Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Роздуми про війну у вірші Твардовсьного “Я убитий під Ржевом”

Роздуми про війну у вірші Твардовсьного “Я убитий під Ржевом”

Вірш “Я убитий під Ржевом” – один із тих, у яких Твардовський робить спробу осмислити і подвиг звичайного солдата, і обов’язок, і почуття провини перед загиблими. Вірш приголомшує одразу отим “я”. “Я убитий під Ржевом”. Це настільки щиро й точно, що читач ніби й не помічає метафоричності. Поет, асоціюючи себе з бійцем тієї війни, де ще недавно був і сам, здатен настільки глибоко зрозуміти відчуття солдата, що не міг сказати про це в третій особі. Оце “я” – уособлення і солідарності, і розуміння трагедії, і спроби найбільш

емоційно переконливо донести свій біль, свій розпач, своє бажання розповісти про головне. А що ж головне? Кажуть, Ржев – це настільки стародавнє місто, що до війни ще вживали в побуті назви його частин: “князь-Ігора сторона”, “князь-Всеволодова сторона”. Під цим містом точилися тоді запеклі бої, бо люди розуміли, що саме вони захищають. Сама їхня земля з її давньою історією стояла перед очима, сподіваючись на захист. І тому так природно звучать слова бійця, що загинув, захищаючи її:

Я – ще корни слепые

Ищут корма во тьме.

Я – где с облачком пыли

Ходит рожь на холме.

Він став

землею, травою, легким вітерцем над землею, яку так любив, що й життя за неї не пошкодував. У вірші звучить і величний гімн подвигу, і ноти реквієму. Водночас вірш містить посилання на цілком конкретні воєнні події, і часом здається, що точиться бесіда між тими, хто ще вчора ділив фронтові дороги з усіма, і тими, що залишилися після бою. Не випадково спершу мав назву “Заповіт бійця”. Саме заповітом звучать слова любові до життя, до своєї землі, до людей:

А своя ли, чужая,

Вся в цветах иль в снегу!

Я вам жить завещаю,

– Что я больше могу?

