” РОСІЙСЬКА ПРАВДА ” у короткій редакції
1. Уб’є чоловік чоловіка, то мстить брат за брата, або син за батька, або син брата, або син сестри; якщо не буде ніхто мстити, то 40 гривень за вбитого.
Якщо вбитий – русин, або гридин, або купець, або ябедник, або мечник, або ж ізгой, або Словенії, то 40 гривень сплатити за нього.
2. Якщо хто буде побитий до крові або до синців, то йому не треба шукати свідка, якщо ж не буде на ньому ніяких слідів (побоїв), те нехай приведе свідка, а якщо він не може (привести свідка), те справі кінець. Якщо
3. Якщо хто кого-небудь ударить ціпком, жердиною, долонею, чашею, рогом або тилом зброї, платити 12 гривень. Якщо потерпілий не наздожене того (кривдника), то платити, і цим справа кінчається.
4. Якщо вдарити мечем, не вийнявши його з піхов, або рукояттю меча, то 12 гривень за образу.
5. Якщо ж ударить по руці, і відпаде рука, або відсохне, то 40 гривень, а якщо (ударить по нозі), а нога залишиться ціла, але почне кульгати, худа мстять діти (потерпілого). 6. Якщо хто відітне який-небудь палець, то платить 3 гривні за
7. А за вуси 12 гривень, за бороду 12 гривень.
8. Якщо хто вийме меч, а не вдарить, то той платить гривню.
9. Якщо пхне чоловік чоловіка від себе або до себе – 3 гривні, – якщо на суд приведе двох свідків. А якщо це буде варяг або колбяг, те просунутий до присяги.
10. Якщо холоп біжить і зникне у варяга або в колбяга, а вони його протягом трьох днів не виведуть, а виявлять на третій день, то панові відібрати свого холопа, а 3 гривні за образу.
11. Якщо хто поїде на чужому коні без попиту, то сплатити 3 гривні.
12. Якщо хто возмет чужого коня, зброю або одяг, а власник пізнає зниклого у своїй громаді, то йому взяти своє, а 3 гривні за образу.
13. Якщо хто пізнає в кого-небудь (свою зниклу річ), то її не бере, не говори йому – це моє, але скажи йому так: піди на звід, де ти неї взяв. Якщо той не піде, то нехай (представить) поручителя протягом 5 днів.
14. Якщо хто буде стягувати з іншого гроші, а той стане відмовлятися, то йти йому на суд 12 чоловік. І якщо він, обманюючи, не віддавав, то позивачеві можна (взяти) свої гроші, а за образу 3 гривні.
15. Якщо хто, пізнавши холопа, захоче його взяти, то панові холопа вести до тому, у кого холоп був куплений, а той нехай веде до іншого продавця, і коли дійде до третього, то скажи третьому: віддай мені свого холопа, а ти шукай своїх грошей при свідку.
16. Якщо холоп ударить вільного чоловіка й утече в хоромы свого пана й той почне його не видавати, то холопа взяти й пан платить за нього 12 гривень, а потім, де холопа застане та ударена людина, нехай б’є його.
17. А якщо хто зламає спис, щит або зіпсує одяг, і що зіпсував захоче удержати в себе, то взяти з його грошима; а якщо той, хто зіпсував, почне наполягати (на поверненні зіпсованої речі), платити грошима, скільки коштує річ.
Правда, заставлена для Російської землі, коли зібралися князі Изяслав, Всеволод, Святослав і чоловіки їх Коснячко, Перемлостей, Ничипір Киянин, Чудин, Микула.
18. Якщо вб’ють огнищанина навмисне, то вбивці платити за нього 80 гривень, а люди не платять; а за князівського під’їзного 80 гривень.
19. А якщо вб’ють огнищанина розбійницький-розбійницьку-розбійницьке-розбійницька-по^-розбійниААкі, а вбивцю люди не шукають, то виру платить та вервь, де знайдений убитий.
20. Якщо вб’ють огнищанина в кліті, у коня, або в череди, або під час крахи корови, то вбити його, як пса; той же закон і для тіуна.
21. А за князівського тіуна 80 гривень, а за старшого конюха при череді також 80 гривень, як ухвалив Изяслав, коли дорогобужцы вбили його конюха.
22. За князівського сільського старосту або за польового старосту платити 12 гривень, а за князівського рядовича 5 гривень.
23. А за вбитого смерда або холопа 5 гривень.
24. Якщо вбито рабиню-годувальниця або годувальник, то 12 гривень.
25. А за князівського коня, якщо той із плямою, 3 гривні, а за коня смерда 2 гривні.
26. За кобилу 60 різаний, за вола гривню, за корову 40 різаний, за трирічну корову 15 кун, за однорічну полгривны, за теля 5 різаний, за ягня ногата, за барана ногата.
27. А якщо поведе чужого раба або рабиню, то він платить за образу 12 гривень.
28. Якщо прийде чоловік у крові або в синцях, то йому не треба шукати свідка. 46
29. А хто украде коня або вола, або обкраде кліть, якщо він був один, то він платить гривню й 30 різаний; якщо ж їх було й 10, те кожний з них платить по 3 гривні й по 30 різаний.
30. А за князівську борть 3 гривні, якщо випалять або розламають.
31. За катування смерда, без князівського веління, за образу 3 гривні.
32. А за огнищанина, тіуна або мечника 12 гривень.
33. А хто розоре польову межу або зіпсує межовий знак, то за образу 12 гривень.
34. А хто украде човен, то за човен платити 30 різаний (власникові) і 60 різанийі продажі.
35. А за голуба й курку 9 кун.
36. А за качку, гусака, журавля й за лебедя платити 30 різаний, а 60 різаний продажів.
37. А якщо украдуть чужого пса, або яструби, або сокола, то за образу 3 гривні.
38. Якщо вб’ють злодія на своєму дворі, або в кліті, або в хліва, то той убитий, якщо ж злодія дотримають до світанку, то привести його на князівський двір, а якщо його вб’ють, а люди бачили злодія зв’язаним, то платити так його.
39. Якщо украдуть сіно, то платити 9 кун, а за дрова 9 кун.
40. Якщо украдуть вівцю, або козу, або свиню, а 10 злодіїв одну вівцю украли, нехай кожний сплатить по 60 різаний продажу.
41. А той, хто схопив злодія, одержує 10 різаний, від 3 гривень мечнику 15 кун, за десятину 15 кун, а князеві 3 гривні. А з 12 гривень поймавшему злодія 70 кун, а в десятину 2 гривні, а князеві 10 гривень.
42. А от вирный устав: вирнику взяти на тиждень 7 цебер солоду, також баpaна або полтуши м’яса, або 2 ногати, а в середовище резану за три сири, у п’ятницю так. же; а хліба й пшона, скільки зможуть з’їсти, а курей по двох на день. А 4 коня поставити й давати їм корму скільки зможуть з’їсти. А вирнику взяти 60 гривень і 10 різаний і 12 вевериц, а спершу гривню. А якщо трапиться пост – давати вирнику рибу, і взяти йому за рибу 7 різаний. Всіх тих грошей 15 кун за тиждень, а борошна давати скільки зможуть з’їсти, поки вирники зберуть вири. От тобі устав Ярослава.
43. А от устав мостникам: якщо забрукують міст, то брати за роботу ногату, а від кожної підвалини мосту по ногаті; якщо ж старий міст полагодити декількома дочками, 3-мя, 4-мя або 5-ю, те також.
Цит. по: Хронос – всесвітня Історія в Інтернеті // http://www. hronos. km. ru/.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)