Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Романтичні ідеали національного визволення та свободи в ранній ліриці Павла Тичини

Романтичні ідеали національного визволення та свободи в ранній ліриці Павла Тичини

Як мало ми знаємо “невідомого” Тичину, як мало ми знали “епоху Тичини”. По-справжньому “епоху Тичини” ми можемо зрозуміти лише тепер, коли відомо більше історичних фактів. І якщо ж ми по-новому дивимось на історію, то по-новому потрібно дивитися і на літературу. Тичина з’явився у той час, коли із безкрайої стихії тривалого національного потоку засяяла зірка надії. Поет відкриває для себе світ, в якому все взаємопов’язане. Світ, законом буття якого повинна бути гармонія. Він відкриває його і радіє. Ця радість струменить з рядків

його поезії:

Живу, живу – ридаю,

Живу, живу – сміюсь,

Чого живу – не знаю

І думати боюсь

(“Живу, живу – ридаю”)

Відчуваючи красу життя, у поета визрівають філософські роздуми:

Глянь: обірвалась в небі зірка промениста,

В ставку друга назустріч лине.

Все йде кудись, все плине…

– Гей, думай, думай – заглибляйся.

Так ми обірвемось колись.

(“Озвався дзвін і потонув у присмерковім сумі”)

Але реально зіткнувшись зі світом, людина бачить, що світ цей далекий від досконалості, від гармонії. Так сталося і на початку XX ст. Світова Війна, події 1917-1918 років

сколихнули всю Україну. Саме цей час відіграв важливу роль у житті поета. “Тичина “Сонячних кларнетів”, – пише В. Стус, – увесь у провесні української революції”. Усвідомлення святості свободи глибоко проникало в душі всіх громадян… Думаю, саме тому народилися рядки: “Гей, вдарте в струни, кобзарі…” Це один з перших відгуків Тичини і української літератури взагалі на крах царизму та відродження надій на українську

Державність.

У вірші “Золотий гомін”, написаному влітку 1917 року, поет зазначає, що український народ на своїй землі має право сам розпоряджатися своїм життям. Однак, радіючи з цього, у поета з’являються передчуття біди:

Чорний птах – у нього очі – пазурі!

Вражає те, що звідки міг знати, як міг відчути поет, що прилетить чорний птах розбрату, ненависті, братовбивства.

Але поет молодий, оптимістично дивиться на життя і вірить у перемогу добра і справедливості:

Вітай же нас ти з сонцем, голубами,

Вітай же нас рідними піснями,

Я – молодий!

Молодий.

Звістка про проголошення Української Народної Республіки 10 листопада 1917 року зн&йшла радісний відгук у душі молодого поета, але “золотий вік” національного відродження закінчився, так по-справжньому і не почавшись.

Почалася війна Радянської Росії із владою Української Народної Республіки, а фактично з незалежністю України.

Бій під Крутами лунко відгукнувся у серці поета. Після цих подій були створені поезії “Пам’яті тридцяти” і “Хто ж це так із тебе насміятись смів?”

Замість визволення революція принесла українській землі ріки крові. Нова війна принесла війну:

Одчиняйте двері –

Горобина ніч.

Одчиняйте двері –

Всі шляхи в крові.

Тичина-поет вірив у революцію, в її ідеали. Але, на жаль, надії поета не справдилися. Дійсність виявилася набагато складнішою, трагічнішою:

Хто ж це так із тебе насміятись смів?

Хто у твоє серце ніж загородив?

Хто ж тобі зготовив цей кривавий час?

Хто ж так люто кинув на поталу нас?

Може, саме тут слід шукати першовитоки трагедії Тичини? Поет, як і багато хто з митців, опинився на роздоріжжі. З одного боку, він палко вірить, що революція принесе українцям соціальне, національне і духовне визволення:

Вставай, хто серцем кучерявий!

Нова республіко, гряди!

Хлюпни нам, морю, свіжі лави!

О Земле, велетнів роди!

З другого – поет усвідомлював: нове життя не можна будувати на крові:

Не буть ніколи раю

У цім кривавім краю.

(” Скорбна мати “)

Два різні погляди на революцію виразно постають у двох збірках – “Плуг” і “Замість сонетів та октав”. Якщо збірка “Плуг” широко відома, грунтовно проаналізована, то друга – десятки років була у схованці, у якій подано роздум поета про революцію і народ, революцію і культуру, філософія поета – не сприйняття насильства “крові заради хоч би й найвищих ідей:

Сини нас повішають:

Ось… воля і земля.

А що за ту волю

Та безкінечна кров…

(“Прийшли до мене гості”)

Пізніше Тичина змінить свої погляди, прийме дійсність такою, якою вона є, оспіває те, що стане гаслом дня. То початок внутрішнього злому – заборонити собі бачити все, підкорятись не внутрішнім потребам, а зовнішнім вимогам.