Твардовський порушує питання про відповідальність кожного, хто вижив у і ці страшній війні, перед загиблими, перед їхньою пам’яттю і висловлює думку, що їхня загибель не марна. Так індивідуальне стає спільним, а подвиг і втрата, смерть і безсмертя поєднуються.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Взаємини особистості й вічності у вірші Твардовсьного “Я убитий під Ржевом” Ті, хто повернулися з Великої Вітчизняної війни, пам’ятають про неї завжди. У їхній пам’яті поруч і ті, хто вижив в цій страшній війні, і ті, хто поліг на полі бою Вірш О. Твардовського “Я убитий під Ржевом” написано від імені солдата, що загинув під містом Ржев. Я убит подо Ржевом,...
  2. Про вірш О. Твардовського “Я убитий піді Ржевом” Тогда считать мы стали раны, Товарищей считать – так писав М. Ю. Лермонтов про завершення Бородінського бою. Напевно, так узагалі кінчаються війни. У Великій Вітчизняній війні, відповідно до статистики, загинуло три чверті ровесників Олександра Трифоновича Твардовського. Поет відчуває провину перед ними, хоча розуміє, що “в том нет его вины”: “И...
  3. І сповідь, і заповіт живим у вірші “Я був вбитий під Ржевом” Як полюбляють хлопчики гратися у війну! Ця традиційна гра виховує у них чоловічі якості: зброю треба брати до рук лише для захисту – себе, близьких, рідної землі. У 1941 році вони, учорашні хлопчики, які тільки уявляли собі бої, побачили справжню війну. Від імені одного з них написаний вірш О. Твардовського...
  4. “Я був вбитий під Ржевом” звертання до нащадків (за однойменним твором) Под Ржевом и ночью и днем не смолкали сраженья, А враг был одет и обут и силен и жесток, Под Ржевом сжималось, сжималось кольцо окруженья, И наши от пуль и от голода падали с ног. М. Ножкін. Безперечно, вірш “Я був вбитий під Ржевом…” належить до правдивих пронизливих поетичних творів...
  5. МЕНЕ ВБИТО ПІД РЖЕВОМ – ОЛЕКСАНДР ТРИФОНОВИЧ ТВАРДОВСЬКИЙ (1910-1971) ЛІТЕРАТУРА ПРОТИ ВІЙНИ ОЛЕКСАНДР ТРИФОНОВИЧ ТВАРДОВСЬКИЙ (1910-1971) МЕНЕ ВБИТО ПІД РЖЕВОМ (Уривок) Мене вбито під Ржевом. В безіменнім болоті, В п’ятій роті, на лівім, У жорстокім нальоті. Не побачив той спалах, Не почув я розриву, – Наче в прірву з урвища – У безодню з обриву. І в усьому цім...
  6. Філософські роздуми про ролі рідної мови по вірші “Наша мова” Наша Мова схожа на вінок із квітів, які увібрали в себе всі кольори веселки. У ньому переплелися й велична Історія націй, і волелюбне прагнення до щасливого майбутнього, і лірична духовність, і патріотична незламність, і біль втрат, і зльоти. Життя й серце націй відбилися в нашій мові, що по красі своєї...
  7. “Деревенские русские люди” у вірші М. Некрасова “Роздуми біля парадного під’їзду” І. Народ – головний герой творів М. Некрасова. (Творчість великого російсько­го поета М. Некрасова популярна і сьогодні. Секрет популярності криється у його непідкупній любові до батьківщини, до народу. Не кожен великий поет міг би сказати про себе: Верь, что во мне необъятно безмерная Крылась к народу любовь… Сказано це не...
  8. Образ російського солдата в добутках про Велику Вітчизняну війну Пройшов вуж більше напівстоліття із часу закінчення Великої Вітчизняної війни, а пам’ять знову й знову повертає нас до тих героїчним і трагічним дням. Відзначаючи рік назад п’ятдесятиліття Великої Перемоги, наша країна ушановувала своїх ветеранів, яких, на жаль, з кожним роком залишається усе менше й менше. Величні й скромні пам’ятники їхнім...
  9. Правда про війну у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” “Війна і мир” – Російська національна епопея, у якій знайшов відображення національний характер російського народу в той момент, коли вирішувалася його історична доля. Л. Н. Толстой пропрацював над романом майже шість років: з 1863 по 1869 рр.. З самого початку роботи над твором увагу письменника привернули не тільки історичні події,...
  10. “Адресовані людям вірші – найцінніші листи у світі” Часи змінюються, а разом з часами змінюються і люди. Ще не так давно за історичними мірками основним засобом спілкування між людьми були листи. Завдяки листам люди не тільки ділилися інформацією про те, як у них справи, а й робили важливі визнання, наприклад, освідчення в коханні. Сьогодні вже практично ніхто не...
  11. Твір-Міркування про війну: День Перемоги Іноді говорять, що нам не варто пишатися перемогою у Великій Вітчизняній війні. Мов, вона була несправедливої не тільки з боку Німеччини, але й Радянського Союзу. Що ж, імовірно, у цьому історики праві. Але коли задумаєшся: “А яка вона взагалі, справедлива війна?”, – вагаєшся з відповіддю. Убивство й насильство завжди залишаються...
  12. “Пам’ять серця про грізну війну. На основі твору Шолохова “Доля людини” Оповідання авторства Михайла Шолохова під назвою “Доля людини” – це, по своїй суті, ще одне нагадування всім нам, наскільки руйнівні наслідки може мати війна. Що таке війна за своєю суттю? Це безглузде знищення своїх і чужих людей, яке не несе ніякої користі людству. Самою страшною війною в історії була Друга...
  13. Есе на тему: Подвиг народу безсмертний (про Велику Вітчизняну війну) Я, як і всі мої ровесники, не знаю війни. Не знаю й не хочу війни. Але адже її не хотіли й ті, хто гинув, не думаючи про смерті, про те, що не побачать більше ні сонця, ні трави, ні листів, ні дітей. Ті п’ять зовсім юних дівчин теж не хотіли...
  14. Про що ж думав Толстой, коли писав “Війну й мир” Переборовши першого розділу “Війни й миру” з їхньою французькою мовою, ми вже не відкладаємо книгу убік. Ми входимо в життя героїв, розділяємо її й не можемо від її відірватися. Але є сторінки, що змушують нас зупинятися й навіть нудьгувати, – на цих сторінках Толстої говорить про своє розуміння історії, викладає...
  15. Що я розповім дітям про війну Волошкове поле. Він упав у це волошкове поле, начебто в дзюркотливий тысячью голосів струмок. Скільки разів йому серед оглушливих розкатів, серед вибухів, крові снилося це волошкове поле. Поле його батьківщини, його мрії, його життя. Поїзд кілька разів прокричав прощальний “привіт”, рушив, набираючи швидкість,… а він усе лежав, вдихаючи такий рідний...
  16. Тема про війну: Ніколи не забудемо От і ми повернулися, мати. Ти пам’ятаєш, ми зустріли тебе в крові, у сльозах на дорозі на останньому нашім рубежі. Те було восени, на самому початку зими, коли ще тільки “білі мухи” починали носитися в повітрі. І от уже місця, по яких ступала недавно нога наших смертельних ворогів. І рани...
  17. Роздуми над твором “Пісня про віщого Олега” Драматизм вірша О. С. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” наводить на роздуми про ті суворі часи, коли жили наші древні предки. Докладно про життя й діяльність новгородського князя Олега розповідає в “Повісті минулих літ” Нестор Літописець. Після смерті князя Новгородського Рюрика князівством став правити Олег, його родич, якому довірив Рюрик...
  18. Твір по вірші А. С. Пушкіна “ДО ЧААДАЄВА” “Мій приятель, вітчизні присвятимо Душі прекрасні пориви”. Поет призиває нас звільнитися від “влади фатальний” коли прийде пора до дії. Пушкіна призиває й заклинає нас вірити в “зірку чарівного щастя”, тобто у волю, гарні часи для Русі. По – моєму вірш починається з відкидання тихої слави, тому що Пушкін відкидає славу,...
  19. Вони не стояли на колінах (за творчістю поетів, що загинули у війну) З перших днів війни українські письменники стають на захист Батьківщини. З’являється Література, рівної якій не знала вся Історія культури. Це була література народжена серцем. У 1941 році студентом третього курсу Володимир Булаєнко добровільно пішов на фронт, був поранений і потрапив в оточення. Одначе йому якимось чудом удалося вибратись із полону...
  20. Твір про війну “Людина та війна” Величезне щастя для нашого покоління – жити в мирний час. Та ми досі чуємо відлуння страшний війн, через які довелося пройти нашому народові. Коли зустрічаєш очевидця подій Другої Світової війни, слухаєш його розповіді, перед очима чітко постає весь жах, людський біль, страшні втрати – обов’язкові супутники кривавої війни. Викликає подив...
Роздуми про війну у вірші Твардовсьного “Я убитий під Ржевом”
«
»