та її учениць. У стародавні часи поетичні твори Сапфо становили дев’ять книг, серед яких були гімни, весільні пісні (епіталами), пісні любовні та елегії. До нас дійшли лише уривки та дві цілі поезії: гімн до Афродіти, в якому поетеса благає богиню допомогти їй у коханні, і друга поезія, що змальовує силу любовного почуття. Обидві поезії в оригіналі написані так званою “сапфічною строфою” – віршовим розміром, який винайшла Сапфо і який пізніше набув поширення в грецькій та римській літературі. Основна тематика творчості Сапфо – жіночі культові гімни, весільні пісні, любовні та дружні висловлення почуттів, адресовані ученицям “дому Муз”. Сапфо широко використовує й фольклорну пісню та епос, але традиційні мотиви фольклорних та обрядових дівочих пісень набувають особистого звучання. Близькими до любовної лірики Сапфо є її епіталами – весільні пісні, що виконувалися на різних етапах шлюбного обряду. У них трапляються й міфологічні ремінісценції, але загалом переважає фольклорний колорит: змагання юнаків та дівчат, прощання нареченої з дівоцтвом, порівняння нареченого з Аресом і т. ін.

У своїй любовній ліриці Сапфо поетизує любов та красу, із неприхованою пристрасністю висловлює вона свої палкі почуття. Наприклад, у поезії “До богів подібний мені здається” поетеса пристрасно і щиро розповідає про своє захоплення прекрасною людиною. А в наведеному нижче уривку вона стверджує про свою призначену долею здатність палко сприймати все прекрасне:

Жереб мені

Випав такий:

Серцем палким

Любити

Ласку весни,

Розкіш, красу,

Сонця ясне

Проміння. Близька до фольклорних творів, лірика Сапфо рідко виходила за межі суто жіночих переживань, однак переживання поетеса висловлювала з надзвичайною простотою та яскравістю. Головною цінністю поезій Сапфо було їх напружене, яскраво і просто виражене почуття.

Це цікаво!

Існує чимало легенд, що розповідають про особисте життя Сапфо. За переказами, в неї був закоханий поет Алкей, але це почуття не було тривалим. Пізніше поетеса нібито вийшла заміж за чоловіка на ім’я Керкіл та народила доньку, якій присвятила цикл поезій.

Але найбільшу увагу привертає загадковий епізод із нерозділеним коханням Сапфо до юнака Фаона, через яке вона кинулась у море з Левкадської скелі в Акарнанії. Джерелом цього переказу, найімовірніше, була народна пісня про Адоніса-Фаона (Фаетона), улюбленця Афродіти, культ якого був І поширеним у південній частині Малої Азії та на прилеглих до неї островах. І А легенда про Левкадську скелю пов’язана з обрядом., що належить до куль ту Аполлона: на Левкадській скелі був храм Аполлона, звідки щороку, у визначений день, скидали в море злочинців як спокутну жертву. Вислів “кинутися з Левкадської скелі” став означати “накласти на себе руки” і вживався також як погроза перервати своє життя через відчай. У цьому значенні Левкадська скеля згадується, наприклад, у Анакреонта.

