“Самотність людини в абсурдному світі (за новелою Ф. Кафки “Перевтілення”)”

Франц Кафка, європейський письменник початку ХХ століття, дійсно був людиною світу: єврей за походженням, пражанин за місцем народження і мешкання, німецький письменник за мовою й австрійський за культурною традицією. Така людина мала б постійно відчувати свою єдність з людством. Але Кафка жив і творив в обставинах розпаду всіх суспільних цінностей, в умовах тотальної кризи в Європі. Тому доля письменника, як і його характер, сповнені суперечностей, що дістали відображення в його творчості. Франц Кафка ненавидів абсурдний буржуазний світ,

в якому почувався жертвою. Він гостро сприймав кожну соціальну несправедливість. Жорстокість батька, який пригнічував волю сина, невиліковна хвороба, безперспективна робота – все це сформувало трагічне світосприйняття письменника, замкненість і схильність до постійного самоаналізу. Ця своєрідність особистості відбилась у новелі “Перевтілення”.

Одного дня скромний службовець Грегор Заліза несподівано для себе перевтілюється в комаху. Сприймаючи цю фантастичну подію як звичайну річ, головний герой і не замислюється над причинами такого перевтілення. Однак метаморфоза різко змінює його життя.

Ситуація непорозуміння, відчуженості з кожним днем посилюється. Спроби Грегора наблизитися до рідних мали у відповідь огиду, відштовхування, жорстокість. Так “хвора” на своє нещастя людина стає безжалісно відторгнена байдужим оточенням. Пристосовуючись до нових умов існування, свідомість Залізи деградує. Проте герой зберігає пам’ять про цінності людського буття. Але навіть вона не допомагає йому тоді, коли рідні відвертаються, перестають його розуміти.

Перевтілившись, Грегор змінився, став не таким, як інші. Але помінялася його фізична оболонка, внутрішньо він залишився людиною. Він розумів рідних, співчував і намагався всяко полегшити їм життя. Та, на жаль, для них він став ганебним тягарем, від якого врешті захотіла позбутися.

Залишившись наодинці з відчаєм, Грегор усвідомив свою відчуженість не тільки від родини, але й від усього світу. Поступово його залишає зацікавленість до життя і людей. Він стає байдужим до самого себе. Для нього життя втрачає сенс. Із покірливістю сприйняв він свою долю.

Здавалося б перевтілення людини у комаху, яке зобразив Кафка, – фантастична й абсурдна казка. Але вона несе в собі метафоричний зміст ідеї усвідомлення людиною мізерності свого існування в жорстокому буржуазному світі, ідеї самотності людини тільки через те, що вона не така, як інші.

На мою думку, ця новела є автобіографічною. Письменник гостро сприймає свою відокремленість від сім’ї і від цілого світу. А в новелі він зміг показати трагізм цього стану і приреченість на самотність вразливої людини в жорстокому суспільстві.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

“Самотність людини в абсурдному світі (за новелою Ф. Кафки “Перевтілення”)”