“Розповідь від імені жителя Риму”
Я громадянин Стародавньої Римської імперії і зараз спробую розповісти вам про своє життя. Треба сказати, що у мої часи Рим володів високим рівнем цивілізації, тому вам буде особливо цікаво познайомитися з повсякденним життям його мешканців. Вважаю, що треба почати з того, яким чином ми обирали місце для нових поселень і будівель. Перш за все, ми займалися плануванням. Спочатку довго вивчали місцевість, особливо водні ресурси і сонячне освітлення. На передбачуване місце протягом року пускали пастися стадо овець. Через рік перевіряли печінку
Навколо міста височіли кам’яні стіни, що відокремлювали його від сільської місцевості. В центі Рима були зведені кілька форумів. Вони представляли собою об’єднання самих різних будівель суспільного значення і були політичним, судово-адміністративним і релігійним центром.
Наприклад, відразу ж за форумом трояна, поруч із колоною трояна, височів великий ринок напівкруглої форми. Це був такий 6-поверховий супермаркет сотих років нашої ери. Напевно, і жителі сучасних міст були б не проти відвідати цей заклад. Біля самого входу розташовувалося 150 крамниць, які роздавали безкоштовно муку для випічки хліба, зовсім як у Колізею.
На верхніх поверхах торгували оливковим маслом, вином, овочами і фруктами, привезеними з різних куточків великої імперії. на четвертому поверсі продавали всілякі прянощі, також доставлені в Рим здалеку.
На п’ятому поверсі ринку знаходилася римська “міліція”, а також благодійні організації того часу. А на шостому – встановлено два великих басейни, один з прісною водою, інший – з морською, де плавала жива риби. Чим тобі не сучасний рибний магазин?
Поряд з форумом Юлія Цезаря знаходився громадський туалет на 50 місць. Внизу були проведені каналізаційні канали. В той час, звичайно, не було туалетного паперу і знатні римські вельможі використовували замість нього м’яке пір’я і пух, вирвані з живих птахів, яких спеціально розміщали при туалеті для цієї мети.
Мої сучасники – мешканці Стародавнього Риму, володіли досить повільним характером. А куди поспішати? Особливо, коли майже половина днів у році – суцільні свята. За наші часи щорічно відзначали 182 офіційних свята, до яких потрібно додати імпровізовані декрети. В Римі влаштовувалося багато театральних вистав. В перервах між виставами глядачі могли перекусити. Їм подавали печених лебедів, устриць, привезених на конях за 4 дні їзди з Англії, і екзотичні фрукти.
Свій день ми починали зі сходом сонця. Я був артільником і займався ремісничими роботами, багаті вельможі приймали слуг і розмовляли з друзями, а бідняки намагалися випросити необхідну для них допомогу.
Заможні римляни жили в просторих одноповерхових будинках, наділених земельною ділянкою. Зали прикрашалися мармуром і мозаїчними покриттями, в будинку був внутрішній двір і всі зручності. Ці споруди носили ім’я domus. Основна ж частина населення розміщувалася в insulae, яке являло собою високий будинок, висота якого могла доходити до 6-ти поверхів. Цей будинок поділявся на численні апартаменти, які здавалися в наймання. Кожна сім’я займала кілька маленьких кімнат без водопроводу, опалення і туалету. Подібні конструкції були споруджені в основному з дерева, тому в них часто траплялися пожежі, оскільки мешканці для обігріву розводили вогонь прямо посередині кімнати. Нерідко відбувалися обвали будівель. в Римі налічувалося 1790 великих палаців – domus і 46620 insulae – де розташовувалася основна частина населення.
Умови гігієни “плебеїв” (так називали бідне населення Рима), бажало багато кращого – всі відходи викидали прямо через вікно, а спали просто на підлозі, накрившись імпровізованими ковдрами. Слід зауважити, що вдень в Римі був заборонений перевіз вантажів, тому вночі вулиці міста наповнювалися вантажними колясками, шум яких заважав відпочинку мешканців столиці.
Працювали ми вранці, а обід був перенесений на вечірній час і міг тривати всю ніч. У другій половині дня, перед вечерею, ми відправлялися митися. Для цього ми відвідували terme – своєрідні лазні з термальними водами, вхід в які був безкоштовним або ж коштував дуже дешево. Але існували і розкішні заклади для знаті, які відвідували також для читання книг в бібліотеках, обговорення різних аргументів, перегляду театральних вистав, комерційних справ і сватання своїх дітей. Не знаючи мила, стародавні жителі з успіхом використовували лазні, де передували воду гарячих і холодних басейнів, гарантуючи тим самим гігієну власного тіла. Потрібно відзначити, що сауни до одинадцятого століття були змішаними, їх відвідували як чоловіки, так і жінки.
Можна з впевненістю сказати, що моє життя у Стародавньому Римі було досить спокійним та щасливим. Я багато працював, а заробляв при цьому стільки, скільки було потрібно для того, щоб жити у гарних умовах и при тому майже ні в чому собі не відмовляти. Я вважаю, що суспільний устрій Стародавнього Риму і сьогодні міг би служити прикладом розбудови державності для більшості країн третього тисячоліття.
(3 votes, average: 4.00 out of 5)