Можна лише уявити, як страждала душа співця від річок крові, які пролила революція; від смертей, які вона спричинила. У душі поета починається боротьба. Ось про що говорять щоденникові

Записи:

“Останніми часами я все більше і більше задумуюсь над дилемою: партійний я чи безпартійний? Замість одходу од анархії вийшов одхід до заячої філософії…”

Що всі драми землі

В трагедії космосу.

Що земля як не крапля,

І вся людськість хіба не єсть

Інфузорія.

(“В космічному оркестрі”)

Але світ ще не впіймав Тичину. Кажуть, що поети розквітають раз на віку. Якщо це правда, то Тичина розцвів у молоді роки. “Сонячні кларнети”, “Замість сонетів і октав”, “Плуг”, “У космічному оркестрі”, “Золотий гомін”, значною мірою “Вітер з України” – ось де справжня висока поезія.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Романтичний ідеал національного визволення та свободи у ранній ліриці Павла Тичини Павло Тичина прийшов у літературу зовсім юним і приніс своє радісне світовідчуття, що вибухнуло в ній раптово “Сонячними кларнетами”. Поява цієї збірки розцінювалася тоді як справжня революція в українській поезії. Вона вийшла з тісних рамок традиційної поетики, несла в собі свіжу образність, пошуки цікавих форм. Її автор був тоді сповнений...
  2. Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ранній ліриці Павла Тичини Початок XX століття в українській літературі ознаменувався появою цілого сузір’я талановитих поетів. У ньому яскравою зіркою засяяло слово П. Г. Тичини. Це самобутній, незвичайний, складний поет. Максим Рильський відзначив, що найкраща характеристика Творчості Тичини у виразі – “музична ріка”, що “Тичина і пісня – брат і сестра”, що для нього...
  3. Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ранній ліриці П. Тичини П. Г. Тичина – один з тих українських письменників, чиє поетичне слово чарує душу, возвеличує помисли, дає насолоду. Якщо вірити в те, що поет починається з джерела, то перша збірка поета “Сонячні кларнети” є весняною повінню. Якщо вірити в те, що поет народжується один раз, то Павло Тичина сповістив про...
  4. Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ранній ліриці П. Тичини ПАВЛО ТИЧИНА ПАВЛО ТИЧИНА Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ранній ліриці П. Тичини Павло Тичина – один з тих поетів і письменників початку XX століття, які сприйняли революційні ідеї романтично. Але Тичина був талановитішим за багатьох з них, тому й став найяскравішим співцем українського ренесансу, залишився в пам’яті поколінь. Розповідаючи...
  5. Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ранній ліриці Тичини П. Г. Тичина – один з тих українських письменників, чиє поетичне слово чарує душу, возвеличує помисли, дає насолоду. Якщо вірити в те, що поет починається з джерела, то перша збірка поета “Сонячні кларнети” є весняною повінню. Якщо вірити в те, що поет народжується один раз, то Павло Тичина сповістив про...
  6. Романтичний ідеал національного визволення в ранній ліриці Павла Тичини Його називали великим співцем нової ери, поетом “руху мас”. І нерідко дорікали за ідейну незрілість ранніх творів. Та саме в ранній ліриці Павло Тичина був чесним, щирим і по-справжньому талановитим. Тепер поета іноді звинувачують у конформізмі, втраті творчого “я”. Та хто може судити людину, не знаючи обставин її життя? Так,...
  7. Твір: Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ліриці Павла Тичини Ім’я видатного українського поета Павла Тичини відомо кожному. Його поезії, особливо рання лірика, знайомлять нас з незвичайним світом, в якому панують ідеали свободи та національного визволення. І постає перед нами романтичний герой, ім’я якому – український народ, заради якого автор ладен віддати все, із-за якого у нього рветься душа. Україна,...
  8. Романтичний ідеал свободи в ранній ліриці Павла Тичини Бурхливе громадське життя, величезні історичні зміни, що відбувалися на початку XX століття, стали каталізатором літературного процесу. В українській поезії того часу з’явилося стільки талановитих митців, що їхніми здобутками майже століття могла б живитися більш спокійна епоха. Яскравою зіркою в цьому сузір’ї сяє ім’я Павла Тичини. Поезія Тичини народжувалася разом із...
  9. Твір Романтичний ідеал національного визволення та свободи в pанній ліpиці Павла Тичини Романтичний ідеал національного визволення та свободи в pанній ліpиці Павла Тичини Твоpчість П. Тичини в pізні часи спpиймалась і оцінювалась по-pізному. Та й сам він, на мою думку, був pізний. Hіжний натхненно-pадісний, коли в нього квітувала “веселка дум”. Сумний і тpивожний, коли по сеpцю вдаpяло людське гоpе. Однак, хочеш-не хочеш,...
