Романтизм як художній напрямок
Романтизмом називають художній напрямок, що виникло на початку XIX століття в Європі й тривало до середини XIX століття. Романтизм спостерігається в літературі, образотворчому мистецтві, архітектурі, поводженні, одязі, психології людей
Передумовою виникнення романтизму вважають велику французьку буржуазну революцію. До її у Франції все було впорядковано, існувала чітка станова ієрархія, кожна людина займала своє місце. Революція зруйнувала стару структуру суспільства, але нова ще не була створена, тому в окремої людини виникло почуття
Героями літературних творів стають “романтичні” герої – це гравці, вони грають із життям і долею, адже тільки в грі людин може відчути силу долі
Але за всією цією бравадою ховається всього лише почуття власної винятковості. Зосереджуючи на собі, вони вступають у конфлікт із дійсністю, конфлікт людини з миром. Виникає психологія особистості, що бунтує, що найбільше
Одна з основних ідей – дія. Герої добутків не сидять на місці, вони приїжджають і знову їдуть. Досить згадати, наприклад, подорож Чичикова або Чацкого, що на початку звідкись приїжджає “Лікувався, говорять, на кислі він водах…”) , а потім знову кудись їде (“Карету мені, карету!”). У літературі виникають образи поштової карети, подорожей, мандрівок. Вони намагалися показати, що людина живе у світі, що постійно змінюється. У світі дивному, фантастичному, незвичайному, як у казці Гофмана “Лускунчик”, або виродливий, як у його казці “Крихта Цахес”. У цих казках відбуваються дивні події, предмети оживають і вступають у великі бесіди, основною темою яких стає глибокий розрив між ідеалами й дійсністю. І цей розрив стає однієї з основних ідей лірики романтизму
Російські письменники створюють казковий мир шляхом опису повсякденної побутової дійсності. Ця побутова дійсність переломлюється й переосмислюється як фантастична. “Ніч перед Різдвом” Миколи Васильовича Гоголя найбільше яскраво відбиває ця особливість
Однак не помилюся, якщо назву “Пікову даму” А. С. Пушкіна головним добутком російського романтизму. Це глибоко романтичне й навіть містичний добуток, що втілив у собі кращі риси російського романтизму. Донині цей добуток користується недоброю славою серед театральних артистів і режисерів. Воно оточено багатьма містичними історіями, що відбуваються з тими, хто ставить його на сцені або грає в ньому головні ролі