Розкриття життєвих цінностей у казці “Маленький принц”
В “Маленькому принці” – чудовій казці “для дітей і Я дорослих” – Антуан де Сент-Екзюпері відбиває власні міркування, сумніви, шукання. І головним з них є пошук відповіді на єдине питання: “Як зберегти людину, не вбивши в ньому Моцарта?” Для письменника, що все життя опирався на вікові традиції гуманізму, важливіше всього було знайти способи захистити кращі якості в людині – природність, справедливість, відповідальність за свої вчинки, почуття прекрасного, доброту й природну мудрість
Прекрасна казка про доброго принца
Більш ніж дивні істоти, на думку Маленького принца, населяють Землю. Їхнє життя не має змісту в системі моральних координат героя. Вони пишаються тим, що в їхніх садах тисячі прекрасних троянд, але не можуть дати щастя нікому. Більше того, вони самі нещасні. Численні ріки й озера не можуть угамувати спрагу цих людей, тому що самі вони не розуміють благодаті одного-єдиного ковтка води. Не усвідомлюючи принадності чистої джерельної води, вони прагнуть заощаджувати свій час, купуючи таблетки, утоляющие спрагу. При цьому вони впустую витрачають цей же час у марній суєті й устремлінні те на північ, то на південь. У них остаточно загинула прекрасна й обдарована особистість, що живе в дітях, їхній погляд втратив чистоту й безпосередність. Вони розучилися піклуватися про близький, цінувати важливість кожного прожитого моменту, кожної краплі води, кожної квітки в саду. Вони не здатні побачити головного – тендітної краси навколишньої природи, що має потребу в турботі й добром відношенні; принадності чесних і відкритих людських відносин, основою яких повинна стати правда, щирість, щиросердність; краси безкорисливої дружби, що не залежить ні від грошей, ні від дріб’язкових особистих інтересів
Похмурий висновок Маленького принца: холодна й тверда планета Земля населена нещасними дорослими, які забули безліч прекрасних і мудрих істин, відомих дітям. Ці дорослі не вміють бачити серцем – але ж тільки воно й здатно розглянути саме головне. Перекладаючи все в цифри й номери, зводячи своє життя до нагромадження матеріальних цінностей, вони, як це ні смутно, забувають про цінності теперішніх – духовних
Поставлений автором питання так і залишається відкритим. Чому так несправедливо влаштоване життя на Землі? Як зробити так, щоб діти, чиї серця відкриті добру й красі, не перетворювалися в метушливим, стурбованим підрахунком зірок ділових людей і не нехтували Ліхтарника, щоб не віддавали друзів, уміли бачити щастя в один-єдиній троянді й угамовувати спрагу джерельною водою? Але, незважаючи на це, Твір Сент-Екзюпері дотепер відіграє важливу роль у процесі відродження щирих моральних цінностей і збагачення духовного миру людини