  10. Романтичний ідеал свободи в ранній ліриці Павла Тичини ПАВЛО ТИЧИНА ПАВЛО ТИЧИНА Романтичний ідеал свободи в ранній ліриці Павла Тичини Бурхливе громадське життя, величезні історичні зміни, що відбувалися на початку XX століття, стали каталізатором літературного процесу. В українській поезії того часу з’явилося стільки талановитих митців, що їхніми здобутками майже століття могла б живитися більш спокійна епоха. Яскравою зіркою в цьому...
  11. Романтичний ідеал національного звільнення й волі в ранній ліриці П. Тичини П. Г. Тичина – один з тих українських письменників, чиє поетичне слово зачаровує душу, звеличує помисли, дає насолода. Якщо вірити в те, що поет починається із джерела, то перший збірник поета “Сонячні кларнети” є весняною повінню. Якщо вірити в те, що поет народжується один раз, то Павло Тичина сповістив про...
  12. Проблема національного відродження українського народу в ранній творчості П. Тичини Музика весняної пори, що символізувала початок нового життя на початку двадцятого століття, зазвучала у “Сонячних кларнетах” – збірці поезій молодого поета, що поспішав назустріч не тільки власній долі, а й змінам у суспільстві, поета, чий голос зазвучав на всю Україну, збуджуючи її від зимового сну, Висловлюючи її думки і почуття,...
  13. Проблема національного відродження українського народу у творчості Павла Тичини У червні 1917р. внаслідок лютневих подій у Росії було проголошено відновлення державності України (у формі автономії). Це загальнонародне піднесення з приводу проголошення волі України П. Тичина передає у поемі-ораторії “Золотий гомін”. Розкута, без видимої сюжетної лінії, поема націлена на створення єдиного мажорного символу – образу української волі. Міфологічні та філософські...
  14. Проблема національного відродження у поезіях Павла Тичини Па початку XX століття в українській поезії повіяло свіжими вітрами. Бурхливе життя 20-30 років розбудило приспані віками творчі можливості українського піролу, перед яким розкрилися (хоч на дуже короткий час) небачені досі перспективи самоствердження, національного відродження. Українські поети відроджували глибинну історичну пам’ять свого народу, будили його національну свідомість. Важливе місце серед...
  15. Відтворення настроїв людини через образи природи у ранній ліриці П. Тичини Можна уявити, з якою надією і любов’ю слухав колись у Чернігові М. Коцюбинський юного Тичину, його ранні поезії. Великий майстер не помилився. Поетичні шедеври стали національним набутком, окрасою мистецької творчості українського народу. Перша збірка П. Тичини “Сонячні кларнети” написана ніби одним подихом, стільки в ній енергії, бадьорості, життєдайної снаги, захоплення...
  16. “Золотий гомін” пробудження і передчуття трагедії у ранній творчості Тичини “Сонячні кларнети” – так називалася перша збірка Павла Тичини. Вірші цієї збірки – то вияв світлих, щирих, романтично піднесених почуттів молодого Тичини. Він вірить, що терни, яких так багато було на історичному шляху України, залишилися в минулому, бо вже дзвенить “золотий гомін” пробудження. Поет щасливий від думки, ідо народ його...
  17. Рання лірика Павла Тичини Павлові Тичині судилася складна доля. Його життя було тяжким, особливо під час встановлення в Україні Радянської влади. Через це подальший життєвий і творчий шлях поета почав набувати подвійності. Тичина був гуманістом, патріотом своєї України. Мене найбільше приваблює рання творчість Павла Григоровича. У свої перші поезії Тичина вкладає всю свою душу,...
  18. Поєднання протилежних оцінок революції в поезії Павла Тичини “Одчиняйте двері” Тичина – найвеличніший український поет 1920-х. Поряд із Франком, Бажаном і Гончаром висувався на Нобелівську премію. На думку відомого вченого Дмитра Степовика, у психіці Тичини переважає протистояння двох основних потуг: ролей поетичного діяча й самітника. Така людина усвідомлює, що живе неправильно, але змінити нічого не може. Тичина – доглибинно роздвоєний...
  19. Біографія Павла Тичини Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 р. в с. Пісках Козелецького повіту на Чернігівщині в сім’ї д’яка. Навчався в бурсі, згодом – Чернігівській семінарії. Будучи музично обдарованою людиною, П. Тичина співав спочатку у семінарському, а пізніше – міському хорі. 1913 року він переїхав до Києва і вступив до Київського...
  20. Проблема національного відродження у творчості П. Тичини Проблема національного відродження українського народу постійно присутня у творчості молодого Павла Тичини. Під враженням проголошення Центральною Радою 10 червня 1917 року незалежної Української Народної Республіки Тичина пише ліричну поему “Золотий гомін”, яка передає піднесений, святковий настрій. За жанром цей твір – лірична ораторія, бо в ньому водночас наявні фрагменти епічних...
Романтичні ідеали національного визволення та свободи в ранній ліриці Павла Тичини
«
»