Роздуми про життєве призначення людини в поезії Т. Г. Шевченка “Минають дні, минають ночі…”

Схожі твори:

1. Роздуми про життєве призначення людини в поезii Т. Г. Шевченка “Минають днi, минають ночi…” Кожного дня ми ставимо собi питання: для я чого живу, який слiд залишиться пiсля мене? Хтось мрiє про славу i почестi, а iнший хоче спокiйного життя та тихоi старостi. Цiкаво, чи думав Тарас Шевченко, що стане своєрiдним символом украiнськоi нацii, залишиться у пам’ятi нащадкiв бiльше нiж поетом Ї втiленням гiдностi,...
2. Поетичні роздуми Т. Шевченка про сутність людського життя (за віршем “Минають дні, минають ночі…”) Т. Шевченко силою свого поетичного слова, силою своєї безмежної любові до рідного народу, до України намагався пробити мури людської байдужості, панської обмеженості. Т. Шевченко все знав, все відчував: як жив народ, про що він думав, постійно шукаючи шляхів до кращого майбутнього: І день іде, і ніч іде, І, голову схопивши...
3. Мої роздуми над віршем Т. Шевченка “Минають дні, минають ночі” Мене завжди хвилювало питання: чому деякі Твори, навіть якщо й стають популярними свого часу, швидко забуваються і поступово зникають у часі, тоді ні інші поезії живуть у віках і пам’яті людей. Мені здається, життя поезії залежить від того, наскільки глибокою є думка, висловлена в творі, наскільки імовірними є почуття, чи...
4. Життєвий вибір поета-патріота (за поезією Т. Шевченка “Минають дні, минають ночі…”) Вірш “Минають дні, минають ночі” увійшов до збірки Тараса Шевченка “Три літа”. Ця збірка стала новим етапом у творчості змужнілого поета, який багато пережив і передумав і назавжди розпрощався із юнацькими мріями та сподіваннями. Після чотирнадцятилітньої розлуки з Україною Шевченко побував у рідних місцях і вжахнувся тому, що побачив. Страждання...
5. Тарас Шевченко. “Ой три шляхи широкії”. “Минають дні, минають ночі”. Роздуми автора про плинність, скороминущість життя людини на землі, про її долю УРОК 22 Тема. Тарас Шевченко. “Ой три шляхи широкії”. “Минають дні, минають ночі”. Роздуми автора про плинність, скороминущість життя людини на землі, про її долю. Мета: ознайомити учнів з поезіями, обставинами, під впливом яких вони були створені; допомогти усвідомити ідейно-художній зміст віршів, розвивати навички виразного читання, логічного мислення; виховувати бажання...
6. Роздуми про життєве призначення людини Однаково – щось у цьому слові відштовхує й змушує насторожитися. Однаково – звучить меланхолійно і виснажено. Однаково – відчай, біль. Крик душі, що вирвався назовні і важким каменем зірвався в безодню, ледь подолавши межу між думкою та сказаним, самотній і непочутий. Крик, що зовсім і не крик, а скоріше приречений...
7. Минають дні, минають ночі Минають дні, минають ночі… Минають дні, минають ночі, Минає літо. Шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло, і не знаю, Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу велочуеь, Бо вже не плачу й не сміюсь… Доле, де ти? Доле, де ти? Нема ніякої!...
8. Аналіз вірша “Минають дні, минають ночі…” Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА Аналіз вірша “Минають дні, минають ночі…” Вірш “Минають дні, минають ночі” написано у в’язниці. Повторення слова “минають” уже налаштовує на мінорний настрій: так і відчуваєш ту нудьгу і відчай, уповільнений плин часу, який пригнічує в’язня і підштовхує його до роздумів. Саме...
9. Сила духу за віршем “Минають дні, минають ночі…” Кожен твір Тараса Шевченка – окремий світ. Це окремий настрій, окрема символіка, навіть окрема філософія. Але водночас це частина великої життєвої прав-норамного зображення тогочасного життя українців, хай яким сумним воно нездавалося, цілісна життєва філософія. Це філософія людини сильної духом, людини, бачить несправедливість і не може миритися з нею. “Минають дні,...
10. “Доле, де ти?..” (Т. Шевченко “Мені однаково…”, “Минають дні, минають ночі”, “Думи мої, думи мої”) Однаково – щось у цьому слові відштовхує й змушує насторожитися. Однаково – звучить меланхолійно і виснажено. Однаково – відчай, біль. Крик душі, що вирвався назовні і важким каменем зірвався в безодню, ледь подолавши межу Між думкою та сказаним, самотній і непочутий. Крик, що зовсім і не крик, а скоріше приречений...