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

САПФО – ІЗ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ЛІРИКИ ІЗ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ЛІРИКИ САПФО Сапфо стала легендою ще за життя. Солон казав, що не хотів би вмерти, не вивчивши її віршів напам’ять. Профіль Сапфо чеканили на монетах, а Платон називав її “десятою музою”. Вона досягла неймовірної для тієї доби майстерності у відтворенні найтонших душевних порухів людини. Що відомо про цю...
Любовна лірика Сапфо УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 8 КЛАС І семестр ЛЮДИНА ТА ЇЇ СВІТ У ДАВНІХ ЛІТЕРАТУРАХ УРОК № 19 Тема. Любовна лірика Сапфо Мета: зацікавити особистістю Сапфо; ознайомити із творчістю поетеси; вдосконалювати навички роботи з текстом; розвивати почуття прекрасного; виховувати толерантність. Обладнання: картки до завдання “Сенкан”; тексти поезій Сапфо, зображення Афродіти...
Поетизація любові і радощів життя в ліриці Сапфо і Анакреонта Грецька народна пісня поступово пристосовувалася до нових завдань і тем, висунутих епохою становлення античної держави. Пісня поступово перетворювалася на засіб виразу суб’єктивних відчуттів, особистих емоцій поета. Цей напрям розвивався у творчості поетів-золійців, літературним і музичним центром яких був острів Лесбос. Вони ввели в літературу декілька нових віршованих розмірів, призначених для...
“Поетизація краси і любові у ліриці Сапфо і Анакреонта” У Стародавній Греції поряд з декламаційними поетичними творами не менш популярною була і пісенна лірика. У таких творах воєдино зливалися тексти і музика, тобто вірші не декламувалися, а співалися. Нажаль, мелодії пісенних творів стародавніх греків назавжди втрачені для сучасного людства, а ось тексти таких поезій до наших часів дійшли. Прикладом...
Сапфо: поетна, символ, легенда. Чи людина? Біографії відомих митців часто перетворюються на легенди. Тоді вони стають міфом або навіть символом. Це справедливо навіть для письменників, які жили в XX сторіччі, що вже казати про митців античності! Що ми знаємо про Сапфо? Із її іменем пов’язано багато непідтверджених стереотипів, які більше тяжіють до перших шпальт сучасної жовтої...
Пошук і відкриття жіночності Сапфо Близ луны прекрасной тускнеют звезды, Покрывалом лик лучезарный кроют, Чтоб она одна на всей земле светила Полною славой Тепле море пестить невеликий острів, який ніжиться під полудневим сонцем. Спека, розплавлене повітря… Лиш іноді вітер пролетить, і легкий порив здмухне з тремтячих листків дерев солодку дрімоту. У яблуневому гаю, поряд із...
Лірика поетів Анакреонта, Сапфо Поряд із декламаційною лірикою у Стародавній Греції популярною була і пісенна лірика. Як ви гадаєте, чому пісенну лірику називали мелікою? Меліка – мелодія. Музика і тек сти зливалися воєдино, тобто вірші співалися. На жаль, стародавні грецькі мелодії втрачені для людства. Сьогодні ми ознайомимось з пісенною лірикою Анакреонта і Сапфо та...
Традиції Сапфо в любовній ліриці Катулла Одна з найважливіших тем у лірику Катулла – любовна. Прпежде всього це вірші про любов до Лессбии. У збереженому збірнику вони поміщені упереміж з іншими віршами й без певного порядку, але, по суті, могли б скласти закінчений цикл. Псевдонім, вибраний Катуллом для своєї улюбленої, повинен нагадати про Сапфо. І дійсно,...
Антична лірика й відбиття її мотивів у російській літературі В 7 в. до н. е. героїчний епос втратив керівне значення в літературі, перше місце стала займати лірика. Це з’явилося результатом серйозних змін, що відбулися в економічному, політичному й громадському житті грецького народу. Назва “лірика” – грецьке, походить від назви струнного інструмента “ліра” і припускає виконання пісні під акомпанемент ліри,...
ПЛАН – ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ ПЛАН Найдавніші пам’ятки літератури I. Ведична література. (Веди – із санскр. букв. – священне знання, або Ведична література – давні пам’ятки індоєвропейської словесності, створювані упродовж II-І тис. до н. е. У точному значенні слова Веди – це чотири збірки: Рігведа (Книга...
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Гомер “Іліада”, “Одіссея”” 1. До кого звертається співець? Співець звертається до Музи, що було традиційним для давньогрецьких поем. Нона мала надихнути поета на написання поеми. З дев’яти муз богинею епічної поеми вважали Каліопу. 2....
Роль пісень у весільному обряді – Народна драма Усна народна творчість Народна драма Роль пісень у весільному обряді Усі весільні обряди супроводжувались піснями. В них пояснювався зміст і значення кожного обряду, прославлялися молоді та їх батьки. Тому обов’язково на кожному весіллі були присутні хори: три жіночі – хор дружок, хор світилок та хор свах, а в деяких регіонах...
Тематична атестація № 3 УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 8 КЛАС І семестр ЛЮДИНА ТА ЇЇ СВІТ У ДАВНІХ ЛІТЕРАТУРАХ УРОК № 30 Тема. Тематична атестація № 3 Мета: здійснити контроль знань за вивченою темою; перевірити засвоєння термінів із теорії літератури; розвивати зв’язне мовлення, творчі здібності; виховувати прагнення досягти високого результату. Обладнання: картки із завданнями...
Роль пісень у весільному обряді Усі весільні обряди супроводжувались піснями. В них пояснювався зміст і значення коленого обряду, прославлялися молоді та їх батьки. Тому обов’язково на кожному весіллі були присутні хори: три жіночі – хор дружок, хор світилок та хор свах, а в деяких регіонах – ще й парубоцький. Між обрядами хори співали пісні різного...
Обрядові пісні Обрядові пісні – один із найдавніших видів фольклору, зміст і форму яких визначила трудова діяльність людини. Розрізнюють обрядову поезію календарну та родинно-побутову. Календарна обрядова поезія пов’язана з порами року й сільськогосподарським календарем. Календарні обрядові пісні: колядки, щедрівки, веснянки, русальні, купальські, обжинкові. Родинно-побутові обрядові пісні: весільні, голосіння. Основні особливості обрядових пісень:...
“Пісне, чому чаруєш так мене?” “Наша пісня, наша дума Наша пісня, наша дума Не вмре, не загине…”. (Т. Шевченко) Колись відомий український письменник І. Франко якось сказав: “Пісня і праця – великі дві сили”. Я з цим повністю згоден, адже пісня в Україні живе споконвіку. Вона поєднує в собі емоційно пристрасне слово з чарівною музикою....
Надія Пукас Надія Пукас народилася в селі Матвійківці, що на Хмельниччині, у 1950 році. За фахом – вчителька, за покликанням – поетеса, композитор, співачка. В її віршах тихий шелест житнього колосу, радісне дзюрчання струмка, ніжне материне слово, спів солов’я. Кожен просякнутий любов’ю до рідної землі, до людей, високим злетом громадянської лірики, дитячою...
Ліна Василівна Костенко Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930р. в містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів. У 1936p. родина перебралася до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу. Ці скупі дані біографічної довідки стануть хвилюючими поетичними мотивами, коли авторка згодом розповість у віршах про біженські дороги воєнних років і про “балетну...
Роль поета і поезії в житті і суспільстві (за творчістю Лесі Українки) Чи може суспільство жити без письменників, без поетів? Раніше я над цим не задумувався, але, познайомившись із творчістю Лесі Українки, я зрозумів, що ні! Без її слова, без слова геніальної поетеси, без слова найосвіченішої жінки свого часу, без слова такої сильної духом людини не могло жити людство, не міг жити...
Жниварські пісні Жниварські пісні українців, як і всіх слов’янських народів, відображають урочисту, відповідальну пору в житті хлібороба – збирання врожаю. Жниварські пісні Поділяються на: зажинкові, що виконуються до початку роботи, – жнивні, виконувані під час збирання врожаю, Обжинкові (дожинкові), що супроводжували свято закінчення жнив. Жали і співали жнивних пісень переважно жінки. Пісні...

Сапфо

« Казки й життя (за добутком В. Симоненко “Цар Плаксій і Лоскотон”)

За баладою Роберта Стівенсона “Вересовий мед” »