Казки й життя (за добутком В. Симоненко “Цар Плаксій і Лоскотон”)

Василь Симоненко народився в 1935 році в селі Биивцах на Полтавщині в селянській сім’ї. І ще з дитинства був зачарований казками своєї бабусі. Звичайно, Казки обожнюють усе – дорослі або діти. Тому що саме вони вселяють у наші душі подиху чарів і магії, відчуття, що добро завжди перемагає зло. Казки живуть поруч із нашими мріями, вони поширюють тепло й поліпшують настрій. Вони вчать нас розпізнавати гарних людей, стерегтися поганих, прищеплюють нам якості людяної натури. Під виразне читання казок нашими матерями ми засипали, а в снах бачили

Ивасика-Телесика, жар-птицю, доброго й сміливого дядька, що переміг чорта. Ці милі герої живуть у наших душах, вони причаїлися десь у куточку, але швидко прибіжать, якщо ми покличемо їх.

У багатьох казках за оригінальною формою викладу, незвичайними героями, цікавими назвами, фантастичними подіями може ховатися глибокий зміст. Іноді цей схований зміст ми не розуміємо або розуміємо не до кінця, і однаково він залишається й спливає тоді, коли цього має потребу в житті. Казки вчать жити, вони стають для нас чимсь на зразок “теоретичного життєвого досвіду”. У цьому змісті дуже цікавої є казка Василя Симоненко

“Цар Плаксій і Лоскотон”. У неї є дуже смішні назви: Плаксій, Плаксоград, Нудота, Плаксота, Вай-Вай, Лоскотон. Тобто імена героїв, як це часто буває в казках, говорять про характер смішних персонажів. Звичайно, мимоволі заливаєшся сміхом, коли читаєш про капітана плаксіїв, що від жаху з’їв сам себе, про те, що відбулося із Плаксієм і його донями. Теплом і впевненістю, що добро завжди переможе, повіває від сміливого дядька Лоскотона. І вже не хочеться дуріє, вередувати через якийсь дріб’язок, щоб навіть у самого себе не викликати порівняння з відповідним персонажем. До того ж Лоскотон не може не подобатися тим, що сильно у своїй правоті, він бачить людей такими, якими вони є насправді, розуміє їхньої проблеми, уміє утішити в скрутні часи. Напевно, саме тому він не залишається довго наодинці з негодами. Ця казка вчить нас тому, що більше сильний не той, хто цар, а той, хто має багато друзів, за кого народ

А якщо придивитися ще уважніше, те легко побачити людей, які стали прототипами пануючи, його синів і дочок, старого дядька Лоскотона. Прототипами героїв казок Василя Симоненко стали реальні люди, а його творчість залишилася нам у спадщину й сьогодні вчить нас бути людьми, цінувати радість життя, теперішніх друзів, уболівати душею за долею своєї Батьківщини


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Казки й життя (за добутком В. Симоненко “Цар Плаксій і Лоскотон”)