11. Караюсь, мучусь, але не каюсь – життєве кредо Тараса Шевченка, поета, людини, революціонера-демократа Караюсь, мучусь, але не каюсь – життєве кредо Тараса Шевченка, поета, людини, революціонера-демократа “Караюсь, мучусь, але не каюсь” – під цими словами може підписатися кожна мужня людина альтруїстичних переконань, яка здатна на боротьбу і муки в ім’я щастя для всіх. І така стійкість, мужність, принциповість не дається людині з народженням....
12. Усвідомлення громадянської позиції людини (за творами Т. Шевченка) Глибока філософія прихована у словах В. Джеймса: “Суспільство деградує, якщо не отримує імпульсів від окремих особистостей; особистість деградує, як­що не отримує співчуття від усього суспільства”. Я думаю, однією із таких осо­бистостей, яка підштовхнула суспільство до активних дій у боротьбі за волю, свободу народу був і залишається Т. Шевченко. Не кожного...
13. Мої роздуми над призначенням людини на землі після прочитання поезії В. Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина” …Все почалося з поезії Омара Хайяма. Одного разу я натрапив на його вірш, який збентежив мене: Для чого світу ти? Ніщо ти перед ним. Існуєш ти чи ні – примара все і дим. Безодні з двох боків буття твого зіяють. А поміж ними – ти, ніщо у світі цім. Не...
14. “Караюсь, мучусь, але не каюсь” – життєве кредо поета-громадянина Т. Шевченка Якось до мене потрапили вірші грузинського поета В. Гапріндашвілі. Читаючи їх, я звернула увагу, на вірші, присвячені Тарасу Шевченку, і запам’ятала одну строфу: Не вмре повік твоє святе ім’я! Йому, як сонцю, вічно пломеніти! І буде пісня зроджена твоя, Мов океан розбурханий, гриміти. Так, стільки буде жити людина на землі,...
15. Роздуми Шевченка про власну долю та долю України в поезії “Мені однаково, чи буду…” Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію “Мені однаково, чи буду…”, тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у Кирило-Мефодіївському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що це тільки початок поступового накопичення визвольної енергії народу. Тому не дивно, що грубе придушення національного...
16. Твір “У чому призначення людини” або “Покликання людини” Кожна людина хоче прожити своє життя недаремно, хоч і розуміє це кожен по-своєму. Нам дано дуже багато, перед нами лежать мільйони доріг. Важко визначити, якою саме піти, чому присвятити свій час та сили. Мені здається, у кожної людини є своє призначення, бо всі ми різні, унікальні. Та є й таке,...
17. “Життєве покликання людини” за творчістю І. Франка Світогляд відомого українського письменника і драматурга І. Франка являє собою одну з вершин філософської української думки. Але що ж переважало у його поглядах на життя – матеріальне або духовне? Одностайної відповіді на це питання не існує. Прикметне, що дуже різні, нерідко протилежні думки про погляди на життя І. Франка, на...
18. ПУШКІН ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ПОЕТА Й ПОЕЗІЇ На берег викинутий грозою, Я гімни колишні співаю. А. С. Пушкін Кожного поета протягом жизьни, і особливо в зрілі роки, хвилює питання про значення його праці для суспільства й взагалі про призначення поетичної Творчості. А. С. Пушкін високо оцінював роль і характер діяльності поета. Поезія для Пушкіна завжди була мистецтвом,...
19. Некрасов про призначення поета й поезії Тема призначення поета й поезії є традиційною для чи росіянцітератури. Вона простежується у творчестве Державіна, Кюхельбекера, Рилеева, Пушкіна, Лермонтова. Некрасов також приділив цій темі велике внимание. Кюхельбекер першим, до Пушкина й Лермонтова, назвав поета “продолею”. І це звання зобов’язувало поета присвятити життя боротьбі за ідеали свободи, добра й справедливості. Пушкин,...
20. Про призначення поета й поезії Повстань, пророк, і виждь, і внемли, Здійснися волею моєї, И, обходячи моря й землі. Дієсловом пали серця людей. А. Пушкін До міркувань про суть поезії, її великої місії на землі Пушкін вертався у своїй Творчості неодноразово. У різні роки його кумирами були Чаадаєв і Шенье, Наполеон і Байрон… Ніж старше...